Вирок № 35139174, 11.11.2013, Кам'янський районний суд Черкаської області

11.11.2013

Справа № 696/793/13-к

1-кп/696/40/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року м. Камянка

Камянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючої судді Чебану М.М.

при секретарі Степановій Н.В.

за участю прокурора Цибаня В.І.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Камянка Черкаської області кримінальне провадження № 12013250170000289 від 07.05.2013 року з обвинувальним актом, що надійшло від прокурора Камянського району Черкаської області відносно обвинувачених

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, одруженого, раніше не судимого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6 Російської федерації, росіянки, громадянки України, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючої, одруженої, раніше не судимої;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, -

встановив :

ОСОБА_1 згідно рішення Камянського районного суду від 13.09.2011 року солідарно із ОСОБА_2 зобовязаний сплатити на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2700 грн. моральної шкоди та 700 грн. за надання правової допомоги. ОСОБА_1 добровільно виконати рішення суду відмовився, у звязку з чим 14.12.2012 року відділом Державної виконавчої служби Камянського районного управління юстиції відкрите виконавче провадження № 29016748, згідно виконавчого листа № 2-54/2011, виданого 30.09.2011 року Камянським районним судом Черкаської області, про що боржник ОСОБА_1 був належним чином повідомлений та останньому було відомо про наявність заборгованості перед ОСОБА_3 Однак ОСОБА_1 умисно не погашав заборгованість на користь ОСОБА_3, тобто не виконував рішення суду, що набрало законної сили. Із загальної заборгованості перед ОСОБА_3 в сумі 2700 грн. в період часу з 13.09.2011 року по 20.05.2013 року потерпілому 20.09.2012 року було відшкодовано в порядку примусового виконання рішення суду відділом ДВС Камянського РУЮ грошові кошти в сумі 429,72 грн. Таким чином, заборгованість перед потерпілим ОСОБА_3 складала 2270, 28 грн.

Дії ОСОБА_1, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 382 КК України як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Також ОСОБА_2 згідно рішення Камянського районного суду від 13.09.2011 року солідарно із ОСОБА_1 зобовязана сплатити на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2700 грн. моральної шкоди та 700 грн. за надання правової допомоги. ОСОБА_2 добровільно виконати рішення суду відмовилась, у звязку з чим 05.03.2013 року відділом Державної виконавчої служби Камянського районного управління юстиції відкрите виконавче провадження № 36895369, згідно виконавчого листа № 2-54/2011, виданого 30.09.2011 року Камянським районним судом Черкаської області, про що боржник ОСОБА_2 була належним чином повідомлена та останній було відомо про наявність заборгованості перед ОСОБА_3 Однак ОСОБА_2 умисно не погашала заборгованість на користь ОСОБА_3, тобто не виконувала рішення суду, що набрало законної сили. Із загальної заборгованості перед ОСОБА_3 в сумі 2700 грн. в період часу з 13.09.2011 року по 20.05.2013 року потерпілому 20.09.2012 року було відшкодовано в порядку примусового виконання рішення суду відділом ДВС Камянського РУЮ грошові кошти в сумі 429,72 грн. Таким чином, заборгованість перед потерпілим ОСОБА_3 складала 2270, 28 грн.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 382 КК України як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

21 травня 2013 року між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоди про примирення між потерпілим та підозрюваними.

Згідно з даними угодами потерпілий ОСОБА_3 та підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваних за ч. 1 ст. 382 КК України, підозрювані у повному обсязі сформульовану підозру беззастережно підтвердили, свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнали. Сторони угод внесли у її зміст застереження про відсутність у потерпілого будь-яких претензій матеріального та морального характеру відносно підозрюваних. Також сторонами угод визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме:

ОСОБА_1 - у виді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням на один рік, з покладенням обовязків не змінювати протягом іспитового строку без згоди органу кримінально виконавчої інспекції місця проживання, роботи, періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції;

ОСОБА_2 у виді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням на один рік, з покладенням обовязків не змінювати протягом іспитового строку без згоди органу кримінально виконавчої інспекції місця проживання, роботи, періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

В угодах передбачені наслідки її укладення, затвердження, невиконання, які роз'яснені підозрюваним.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив ці угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджені міри покарання та інші передбачені ними заходи.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав думку прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні також просили вказані угоди з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в них міру покарання та інші передбачені угодами заходи, при цьому беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в обсязі підозри, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угод, заявивши, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угод зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беззастережно визнали себе винуватими, згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд, шляхом проведення опитування учасників кримінального провадження, переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені та потерпілий повністю усвідомлюють зміст укладених угод про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими обвинувачені, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки їх невиконання, які передбачені ст. 476 КПК України.

Ураховуючи викладене, оскільки умови угод про примирення між потерпілим та обвинуваченими відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цих угод.

Суд вважає доведеним у судовому засіданні ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, а тому такі його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Суд вважає доведеним у судовому засіданні ту обставину, що ОСОБА_2 вчинила умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, а тому такі її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, за якою належить призначити їй узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 314, 373-374, 471, 474, 475 КПК України, суд

з а с у д и в:

Затвердити угоду від 21 травня 2013 року про примирення між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1.

Затвердити угоду від 21 травня 2013 року про примирення між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_2.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки відповідно до ст. 76 КК України.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України і призначити їй покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо протягом вказаного строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки відповідно до ст. 76 КК України.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Черкаської області через Камянський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя :