Рішення № 35140707, 25.10.2013, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №2-11871/13-ц

Провадження № 2/712/3318/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді МАРЦІШЕВСЬКОЇ О.М.

при секретарі Снігурській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в обгрунтування своїх вимог вказувала, що з 16.07.1988 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, шлюбні стосунки припинились у липні 2013 року, шлюб розірваний рішенням суду. В період шлюбу за спільні кошти подружжям була придбана квартира АДРЕСА_1 вартістю 6405 грн., майно домашнього вжитку холодильник 2500 грн., плита газова Індезіт 1500 грн., кухонний меблевий комплект 1000 грн., кухонний мякий куток 1500 грн., пральна машина Індезіт 2500 грн., диван з подушками вартістю 2000 грн., телевізор Томпсон вартістю 1000 грн., тумба під телевізор 200 грн., стінку «Югославія» - 1500 грн., пилосос 1500 грн., килим підлоговий рудий 1000 грн., стіл-тумба 500 грн., мікрохвильову піч 1000 грн., хлібопіч 1000 грн., соковижималка 200 грн., меблі вітальні 1000 грн., мякий куток (диван з двома кріслами) 3000 грн., стіл кухонний з табуретками 600 грн., телевізор плазмовий 5000 грн., комплект супутникового телебачення - 2000 грн., відеокамера 3000 грн., масажер 3000 грн., килим підлоговий бордовий 2000 грн., гараж в авто гаражному кооперативі «Лада» вартістю 24 000 грн., всього на суму 73904 грн. В даний час між сторонами виник спір щодо поділу даного спільного майна. Уточнившись з позовними вимогами, просила поділити між сторонами зазначену спільну квартиру в рівних частах, визнати за кожною з сторін право власності по на 1/2 частину квартири, на ? частину майна домашнього вжитку виділити їй на суму 19402 грн. холодильник, плиту, кухню, кухонний уголок, пральну машину, диван з подушками, телевізор Томпсон, тумбу під телевізор, стінку «Югославія», пилосос, килим підлоговий рудий, відповідачу виділити на суму 54 502 грн. гараж, мікрохвильову піч, хлібопіч, соковижималку, прихожу, мякий куточок, стіл кухонний з табуретками, телевізор плазмовий, масажер, килим бордовий, супутникові тарілки, камеру, стіл-тумбу, стягнути з відповідача грошову компенсацію за майно в сумі згідно заяви про уточнення вимог 30100 грн., також визнати за позивачкою право власності на ? частину придбаної за період шлюбу земельної ділянки в СТ «Зелена зона».

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просили задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти поділу спірної квартири по ? частині між сторонами, з майна домашнього вжитку просив виділити йому мякий куточок, стіл кухонний з табуретками, телевізор плазмовий, супутникове телебачення, інше майно виділити позивачці та на двох, заперечив, що подружжям за спільні кошти був придбаний килим рудий 1000 грн., який сімї був подарований. Вказував, що гараж в а/к «Лада» ним був проданий за 16 000 грн. за згодою позивачки, в період спільного проживання. Також зазначав, що не має у власності земельної ділянки в СТ «Зелена зона», в даному товаристві користувачем ділянки є донька сторін ОСОБА_3

Треті особи самосітйних вимог на спірне майно не заявляли, щодо позовних вимог та заперечень проти них, пропонували вирішити на розсуд суду згідно закону.

Заслухавши сторони, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16.07.1988 року перебували в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, шлюбні стосунки припинились у липні 2013 року, шлюб розірваний рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 03.10.2013р. Від шлюбу мають доньок ОСОБА_3, ОСОБА_4, які досягли повноліття.

