Постанова № 35165603, 15.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 804/11686/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Слюсар Д.В. Жайворонкова С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання нечинним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення №0002362201 від 23.08.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просить визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню з 16.07.2013 р. по 24.07.2013 року перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ІВАС ГРУП» (код ЄДРПОУ 35928047) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2013 р. по взаємовідносинах з ТОВ «МИК-БУДІВНИЦТВО», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Спецмонтажбуд», в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 1764/220/35928047 від 31.07.2013 р.; визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню з 12.08.2013 р. по 20.08.20013 р. перевірки ТОВ «ІВАС ГРУП» (код ЄДРПОУ 35928047) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2013 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Оптима ПДМ», ПП «Спейсез Ту Рент», МП ТОВ «Омега», ТОВ «Спрінгфілд», ПП «Колос-97», ПП «Корунд», ТОВ «МИК-БУДІВНИЦТВО», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Спецмонтажбуд» без видання наказу про проведення перевірки та без повідомлення ТОВ «ІВАС ГРУП»; визнати нечинним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002362201 від 23.08.2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган провів перевірку по підприємствах не визначених в постанові слідчого, в тому числі дії відповідача вийшли за межі наданих повноважень, висновки перевірки є безпідставними, а тому податкове повідомлення-рішення також є протиправним і підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, та зазначив, що відповідач діяв згідно чинного законодавства України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, також надав до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області та знаходиться на обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків.

Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз. 1,3,5 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу Криворізької центральної МДПІ від 15.07.2013 р. № 739 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» (код ЄДРПОУ 35928047)» та відповідно до Постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ МВС України Харкевіча В.І. від 29.04.2013 року «Про призначення позапланової документальної перевірки» проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» (скорочено ТОВ «ГВАС ГРУП») з питань, які викладені у Постанові старшого слідчого з ОВС ГСУ МВС України від 29.04.2013 р., за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено Акт від 31.07.2013 року №1764/220/35928047.

Згідно із висновками викладеними в акті встановлено порушення позивачем пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5, пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/ВР-94 (зі змінами та доповненнями), пп. 134 1.1 п.134 1 ст. 134, п. 149,1ст. 149, п.п.139 1.1, п. 139,1 9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 139746 грн., а саме, за: ІІІ квартал 2010 року - 9 730 грн.; ІV квартал 2010 року -31 078 грн.; І квартал 2011 року - 81 808 грн.; II квартал 2012 року - 17 130 грн.; пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 13.04.1997 р №168/ВР-97 (зі змінами та доповненнями), п. 187.1 ст.187, п.44.1, п.44.6 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 112 987 грн., а саме за: липень 2010 року - 700 грн.; серпень 2010 року - 6745 грн.; вересень 2010 року - 338 грн.; листопад 2010 року - 11234 грн.; грудень 2010 року - 13628 грн.; лютий 2011 року - (-1957) грн.; березень 2011 року - 67 403 грн.; квітень 2011 року - 14896 грн.; встановлена відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у періоді 2010 р. - 2011 р.

На підставі статті 86 Податкового кодексу України позивачем подані заперечення від 13.08.2013 року на акт перевірки та 15.08.2013 року були надані документи до відповідача, на 45 аркушах, що визначені актом як відсутні.

Рішенням від 20.08.2013 року за №2176/22-1 відповідач висновки акту перевірки визнав правомірними, при цьому після розгляду заперечень встановив порушення податкового законодавства за період з 01.01.2012 року - 31.12.2012 року, зокрема, пп.4.1.1 п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5, пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/ВР-94 (зі змінами та доповненнями), пп. 134 1.1 п.134 1 ст. 134, п. 149.1 ст. 149, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.139.1.1, п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 667166 гривень.

На підставі зазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.08.2013 року №0002362201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 1 667 166 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 55 019 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Право податкового органу проводити перевірки платників податків передбачено ст.20 Податкового кодексу України.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

П. 78.4 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка ТОВ «Івас Груп» проводилась на підставі направлення від 16.07.2013 р. №278, виданого згідно наказу Криворізької центральної МДПІ від 15.07.2013 р. № 739 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» (код ЄДРПОУ 35928047)» виданого відповідно до Постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ МВС України Харкевича В.І. від 29.04.2013 р. «Про призначення позапланової документальної перевірки».

