Рішення № 351515, 25.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.12.06 р. Справа № 20/370

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора м.Артемівська, в інтересах держави в особі Артемівської міської ради, м.Артемівськ

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Артемівськ

про стягнення 277,72 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Корнієць Т.О. - за довіреністю

від відповідача не з'явився

від прокуратури Кілійчук Т.В. - прокурор відділу

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернувся Прокурор м.Артемівськ, в інтересах держави в особі Артемівської міської ради, м.Артемівськ, із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Артемівськ, про стягнення 277,72 грн., з яких 270,25 грн. - борг з орендної плати, 7,47 грн. - сума пені за договором оренди земельної ділянки НОМЕР_1

В обґрунтування своїх вимог прокурор надав суду копії вищевказаного договору, план (схема) меж земельної ділянки; розрахунок договірних обов”язків по орендній сплаті за землю.

Прокурор, що приймав участь у розгляді справи, позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав та у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням від НОМЕР_2 виконавчого комітету Артемівської міської ради відповідачеві згідно договору надано в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, терміном на 5 років, для розміщення магазину, нормативно грошова оцінка якої становить - 25650,36 грн.

На підставі зазначеного рішення 03.09.2004р. між Артемівською міською радою, м.Артемівськ (Орендодавець), та Суб”єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Артемівськ (Орендар), був укладений договір № НОМЕР_1 оренди земельної ділянки (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення магазину.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 769,5 грн. рівними частинами щомісяця.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором нараховується пеня на суму боргу орендної плати (включаючи суми штрафних санкцій за їх наявністю) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого боргу або на день його повного (часткового) погашення і залежить від того, яка з величин таких ставок є більшою за кожен календарний день прострочення у його сплаті.

Договором встановлено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 5 - денний строк після державної реєстрації цього договору згідно з актом приймання-передачі об'єкту оренди.

03 грудня 2004 р. договір зареєстровано у Артемівському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства „Центру Державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах”, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № НОМЕР_4.

03 грудня 2004р. сторонами підписано відповідний акт приймання - передачі земельної ділянки.

Суть позову полягає у стягненні з відповідача на користь позивача 270,25 грн. - суми заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою та 7,47 грн. -суми пені за порушення строків сплати орендної плати.

Відповідач до судового засідання не з'явився, обставини, викладені позивачем, не спростував, доказів погашення зазначеного боргу на користь позивача суду не надав.

Відповідно до ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст.4-3) зазначеного кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 5 зазначеного закону, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 6 Закону України „Про оренду землі” встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 зазначеного закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 17 Закону України „Про оренду землі”, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 18 вищевказаного закону, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно із ст. 21 зазначеного закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про оренду землі”, орендар земельної ділянки має право, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно із ст. 31 зазначеного закону, договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про плату за землю”, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із ст. 15 зазначеного закону, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про плату за землю”, розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Згідно із ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 116 зазначеного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, а також що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 зазначеного кодексу, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 6 зазначеного кодексу передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникали до його укладення.

Статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 216 зазначеного кодексу, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 232 Господарського кодексу України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, враховуючи наступне.

Сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, який містить суттєві умови, що передбачені законом.

Договором визначено, крім іншого, розмір, порядок, строки сплати орендних платежів, вид та розмір штрафних санкцій (пені), що застосовується у разі несвоєчасної сплати орендної плати.

Наявність фактичних відносин між сторонами, пов'язаних з орендою земельної ділянки, що виникли після прийняття рішення виконкому про надання відповідачеві в оренду землі, підтверджується матеріалами справи - планом (схемою) меж земельної ділянки, актом приймання - передачі земельної ділянки.

Після укладення та реєстрації договору сторонами складено акт прийняття-передачі земельної ділянки.

Відповідач доказів сплати орендної плати та пені на користь позивача суду не надав, обставини, викладені прокурором у позові, не спростував.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи діючого законодавства України, доведені матеріалами справи, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 4-2), 4-3), 29, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, 216, 232 Господарського кодексу України, ст. 11, 509, 631 Цивільного кодексу України, ст. ст. 93, 116, 124, 125 Земельного кодексу України, ст. 1, 5, 6, 13, 15, 17, 18, 21, 25, 31 Закону України „Про оренду землі”, ст. ст. 13, 15, 25 Закону України „Про плату за землю”, суд

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Суб”єкта Підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_5) на користь Артемівської міської ради (84500, м.Артемівськ, Донецька область, вул. Артема, 44, поточний рахунок 33219815600015, код платежу 13050500, банк УДК у Донецькій області, одержувач ВДК у м.Артемівську та Артемівському районі (для місцевого бюджету м.Артемівська), МФО 834016, код ЗКПО 24164999) 270,25 грн. боргу з орендної плати, 7,47 грн. пені.

Стягнути з Суб”єкта Підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_5) на користь Державного бюджету України 102,00 грн. держмита.

Стягнути з Суб”єкта Підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_5) на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (03057, м.Київ, пр.Перемоги, 44, поточний рахунок 26002014180001 у ВАТ „Банк Універсальний”, м.Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому законом порядку.

Повний текст рішення оголошено 25.12.06 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Донець О.Є.

Надруковано 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3-4. прокурору5. у справу

Вик. Марченко Ю.О.