В силу вимог ст.60 СК України кожна річ, набута подружжям в період шлюбу є їх спільною сумісною власністю. Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.ст.15,30 ЦК України обставини в цивільній справі зясовуються на засадах змагальності. Кожна сторона зобовязана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Судом встановлено, підтверджено поясненнями сторін та матеріалами справи, що в період шлюбу за спільні кошти подружжям були придбана квартира АДРЕСА_1 вартістю 6405 грн. на підставі свідоцтва про право власності від 15.10.1998р. № 849, майно домашнього вжитку - диван з подушками вартістю 2680 грн., телевізор Томпсон - 1289 грн., тумба під телевізор -200 грн., стінка «Югославія» - 1500 грн., кухонний меблевий комплект 1000 грн., стіл з табуретками 600 грн., холодильник - 1986 грн., пральну машину Індезіт 2150 грн., килим підлоговий бордовий 2000 грн., масажер 3000 грн., соковижималку 200 грн., комплект мяких меблів (мякий куток) 3000 грн., телевізор плазмовий 4800 грн., комплект супутникового телебачення - 760 грн., стіл-тумба 600 грн., меблевий комплект вітальні -1000 грн., кухонний мякий куток 1500 грн., відеокамера 1971 грн., пилосос 1269 грн., мікрохвильова піч 906 грн., хлібопіч 1000 грн., вартістю 39 816 грн.

Вартість даного майна та його придбання за спільні кошти встановлені за погодження сторін та наданими частково на майно домашнього вжитку квитанціями в матеріалах справи.

Крім того, в період шлюбу подружжям за спільні кошти був придбаний металевий гараж в а/к «Лада», який відповідачем був проданий 16.08.2013 року за 16 000 грн., що підтверджується поясненнями відповідача та довідкою голови а/к «Лада» від 18.10.2013р. Позивачка заперечила надання нею згоди на продаж вказаного гаражу після припинення сторонами шлюбних стосунків та ведення спільного господарства у липні 2013 року.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст.70 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Майно подружжя підлягає поділу між сторонами у рівних частках, кожній з сторін у власність в порядку поділу спільного майна подружжя належить виділити по ? частині квартири АДРЕСА_1 вартістю 6405/2=3202,50 грн. В цій частині відповідач позов визнав, що не суперечить закону та не порушує прав та законних інтересів жодних осіб. Сторони не заявляли вимог про встановлення порядку користування вказаною квартирою, вказуючи на те, що даний порядок фактично склався між ними, іншого житла у власності не мають. У випадку виникнення спору з даного питання, сторони вправі вирішувати його в окремому провадженні. Що стосується посилання позивачки на права доньок на квартиру, кожна річ, набута подружжям в період шлюбу належить подружжю та не може ділитись на інших осіб. Після поділу спільного майна кожен з подружжя вправі розпорядитись своєю часткою на власний розсуд.

Позовні вимоги щодо майна домашнього вжитку підлягають задоволенню в частині виділенню ОСОБА_1 на ? частину майна домашнього вжитку : диван з подушками вартістю 2680 грн., телевізор Томпсон - 1289 грн., тумбу під телевізор -200 грн., стінку «Югославія» - 1500 грн., кухонний меблевий комплект 1000 грн., стіл з табуретками 600 грн., холодильник - 1986 грн., пральну машину Індезіт 2150 грн., килим підлоговий бордовий 2000 грн., масажер 3000 грн., соковижималку 200 грн., всього на суму 16605 грн.

ОСОБА_2 необхідно виділити на ? частину майна домашнього вжитку : комплект мяких меблів (мякий куток) 3000 грн., телевізор плазмовий 4800 грн., комплект супутникового телебачення - 760 грн., стіл-тумбу 600 грн., меблевий комплект вітальні -1000 грн., кухонний мякий куток 1500 грн., відеокамеру 1971 грн., пилосос 1269 грн., мікрохвильову піч 906 грн., хлібопіч 1000 грн., всього на суму 16806 грн.

До стягнення з відповідача на користь позивачки підлягає грошова компенсація на збільшення частки у майні (16806-16605)/2=100,50 грн., а також грошова компенсація за ? частину гаража 16000/2=8000 грн., відчуженого відповідачем після припинення шлюбних стосунків без згоди позивачки, всього компенсація на суму 8100,50 грн.

До часткового задоволення суд приходить з урахуванням недоведеності позивачкою придбання килима рудого вартістю 1000 грн. за спільні кошти подружжя. Платіжного документа про придбання даної речі в період шлюбу суду не надано та відповідачем не визнано, останній вказував, що це був подарунок сім'ї.

Оскільки відповідач визнав обставину продажу спільного гаражу сторін в а/к «Лада» за 16000 грн., позивачка звільнена від обовязку доказування вказаного факту, відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь в розгляді справи, не підлягають доведенню. У підтвердження посилання на те, що дійсна вартість даного гаража становила 24 000 грн. або продаж був здійснений за більшою ціною, позивачкою обєктивних доказів не надано, кожній з сторін судом розяснювалось їх право заявляти клопотання про призначення судової експертизи для підтвердження позовних вимог та заперечень, що підтверджується приєднаними до справи розписками сторін, жодний з учасників процесу клопотань про призначення судової експертизи не заявляв.