Позивач був повідомлений про проведення документальної позапланової виїзної перевірки наказом від 15.07.13 № 739. Направлення від 16.07.2013 р. №278 пред'явлено під розписку головному бухгалтеру ТОВ «ІВАС ГРУП» Єгорову Віктору Вікторовичу 16.07.2013р., що підтверджується матеріалами справи. У журналі реєстрації перевірок суб'єкта господарювання зроблені записи від 16.07.2013 р. під № 4.

В порядку ст. 82 Податкового кодексу України Наказом Криворізької центральної МДПІ від 22.07.2013 року № 740 було продовжено строк проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Івас Груп» (код ЄДРПОУ 35928047).

З огляду на вищезазначене, у податковим органом правомірно та в межах повноважень було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Івас Груп» за період з 01.01.10 р. по 31.12.12 р..

При цьому слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що в акті перевірки зафіксовано факт проведення перевірки та відповідні результати щодо висновків посадової особи податкового органу про наявність чи відсутність порушень податкового законодавства, в тому числі в рішенні про результати розгляду заперечень на акт перевірки.

Дії податкового органу по проведенню перевірки, складанню акта перевірки та висновків в ньому є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в акті, рішенні про результати розгляду заперечень на акт перевірки не впливають безпосередньо на права та обов'язки платника, а є особистою думкою посадових осіб податкового органу, що проводять перевірку, відносно поведінки платника податків, в тому числі, позивач підстави для проведення перевірки та право податкового органу на проведення перевірки не оскаржує, допустив посадових осіб до проведення перевірки, тому в задоволенні таких позовних вимог слід відмовити.

Щодо визнання нечинним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002362201 від 23.08.2013 року, суд зазначає наступне.

Згідно наданого до суду розрахунку фінансових санкцій ТОВ «Івас Груп» по донарахованому податку на прибуток, який визначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні увійшли такі контрагенти позивача: ПП «Колос-97», ТОВ «Спрінгфілд», ТОВ «Спецбудмонтаж», ТОВ «Оптіма ПДМ», ПП «Спейсез ту рент», ТОВ «Омега».

Як зазначено в акті перевірки, Позивач (Замовник) з МП ТОВ «ОМЕГА» (Виконавець) було укладено договір підряду від 17.12.2010 р. №171210/О, згідно з п.1.1 договору підряду Виконавець здійснює виконання проектно-вишукуваних робіт. До перевірки було надано акт №1 від 28.12.2010 року здачі-прийомки проектно-вишукувальної науково-технічної продукції на загальну суму 92 212,27 грн., податкова накладна №2 від 29.12.2010 року, акт №2 від 28.12.2010 року здачі-прийомки проектно-вишукувальної науково-технічної продукції на загальну суму 73 435,00 гривень, податкова накладна №1 від 29.12.2010 року.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Спрінгфілд»

До перевірки надано договір поставки від 10.10.2010 року №111010/10 ДП, укладений між ТОВ «Івас Груп» (Покупець) та ТОВ «Спрінгфілд» (Продавець), згідно умов якого Продавець продає, а Покупець придбаває запчастини. Відповідно до цього договору були складені податкові та видаткові накладні, які надані до суду, в тому числі рахунки та товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Спейсез ту Рент».

До перевірки надано договір поставки від 22.11.2012 року №121110/ДП, інші документи зазначені в акті перевірки як відсутні, однак були надані до податкового органу після перевірки та до суду, а саме: специфікація до договору, рахунок - фактура №332 від 30.11.2010 року, видаткова накладна №272 від 30.11.2010 року, податкова накладна №352 від 30.11.2010 року.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Оптима ПДМ».

До перевірки надано видаткову накладну від 01.09.2010 року №542, податкову накладну від 01.09.2010 року №542, інші документи зазначені в акті перевірки як відсутні, однак були надані до податкового органу після перевірки та до суду, а саме: видаткові та податкові накладні.

