Ухвала суду № 35137401, 05.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/1156/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Гура Антоніна ОлександрівнаНомер провадження 11-кп/788/231/13 Суддя-доповідач - Борсай В. М. Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Борсая В. М.,

суддів - Гончарова М. В., Яременка Г. М.,

з участю секретаря судового засідання - Сокол О.В.

прокурора - Савостьянової Л.В.

адвоката - ОСОБА_3

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинувачених - ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 3 липня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:

1. 31 січня 2012 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт;

2. 13 листопада 2012 року за ч. 3 ст. 185, ст. ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий:

1. 10 грудня 2012 року за ч. 1 ст. 122, ст. 69 КК України до 240 годин громадських робіт;

2. 29 березня 2013 року за ч. 2 ст. 389, ст. ст. 71, 72 КК України до 3 місяців 10 днів арешту,

засуджений:

за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів з урахуванням попереднього вироку шляхом поглинення покарань визначено покарання 3 роки позбавлення волі.

За ч. 3 ст. 185 КК України за злочин, вчинений після попереднього вироку, до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, остаточно визначено покарання 4 роки позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів за наступних обставин.

5 січня 2013 року близько 10 години обвинувачений ОСОБА_7 проник до господарства ОСОБА_10 в селі Ворожба Лебединського району Сумської області, звідки таємно викрав 50 кг пшениці вартістю 110 грн, банку тушонки 3 л вартістю 154 грн 50 коп., а всього майна на суму 264 грн 50 коп.

26 січня 2013 року ОСОБА_7 біля 8 години проник до господарства ОСОБА_11 в селі Ворожба Лебединського району Сумської області, звідки таємно повторно викрав 40 кг картоплі вартістю 120 грн, 4 банки місткістю 3 л консервованих огірків, вартістю 70 грн, сокиру вартістю 45 грн та інше аналогічне майно, всього на загальну суму 547 грн 50 коп.

26 січня 2013 року обвинувачений ОСОБА_8 проник до господарства ОСОБА_12 в селі Ворожба Лебединського району Сумської області, звідки таємно викрав 8 м електричного кабелю, вартістю 126 грн.

29 січня 2013 року біля 21 години ОСОБА_7 проник до господарства ОСОБА_13 в селі Ворожба Лебединського району Сумської області, звідки таємно повторно викрав 50 кг картоплі, вартістю 150 грн, 2 банки місткістю 1 л з варенням, скляну банку 3 л із консервованим м'ясом свинини та інше аналогічне майно, всього на загальну суму 460 грн 50 коп.

13 лютого 2013 року близько 21 години ОСОБА_8, перебуваючи в будинку ОСОБА_5 в селі Ворожба Лебединського району Сумської області, мав намір повторно таємно викрасти належний потерпілому мобільний телефон «Нокіа», вартістю 291 грн 48 коп., для чого заховав його в кімнаті будинку, проте ОСОБА_5 відсутність телефону виявив і обвинувачений був вимушений повернути телефон його власнику.

10 березня 2013 року обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 о 16 годині проникли до господарства ОСОБА_14 в селі Ворожба Лебединського району Сумської області, де з господарського сараю таємно викрали ключі, електричний подовжувач вартістю 117 грн 50 коп., рулетку вартістю 2 грн 90 коп., а всього майна на загальну суму 132 грн.

15 березня 2013 року біля 22 години ОСОБА_7 проник до будинку ОСОБА_14 в селі Ворожба Лебединського району Сумської області, звідки повторно таємно викрав велосипед «Україна», вартістю 300 грн, магнітофон вартістю 75 грн та інше аналогічне майно, всього на загальну суму 667 грн 70 коп.

15 квітня 2013 року біля 22 години обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою домовленістю проникли до будинку ОСОБА_6 в селі Басівщина Лебединського району Сумської області, звідки повторно таємно викрали належні ОСОБА_4 бензопилу «Урал», вартістю 598 грн 50 коп. та ліхтар, вартістю 47 грн 47 к., а всього майна на загальну суму 645 грн 97 коп.

16 квітня 2013 року обвинувачений ОСОБА_8 біля 21 години проник до господарства ОСОБА_12 в селі Ворожба Лебединського району Сумської області, звідки повторно таємно викрав гумовий човен вартістю 566 грн. 78 коп., рюкзак, вартістю 43 грн 34 коп. та інше аналогічне майно, всього на загальну суму 694 грн 12 коп.

