Рішення № 35137734, 06.11.2013, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/4915/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року м. Херсон

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі

головуючого - судді Стамбули Н. В.

за участю секретаря Способ Н.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Херсонської обласної кредитної спілки «Благо» та ОСОБА_5 про визнання договору про задоволення вимог іпотеко держателя та договору купівлі продажу предмету іпотеки недійсним, суд

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом, посилаючись на те, що 18.12.2007 року між ОСОБА_3 та Кредитною спілкою «Благо» був укладений Кредитний договір № 406 (споживчий на ремонт житла), за яким КС «Благо» надала позивачу ОСОБА_3 100000 грн. з терміном погашення до 18.12.2010 року. Позичальник зобов»язалася погашати кредит та відсотки за користування кредитом у сумі 42 % річних на фактичний залишок заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання в повному обсязі зобовязань за вказаним договором між позивачами та ХОКС «Благо» 18 грудня 2007 року був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого у вигляді своєчасного повернення кредиту у сумі 100 000,00 грн., а також сплати відсотків за користування ним та інш. позивачі передали в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Того ж дня між вказаними сторонами був укладений договір про задоволення вимог іпотеко держателя. У звязку з порушенням термінів своєчасної оплати кредиту 23 вересня 2010 року між відповідачами був укладений договір купівлі продажу предмету іпотеки, а саме вказаної вище спірної квартири, в якості заходу звернення стягнення на предмет іпотеки, який позивачі просили визнати недійсним з підстав не дотримання закону при його вчиненні та посвідченні.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник відповідача ХОКС «Благо» у судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити за необґрунтованістю, надавши суду заперечення. Вважає, що правочин укладений з додержанням вимог діючого законодавства, в зв»язку з чим не підлягає визнанню його недійсним.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ХОКС «Благо», дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 18 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ХОКС «Благо» був укладений кредитний договір №406, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 100 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 18 грудня 2010 року.

В забезпечення виконання в повному обсязі зобовязань за вказаним договором між позивачами та ХОКС «Благо» 18 грудня 2007 року був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого у вигляді своєчасного повернення кредиту у сумі 100 000,00 грн., а також сплати відсотків за користування ним та інш. позивачі передали в іпотеку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Того ж дня між вказаними сторонами був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

30 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ХОКС «Благо» був укладений додатковий договір до договору кредиту №406 від 18 грудня 2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано 7659,84 грн. до раніше наданої суми грошових коштів, отриманих за договором кредиту.

У звязку з порушенням термінів своєчасної оплати кредиту ХОКС «Благо» звернулось до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 з проханням посвідчити договір купівлі продажу предмету іпотеки, який 08 квітня 2010 року надіслав позивачам по справі лист, яким останнім пропонувалось у пятиденний термін з часу отримання вказаного листа погасити борг в сумі 200 440,16 грн.

23 вересня 2010 року між відповідачами був укладений договір купівлі продажу предмету іпотеки, а саме вказаної вище спірної квартири, в якості заходу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про іпотеку», боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсним.

З наведених норм права вбачається обовязок іпотекодержателя попередити боржників та іпотекодавця про свій намір укласти договір купівлі продажу предмету іпотеки саме за 30 днів до її вчинення, що є гарантією захисту прав боржника та іпотекодавця для реалізації своїх прав виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо до конкретного дня продажу предмету іпотеки.

Так, з дослідженої судом копії нотаріальної справи, наданої Державним нотаріальним архівом Херсонської області, яка була заведена приватним нотаріусом ОСОБА_6 вбачається, що повідомлення іпотекодавців про намір іпотекодержателя укласти оскаржувану угоду не містять посилання на конкретну дату, що позбавило іпотекодавців реалізувати своє право, передбачене ст.42 Закону України «Про іпотеку». Більш того, матеріали вказаної нотаріальної справи не містять доказів пересвідчення нотаріуса про наявність безпірних та незадоволених боржниками вимог іпотеко держателя на день посвідчення оскаржуваної угоди.

Відповідно до ч.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права та інтересу, поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватному її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів всіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Відповідно до ст.15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 215, 216 Цивільного Кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Також суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Представником відповідача ХОКС «Благо» не доведені обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позову.

Зважаючи на вище викладене, оцінивши об'єктивно у сукупності доказі справи, суд вважає, що відповідачами було порушено права позивача під час укладання правочину купівлі - продажу предмету іпотеки від 23 вересня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст..ст.215,216 ЦК України, ст.ст.38, 42 Закону України «Про іпотеку», суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі продажу предмету іпотеки від 23 вересня 2010 року, що був укладений між Херсонською обласною кредитною спілкою «Благо» та ОСОБА_5, який був посвідчений нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого у реєстрі за №1362, за яким було відчужено квартиру АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Херсонської області через Комсомольський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяОСОБА_7