Рішення № 35154330, 28.10.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/4669/12 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 22-ц/783/5322/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,

секретаря - Глинського О.А.,

з участю: представника позивача - Бачинського О.М.,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2013 року позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Укрсоцбанк" до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 задоволено: звернуто в користь позивача стягнення на заставлене згідно іпотечного договору від 27 грудня 2007 року майно, а саме: на належний ОСОБА_5 та ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №600/02.1-07-276, укладеним 27 грудня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (далі - АКБ СР) "Укрсоцбанк" та відповідачем ОСОБА_5, у розмірі 118297 доларів США 31 центів та 101559 гривень 65 копійок, шляхом продажу будинку на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; виселено відповідачів із цього будинку та стягнуто з них у користь позивача судовий збір у розмірі 3219 гривень.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_3, просить його скасувати в частині звернення стягнення в межах суми боргу за кредитним договором на належну їй 1/2 частину будинку, виселення її з будинку та стягнення з неї судового збору у розмірі 3219 гривень.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_5, підробивши відмітку в паспорті про розлучення та надавши нотаріусу заяву про те, що він не одружений і ні з ким однією сім"єю не проживає, отримав в банку кредит під заставу нерухомого майна, яке належало їм на праві спільної сумісної власності, без її на те згоди. На думку апелянта, суд неправильно застосував до спірних правовідносин норму ст.23 Закону України "Про іпотеку" щодо дійсності іпотеки для неї, оскільки рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04.09.2012 року, за нею визнано право власності на 1/2 частину спірного будинку, як на частку у спільному майні подружжя, а тому вона не є набувачем у розумінні норми вказаної вище статті, для якого дійсна ця іпотека.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 в підтримання апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1983 року до його розірвання за рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 листопада 2010 року (а.с.11, 19).

27 грудня 2007 року між АКБ СР "Укрсоцбанк" (позикодавцем), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та відповідачем ОСОБА_5 (позичальником) було укладено кредитний договір №600/02.1-07-276, за умовами якого банк надав позичальнику кредит для поточних потреб в сумі 80000 доларів США, який останній повинен був повернути у строк до 27 грудня 2022 року із сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами (а.с.3-7).

В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором, 27 грудня 2007 року між АКБ СР "Укрсоцбанк" (іпотекодержателем) та відповідачем ОСОБА_5 (іпотекодавцем) було укладено іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку банку було передано житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 179,7 кв.м., загальною площею 265,1 кв.м., який належав іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Зимноводівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області 16.10.2007 року на підставі рішення виконкому Зимноводівської сільської ради №277 від 04.10.2007 року та зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 21.12.2007 року, витяг №17154145, реєстраційний номер 20741880 (а.с.8-10).

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04.09.2012 року, за відповідачем ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 ідеальну частину вказаного вище будинку, як на частку у спільному майні подружжя (а.с.11, 12). При цьому, такого висновку суд дійшов, встановивши, що спірний будинок набутий ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під час перебування їх у шлюбі і є їхньою спільною сумісною власністю.

На підставі вказаного вище рішення суду, 21.09.2011 року за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/2 ідеальну частину спірного будинку (а.с.50).

Задовольняючи позов ПАТ "Укрсоцбанк" про звернення стягнення відповідно до умов договору іпотеки на належний відповідачам вже на праві спільної часткової власності спірний житловий будинок, суд першої інстанції виходив з того, що у зв"язку з набуттям відповідачем ОСОБА_3 права власності на частку в заставленому нерухомому майні після укладення договору іпотеки, вона набула статусу іпотекодавця №2, і для неї є дійсною іпотека, а відтак, і зобов"язання, які встановлені договором іпотеки для іпотекодавця.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає нормам матеріального права та встановленим обставинам справи.

У відповідності до ст.23 Закону України "Про іпотеку", норму якої суд застосував як правову підставу для задоволення вимог позивача, звернених до відповідача ОСОБА_3, у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

У відповідності до ст.328 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, право власності на майно виникає в особи в силу закону та/або договору.

У відповідності до ч.3 ст.368 ЦК України, ст.60 Сімейного кодексу (далі-СК) України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

За загальним правилом ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Враховуючи вказані вище норми права та встановлені судом обставини, а саме, той факт, що спірний будинок в силу закону належав відповідачам, як подружжю, на праві спільної сумісної власності, а за рішенням суду було визначено лише частку відповідача ОСОБА_3 у спірному будинку, як в об"єкті спільного майна подружжя, норму ст.23 Закону України "Про іпотеку" не можна застосовувати до спірних правовідносин, оскільки переходу права власності від іпотекодавця ОСОБА_6 до ОСОБА_3 в розумінні норми цієї статті не відбулось, а відтак, і не відбулось переходу зобов"язань від ОСОБА_6 до ОСОБА_3 за договором іпотеки.

У зв"язку з наведеним, безпідставними є посилання сторони позивача на те, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2012 року (а.с.66-67) було відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_3 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

Інших правових підстав для звернення стягнення на належну відповідачеві ОСОБА_3, яка не є ні боржником за основним зобов"язанням, ні поручителем боржника, частку в спірному будинку позивач не називав.

Суд першої інстанції вказаних вище норм ЦК та СК України не врахував, застосував до спірних правовідносин норму ст.23 Закону України "Про іпотеку", яка не підлягає застосуванню до них, інших правових підстав для звернення стягнення на належну відповідачеві ОСОБА_3 частку в спірному будинку позивач не називав, а тому рішення в частині задоволення вимог позивача, звернених до відповідача ОСОБА_3, як до іпотекодавця, а саме: про звернення стягнення на належну їй частку в будинку в рахунок погашення заборгованості за названим вище кредитним договором та про її виселення з будинку, - підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог позивача.

У зв"язку з відмовою у задоволенні вимог позивача, звернених до відповідача ОСОБА_3, не підлягає задоволенню й вимога позивача про компенсацію за рахунок відповідача ОСОБА_3 понесених ним при зверненні до суду з позовом судових витрат - витрат по сплаті судового збору в розмірі 3219 гривень. В силу вимог ст.88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219 гривень підлягають стягненню лише з відповідача ОСОБА_6

В решті рішення суду, а саме: в частині звернення стягнення на належну відповідачеві ОСОБА_6 частку в будинку та його виселення з будинку не оскаржувалось, а тому в цій частині його необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3, 4, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 травня 2013 року скасувати в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на належну ОСОБА_3 1/2 ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1, виселення ОСОБА_3 з будинку та стягнення з неї у користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судового збору в розмірі 3219 гривень і ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на належну ОСОБА_3 1/2 ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №600/02.1-07-276, укладеним між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_5 27 грудня 2007 року, у розмірі 118297 доларів США 31 центів та 101559 гривень 65 копійок, та виселення ОСОБА_3 з будинку відмовити.

В решті рішення, а саме: в частині звернення стягнення на належну ОСОБА_5 1/2 ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1, згідно з іпотечним договором від 27 грудня 2007 року, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №600/02.1-07-276, укладеним між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_5 27 грудня 2007 року, у розмірі 118297 доларів США 31 центів та 101559 гривень 65 копійок, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, виселення ОСОБА_5 з будинку та стягнення з нього у користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судового збору в розмірі 3219 гривень, - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Бакус В.Я.

Гірник Т.А.