Доводи відповідача про продаж гаража в серпні 2013 року в період сумісного проживання суд вважає такими, що не обґрунтовують заперечення проти позову, так як в ході судового розгляду сторонами надані пояснення про припинення ними шлюбних стосунків та ведення спільного господарства до 31.07.2013р. Вказаний факт також встановлений рішенням суду від 03.10.2013р. про розірвання шлюбу між сторонами, що набрало законної сили. Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Суд виходить з того, що у разі розпорядження одним із подружжя спільним майном усупереч ст. 65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки. Само по собі припинення шлюбних стосунків не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після припинення шлюбних стосунків та ведення спільного господарства здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК України, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє. Щодо цінного майна, така згода має бути письмовою (ст.65 СК).

Відповідачем не надано суду письмову згоду позивачки на розпорядження спільним майном сторін після припинення шлюбних стосунків і факт надання такої згоди заперечила позивачка, за таких обставин факт продажу гаража за домовленістю сторін не може бути визнаний доведеним відповідачем. Доказів щодо погашення за кошти від продажу гаража спільних боргів подружжя, в якому розмірі та на яких підставах вказані борги виникли, до суду відповідачем не надано.

Суд вважає обґрунтованим посилання відповідача про те, що плита газова у квартирі не підлягає поділу між сторонами та підлягає виділенню у спільне користування, оскільки являється невідємним обладнанням для цільового призначення кухонного приміщення у квартирі. Плиту на кухні було встановлено при заселенні, як і сантехнічне обладнання ванної кімнати та санвузлу. Тей факт, що сторонами за спільні кошти в період сімейних стосунків невідємний елемент кухонного обладнання плита газова була замінена на покращену модель, не може бути підставою для виділення вказаного майна одному з подружжя, оскільки інший у такому випадку буде позбавлений можливості користуватись приміщенням кухні за призначенням.

Позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності на частину земельної ділянки в садовому товаристві "Зелена зона" в м.Черкаси не підлягають до задоволення, так як жодна з сторін не зареєстрована власником земельної ділянки у даному товаристві, згідно з наданих головою правління СТ заяв про членство в зазначеному товаристві, членом даного товариства та користувачем земельної ділянки у ньому є донька сторін ОСОБА_3 з березня 2012 року.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені судові витрати.

Враховуючи, що 1% від вартість майна виділеної у власність позивачки складає 1%(6405/2 + 16605 грн. + 8100,50 грн.)=311,1 грн., при подачі позову позивачкою оплачений судовий збір 229,40 грн., до стягнення з відповідапача на користь позивачки підлягає понесений нею судовий збір в розмірі 229,40 грн. та в доход держави недоплачений судовий збір 311,1 229,40 грн. = 81,70 грн.

Керуючись ст.ст. 11,57,60,212-215 ЦПК України, ст. ст. 56, 60, 70 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_1 на ? частину майна домашнього вжитку : диван з подушками вартістю 2680 грн., телевізор Томпсон - 1289 грн., тумбу під телевізор -200 грн., стінку «Югославія» - 1500 грн., кухонний меблевий комплект 1000 грн., стіл з табуретками 600 грн., холодильник - 1986 грн., пральну машину Індезіт 2150 грн., килим підлоговий бордовий 2000 грн., масажер 3000 грн., соковижималку 200 грн., всього на суму 16605 грн.

Виділити ОСОБА_2 на ? частину майна домашнього вжитку : комплект мяких меблів (мякий куток) 3000 грн., телевізор плазмовий 4800 грн., коплект супутникового телебачення - 760 грн., стіл-тумбу 600 грн., меблевий комплект вітальні -1000 грн., кухонний мякий куток 1500 грн., відеокамеру 1971 грн., пилосос 1269 грн., мікрохвильову піч 906 грн., хлібопіч 1000 грн., всього на суму 16806 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 8100,50 грн., судові витрати по оплаті судового збору 229,40 грн., всього стягнути 8329,90 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір 81,70 грн. в дохід держави. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції і в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: