Рішення № 351473, 25.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.12.06 р. Справа № 29/321пд

Суддя господарського суду Донецької області Гаврищук Т.Г.

при секретарі судового засідання Пашко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом - Прокурора міста Слов”янська Донецької області в інтересах держави в особі Слов”янської об”єднаної державної податкової інспекції м. Слов”янськ

до відповідачів: 1. Приватного підприємтва “Сізіф-Буд-Луг” м.Луганськ

2. Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1м. Слов”янськ

про визнання недійсними господарських зобов”язань

За участю прокурора - Лисенко С.І. - прокурор відділу прокуратури Донецької області

представників сторін:

від позивача - Полторацька Т.В. - гол. держподатковий інспектор (за довір.)

від відповідачів - 1. не з”явився

2. не з”явився

Суть справи :

Прокурор міста Слов”янська Донецької області в інтересах держави в особі Слов”янської об”єднаної державної податкової інспекції звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Приватного підприємства “Сізіф-Буд-Луг” та Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про визнання недійсними господарських зобов'язань,виконаних відповідно до договору купівлі-продажу без номера від 01.03.2005р., укладеного між відповідачами, застосувавши наслідки, передбачені ст..208 ГК України, за наявності наміру у однієї із сторін по операції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на постанову господарського суду Луганської області від 31.01.2006р. по справі №9/758пн-ад, наявність у відповідача 1 умислу на укладання договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та на ст.ст.207,208 ГК України.

Відповідач 2 відзив не надав, у судовому засіданні проти позову заперечив з посиланням на ті обставини, що спірний договір був ним виконаний належним чином, при укладанні договору у нього не було умислу, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідач 2 надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника відповідача 1, розгляд справи відкладався, про що відповідач 1 був належним чином повідомлений шляхом направлення відповідних ухвал за його адресою.

Відповідач 1 відзив не надав, в судове засідання знов не з'явився, в зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Ухвалою голови господарського суду Донецької області від 21.11.2006р. строк розгляду справи був продовжений на один місяць відповідно до ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, додаткові докази та заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача 2, господарський суд, встановив :

Приватне підприємство “Сізіф-Буд-Луг” є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за №33351670.

ОСОБА_1зареєстрована як суб”єкт підприємницької діяльності виконкомом Слов”янської міської ради 12.07.2001р. та взята на облік платника податків у Слов”янській об”єднаній державній податковій інспекції.

Згідно до п.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.174 цього Кодексу господарські зобов'язання можуть виникати у тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Між Приватним підприємством “Сізіф-Буд-Луг” (Продавець) та Суб”єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу від 01.03.2005р. товарно-матеріальних цінностей. Згідно до пояснень відповідача 2. на виконання наведеного договору нею був придбаний у Приватного підприємства “Сізіф-Буд-Луг” товар на загальну суму 496367,27грн., що засвідчується відповідними накладними та податковими накладними №НОМЕР_1 №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4, №НОМЕР_5, №НОМЕР_6, №НОМЕР_7, №НОМЕР_8 №НОМЕР_9., №НОМЕР_10, №НОМЕР_11, №НОМЕР_12

Отриманий товар Суб”єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1був оплачений в повному обсягу, що засвідчується квитанціями до прибуткових касових ордерів №НОМЕР_13 №НОМЕР_14, №НОМЕР_15, №НОМЕР_16, №НОМЕР_17, №НОМЕР_18, №НОМЕР_19, №НОМЕР_20, №НОМЕР_21, №НОМЕР_22, №НОМЕР_23, №НОМЕР_24, №НОМЕР_25, №НОМЕР_26, №НОМЕР_27,№НОМЕР_28, №НОМЕР_29, №НОМЕР_30, №НОМЕР_31, №НОМЕР_32, №НОМЕР_33, №НОМЕР_34, №НОМЕР_35, №НОМЕР_36,№НОМЕР_37,№НОМЕР_38, №НОМЕР_39, №НОМЕР_40, №НОМЕР_41, №НОМЕР_42, №НОМЕР_43, №НОМЕР_44., №НОМЕР_45, №НОМЕР_46, №НОМЕР_47, №НОМЕР_48, №НОМЕР_49, №НОМЕР_50 №НОМЕР_51 , №НОМЕР_52 , №НОМЕР_53 , №НОМЕР_54 , №НОМЕР_55 , №НОМЕР_56 , №НОМЕР_57 , №НОМЕР_58 , №НОМЕР_59 , №НОМЕР_60 , №НОМЕР_61 , №НОМЕР_62 , №НОМЕР_63 , №НОМЕР_64 , №НОМЕР_65 , №НОМЕР_66

Факт передачі Приватним підприємством “Сізіф-Буд-Луг” зазначеного товару та його оплати Приватним підприємцем Суб”єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 позивачем не оспорюється.