Щодо взаємовідносин з ТОВ ВП «Колос-97».

До суду надано договір купівлі-продажу від 25.03.2011 року №70311, специфікації до договору №№1,2,3, рахунки №№ 44 30.03.2011 р., 130 від 01.04.2011 р., 131 від 14.04.2011 р., видаткові накладні №№ 32 від 30.03.2011 р., 71 від 01.04.2011 р., 72 від 14.04.2011 р., ТТН №№478-1 від 30.03.2011 р., 361-2 від 01.04.2011 р., 493-1 від 14.04.2011 р., податкові накладні №№ 14 від 01.04.2011 року, 15 від 30.03.2011 року, 62 від 14.04.2011 року. Згідно пояснень представника позивача первинні документи надавались під час перевірки, але зазначені в акті як відсутні та повторно надані в копіях після перевірки.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Спецмонтажбуд».

Між позивачем та ТОВ «Спецмонтажбуд» укладено договір підряду, згідно із яким ТОВ «Спецмонтажбуд» в виконувало для позивача субпідрядні роботи в серпня 2010 року. До перевірки надано акт виконаних підрядних робіт №1064 за серпень 2010 року (монтажні роботи), податкова накладна від 20.08.2010 року №869. Зазначені роботи були реалізовані позивачем ТОВ БВП «Будівельник-Плюс», на підтвердження чого наданий акт виконаних робіт та податкова накладна.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зазначена стаття не містить конкретного переліку документів, необхідних для віднесення витрат платником податку до складу валових витрат. При цьому, на думку суду, по операціях з придбання товару (послуг) належним первинним документом, що підтверджує факт передачі та отримання товару (послуг), є видаткова накладна або акт приймання-передачі товару.

Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. п.44.6 статт 44 Податкового кодексу України.

Згідно п.44.7 статті 44 Податкового кодексу України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Як встановлено судом, позивач листом від 15.08.2013 року, в порядку статті 44 Податкового кодексу України надав документи, які визначені в акті перевірки, як відсутні, а саме копії податковий, видаткових накладних, рахунків (Т.1 а.с. 97).

При цьому, у разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків (п.44.7 статті 44 Податкового кодексу України), однак така перевірка призначена не була.

На обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на протоколи допиту свідків щодо нездійснення господарської діяльності позивача, а саме ОСОБА_10 (директор та засновник ТОВ МП «Омега») від 24.07.2013 року, ОСОБА_11 (директор та засновник ТОВ «Оптима ПДМ») від 15.11.2011 року, ОСОБА_7 (бухгалтер) від 01.08.2012 року, ОСОБА_12 (директор та засновник ТОВ «Спрінфілд») від 03.04.2012 року, однак судом не можуть бути прийняті такі докази, як належні та допустимі щодо не здійснення господарської діяльності позивачем, оскільки таким доказом може бути вирок суду, який на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - відсутній.

Таким чином до суду та до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції. За даними договорами було придбано товари (послуги), які використовувалися позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства. Наявність отриманих послуг та їх використання у господарській діяльності відповідачем не спростовано. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані Єдиному державному реєстрі. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угоди недійсною до суду не надано, висновки актів перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод та порушення ним норм податкового законодавства, в тому числі судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача та його контрагентів, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях. При цьому, відповідачем не спростовано факту використання товару (послуг) в межах господарської діяльності та в акті перевірки встановлено подальша реалізація.

За таких обставин окремі недоліки в оформленні первинних документів та ненадання сертифікатів якості товару під час перевірки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на формування валових витрат та бути самостійною підставою для нарахування грошового зобов'язання та штрафних санкцій. В тому числі, щодо ненадання товарно-транспортних накладних, під час перевірки слід зазначати, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки податковим органом не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання нечинним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення №0002362201 від 23.08.2013 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002362201 від 23.08.2013 року.

В іншій частині відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАС ГРУП» (код ЄДРПОУ 35928047) судові витрати у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко