Постанова № 35167910, 11.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року 15:14 810/4110/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовом до Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Київській області (далі-відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 31.07.2012 №100371-21-0333/0377.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10000 грн за продаж пляшки горілки та плашки настойки за ціною, нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни. Визнав, що здійснив продаж однієї пляшки горілки за 30 грн та однієї настойки за 29,70 грн, тоді як з 01.03.2013 мінімальну ціну на горілку та настойку Постановою Кабінету Міністрів від 30.10.2008 №957 встановлено у розмірі 30,10 грн. Разом з тим, позивач зазначає, що у відповідача на момент винесення рішення про застосування штрафних фінансових санкції відсутні були повноваження, так як з початку 2013 року у складі апарату Міністерства доходів і зборів України замість Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів функціонує Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Міністерства доходів і зборів України. Крім того, застосовані штрафні санкції в розмірі 10000 грн є неспівмірними щодо вчиненого порушення на суму 50 коп, а перше з цих порушень вчинено ним саме в день зміни мінімальних роздрібних цін, що з урахуванням нетривалого стажу підприємницької діяльності є несправедливим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити. Відповідач проти позову заперечував, у його задоволенні просив відмовити, до суду надав письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, який зареєстрований 17.10.2012 виконавчим комітетом Білоцерківської міськради Київської області та перебуває на обліку в Білоцерківській ОДПІ Київської області з 19.10.2012, має торговий патент на право торгівельної діяльності (роздрібної торгівлі) терміном дії з 15.11.2012 по 31.10.2017, виданий Білоцерківською ОДПІ Київської області на місце торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Основним видом діяльності фізичної особи-підприємця є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі наказу голови комісії з проведення реорганізації Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області від 10.06.2013 №327-к "Про відрядження та проведення фактичної перевірки", направлень №545, №546 від 10.06.2013 на проведення фактичної виїзної перевірки, на підставі п.п.80.2.5 ст.80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з метою контролю за дотриманням суб'єктом господарювання вимог ПК України, Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №21-0331/НОМЕР_1 від 10.06.2013 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зафіксовано, зокрема, факт реалізації 01.03.2013 пляшки горілки «Істина класична» 0,5л міцністю 40% по ціні 30 грн, що підтверджується фіскальним чеком №1915 від 01.03.2013 денного Z-звіту від 01.03.2013, при цьому мінімальна ціна на горілку у такій тарі встановлена у розмірі 30,10 грн, а також факт реалізації 12.03.2013 пляшки горілки «На березових бруньках» 0,5л міцністю 40% по ціні 29,70 грн, що підтверджується фіскальним чеком №2055 від 12.03.2013 денного Z-звіту від 12.03.2013, при цьому мінімальна ціна на горілку у такій тарі встановлена у розмірі 30,10 грн. Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем ст.18 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Акт перевірки без зауважень підписано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

На підставі Акту перевірки 21.06.2013 відповідач прийняв рішення №101184-21-0333/0306 та №101184-21-0333/0307 про застосування щодо позивача фінансових санкцій, яким з посиланням на абзац одинадцятий частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР за роздрібну торгівлю горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, наклав штраф за кожне порушення по 5000 грн, а всього на загальну суму 10000 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 18.07.2013 рішення №101184-21-0333/0306 та №101184-21-0333/0307 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Судом отримано спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким станом на 21.06.2013, тобто на день винесення спірних рішень, Регіональне управління Департаменту САТ ДПС України у Київській області як юридична особа є в реєстрі і з 22.05.2013 перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Не погоджуючись із цими рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до положень ч. 10 ст. 18 цього Закону Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

На виконання зазначеної норми Закону №481/95-ВР постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. №957 встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. Постановою Кабінету Міністрів України №1017 від 07.11.2012, яка набрала чинності з 26.11.2012, внесено зміни до вищевказаного постанови та визначено, що з 01.03.2013 застосовується нова мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту для горілки та лікеро-горілчаних виробів у розмірі 150,5 грн.

Відповідно, мінімальна роздрібна ціна однієї пляшки горілки в даному випадку з 1 березня 2013 р. повинна складати 30,10 грн (150,5х40х0,5/100).

Абзацом двадцятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Частиною четвертою статті 17 цього ж Закону визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за його дотриманням покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з приписами ст.ст.40-41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 №1289 затверджено Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України. Згідно з цим Положенням Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Департамент) діє як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України і реалізує державну політику у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у даній сфері. Департамент здійснює повноваження безпосередньо та через регіональні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), які діють як самостійні функціональні підрозділи з правами юридичної особи у складі органів державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Надаючи правової оцінки твердженням позивача про відсутність у відповідача повноважень на прийняття рішень про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій через реорганізацію податкових органів, суд бере до уваги наступне. Той факт, що саме на Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України та його регіональні управління покладено здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів підтверджується наведеними нормами вищевказаного Положення, це є загальновідомими обставинами, які та в силу приписів ч.2 ст.72 КАС України не потребують доказування. Рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем винесено 21.06.2013, а згідно з спеціальним витягом з ЄДР відомості про Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області станом на 21.06.2013 є в цьому реєстрі.

Отже, юридичну особу відповідача не було виключено з реєстру, відтак відповідач мав передбачені законом повноваження, у т.ч. і стосовно застосування штрафу. Таким чином, відповідач на час винесення двох рішень про застосування штрафних фінансових санкцій від 21.06.2013 був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа, що спростовує твердження позивача про його ліквідацію та відсутність у нього повноважень, відтак рішення про застосування штрафних фінансових санкцій щодо позивача від 21.06.2013 №101184-21-0333/0306 та №101184-21-0333/0307 прийнято повноважним державним органом, тобто правомірно.

Суд бере до уваги, що позивач визнає факт порушення ним при продажі двох пляшок горілки за цінами, нижчими за встановлені мінімальні ціни на таку продукцію. Ці обставини визнаються сторонами і в силу приписів ч.3 ст.72 КАС України не потребують доказування.

Що стосується зазначення позивачем про порушення співмірності при визначенні штрафних санкцій з урахуванням розміру вчинених двох порушень на загальну суму 50 коп., то суд зазначає, що приписами ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання в розмірі не менше 5000 гривень за порушення. Отже, відповідач при застосування штрафних санкцій діяв відповідно до приписів цієї статті Закону та застосував мінімальний розмір штрафу за кожне з виявлених порушень. Це означає, що застосування відповідачем у даному випадку менших розмірів штрафних санкцій суперечило б вимогам законодавства.

Надаючи оцінку твердженням позивача про те, що такі мінімальні ціни уведено лише з 1 березня 2013 року, тобто в той день, коли ним вчинено перше з цих порушень, а тому позивач через брак досвіду підприємницької діяльності не встиг внести відповідні зміни, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 5 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" №503/97 від 10.06.1997 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Згідно з приписами ч.2 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це така господарська діяльність, яка здійснюється самостійно, ініціативно, систематично, на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд бере до уваги, що постанова Кабінету Міністрів України №1017 від 07.11.2012, якою з 01.03.2013 застосовано нові ціни, було опубліковано у встановленому порядку в офіційних виданнях (Урядовий кур'єр, 2012, 11, 10.11.2012 №207, Офіційний вісник України, 2012, №85 (16.11.2012), ст. 3453), набрала чинності з 26.11.2012 (через 15 днів з дня опублікування), тобто більше ніж за три місяці до вчинення позивачем 01.03.2013 вказаного порушення.

Відтак, відсутність у позивача відомостей про прийняття цієї постанови Кабінету Міністрів України та відсутність у нього належного досвіду підприємницької діяльності не є обставиною, яка звільняє його від відповідальності.

У ході судового розгляду справи доводи позивача не знайшли свого підтвердження. В той же час, суд вважає, що відповідач доказав правомірність спірних рішень.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документальні підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 листопада 2013 р.