Позивач вважає, що господарське зобов'язання з боку відповідача 1 було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства . Як на підставу своїх доводів, позивач посилається на постанову господарського суду Луганської області від 31.01.2006р. по справі №9/758пн-ад, яким визнаний недійсним запис від 25.01.2005р. №НОМЕР_67 про проведення державної реєстрації ПП “Сізіф-Буд-Луг” та припинено його юридичну особу, а також встановлено, що підприємство зареєстровано ОСОБА_2 на прохання малознайомої людини, після реєстрації засновницькі документи і печатку підприємства ОСОБА_2 віддав цій особі, особисто фінансово-господарської діяльності не вів, договорів від імені підприємства не укладав. Крім того, позивач посилається на незнаходження відповідача 1 за своєю адресою та ненадання до податкового органу податкової звітності і несплату податків з 01.04.2005р.. На думку позивача здійснення ПП “Сізіф-Буд-Луг” господарських зобов'язань і приховування одержуваних від їх здійснення доходів, свідчать про те, що відповідач 1. діяв з наміром приховати одержані за господарськими зобов'язаннями доходи від оподаткування.

За правилами ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно до ст.208 цього кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З викладеного вбачається, що необхідними умовами для визнання господарського зобов'язання недійсним є вчинення їх з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність наміру хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

За приписами п. 11 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” № 02-5/111 від 12.03.1999 р. ( із змінами ) наявність умислу у сторін при укладанні угоди означає, що сторона або сторони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка суперечить меті діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави та суспільства, і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Постановою господарського суду Луганської області від 31.01.2006р. по справі №9/758пн-ад визнаний недійсним запис від 25.01.2005р. №НОМЕР_67 про проведення державної реєстрації ПП “Сізіф-Буд-Луг” та припинено його юридичну особу.

Згідно довідки Управління Державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 08.12.2006р. №НОМЕР_68 державна реєстрація припинення юридичної особи Приватного підприємства “Сізіф-Буд-Луг” не здійснювалась.

Наведеною постановою господарського суду встановлено, що засновником Приватного підприємства “Сізіф-Буд-Луг” є ОСОБА_2, підприємство за своїм місцезнаходженням не знаходиться, ніякої діяльності підприємства за юридичною адресою не відбувалось, після реєстрації підприємства ОСОБА_2 ніякої діяльності не вів, ніяких угод не укладав.

Постановою господарського суду Луганської області не було встановлено вчинення Приватним підприємством “Сізіф-Буд Луг” господарських зобов'язань з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. У постанові суду взагалі відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи спірну угоду, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, посилання позивача на постанову господарського суду Луганської області від 31.01.2006р. по справі №9/758пн-ад, як доказ спрямованості умислу та доведення мети суперечною інтересам держави та суспільства при здійсненні оспорених господарських зобов'язань, суд вважає безпідставним, оскільки вона не містить в собі висновки щодо господарських зобов'язань , які виникли між відповідачами на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2005р., та не робилися висновки відносно їх мети та спрямованості. Предметом дослідження по справі №9/758пн-ад є, зокрема, припинення діяльності Приватного підприємства “Сізіф-Буд Луг”, а не наявність протиправного умислу при укладені договору купівлі-продажу під час підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що постановою господарського суду Луганської області встановлено, що після реєстрації підприємства ОСОБА_2 ніякої діяльності не вів та ніяких угод взагалі не укладав. Позивач, в свою чергу, не надав доказів, що засвідчують підписання оспореної угоди безпосередньо особою, яка діяла від імені Приватного підприємства “Сізіф-Буд-Луг” в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах.

Суд вважає, що позивачем не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи договір відповідач 1 діяв з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Сам по собі договір не є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Позивач не надав доказів будь-яких донарахувань податкових зобов”язань податковим органом за порушення податкового законодавства за оспореним договором та доказів кримінальної відповідальності посадових осіб і відповідальності суб”єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення. Згідно довідки Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську за Приватним підприємством “Сізіф-Буд Луг” станом на 31.12.2005р. обліковувалась переплата до бюджету в сумі 02,54 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в даному випадку не може вважатись встановленою наявність у відповідача 1 умислу на вчинення господарських зобов'язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач в даному випадку не довів, чим саме підтверджуються ті обставини, що господарське зобов'язання було вчинено відповідачами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Верховний суд України у постанові від 14.02.2006р. зазначив, що наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі, є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб”єкта.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про визнання недійсними господарських зобов'язань, виконаних відповідно до договору купівлі-продажу без номера від 01.03.2005р., укладеного між відповідачами, застосувавши наслідки, передбачені ст..208 ГК України, за наявності наміру у однієї із сторін по операції, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.173,174, 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 34,35, 43, 49,66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора міста Слов”янська Донецької області в інтересах держави в особі Слов”янської об”єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства “Сізіф-Буд-Луг” та Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про визнання недійсними господарських зобов'язань,виконаних відповідно до договору купівлі-продажу без номера від 01.03.2005р., укладеного між відповідачами, застосувавши наслідки, передбачені ст..208 ГК України, за наявності наміру у однієї із сторін по операції.

Рішення оголошено в судовому засіданні.

Суддя Гаврищук Т.Г.