17 квітня 2013 року близько 12 години обвинувачений ОСОБА_7 проник до господарства ОСОБА_15 в селі Хількове Лебединського району Сумської області, звідки повторно таємно викрав магнітофон «Радіотехніка», вартістю 120 грн та підсилювач звуку, вартістю 75 грн, каністру, місткістю 10 л та вартістю 60 грн, 10 л бензину А-92, вартістю 103 грн 50 коп, а всього викрав майна на загальну суму 358 грн 50 коп.

17 квітня 2013 року біля 17 години ОСОБА_7 проник до будинку ОСОБА_16 в селі Хількове Лебединського району Сумської області, звідки повторно таємно викрав радіоприймач, вартістю 60 грн 85 коп., плоскогубці, вартістю 3 грн 50 коп., ліхтар, вартістю 171 грн, а всього майна на загальну суму 235 грн. 35 коп.

В поданій апеляційній скарзі, а також змінах та доповненнях до неї прокурор стверджує, що при призначенні покарання ОСОБА_8 суд у резолютивній частині вироку послався на вимоги ст. 71 КК України, якою передбачено призначення покарання за сукупністю вироків, але водночас застосував принцип складання покарань, який передбачено ст. 70 КК України, тобто застосував принцип призначення покарання за сукупністю злочинів. Крім того стверджує, що суд належним чином не врахував особу обвинуваченого ОСОБА_8 та тяжкість і суспільну небезпечність вчинених ним правопорушень і призначив йому м'яке покарання. Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, за яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4-х років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю цих злочинів та за вироком від 29 березня 2013 року призначити 4 роки позбавлення волі. За ч. 3 ст. 185 КК України за злочин, вчинений після ухвалення попереднього вироку призначити покарання 4 роки 6 місяців та за сукупністю вироків на підставі ст. 71 ч. 1 КК України остаточно призначити покарання 5 років позбавлення волі.

Крім вищенаведеного, прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу Лебединського районного суду від 9 вересня 2013 року, оскільки в порушення вимог кримінального процесуального закону суд істотно змінив суть ухваленого вироку, застосувавши інший принцип призначення винній особі покарання за сукупністю вироків, при цьому допустив неправильне тлумачення закону щодо виправлення у судовому рішенні описок та очевидних арифметичних помилок. В зв'язку з чим в порядку ст. 404 КПК України просить уточнити вказаний вирок та вважати епізод крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_12 16 квітня 2013 року вчинений ОСОБА_7, а не ОСОБА_8, як про це помилково зазначено у вироку суду.

Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі стверджує, що суд порушив його право на захист, оскільки не роз'яснив наслідки, передбачені ст. 349 ч. 3 КК України та призначив надто суворе покарання, в зв'язку з чим просить вирок скасувати та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді про зміст оскаржуваного судового рішення та доводи, викладені в апеляційних скаргах, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника на підтримку поданої ним скарги, обвинуваченого ОСОБА_8 про залишення вироку без зміни, думку прокурора про скасування вироку і ухвали суду від 9 вересня 2013 року та ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції, думку потерпілих про прийняття судом рішення відповідно до вимог закону, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченим, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Підставою для скасування вироку суду в суді апеляційної інстанції, згідно з вимогами ст. 409 КПК України є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається зі ст. 412 ч. 1 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Згідно ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження зазначених вимог кримінального процесуального закону не дотримався.

Згідно зі звукозаписом, при вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку ст. 349 ч. 3 КПК України у обвинуваченого ОСОБА_7 не з'ясовувалося, чи правильно він розуміє фактичні обставини справи та їх зміст, чи добровільна його позиція щодо недоцільності дослідження всіх доказів, а також не були роз'яснені наслідки такого розгляду, зокрема те, що за таких обставин він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Однак суд першої інстанції обмежився лише тим, що обвинувачений визнає вину та не заперечує проти дослідження доказів згідно з вимогами ст. 349 ч. 3 КПК України, що є істотним порушенням, як прав обвинуваченого, так і вимог кримінального процесуального законодавства, яке тягне за собою скасування вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, про що цілком обгрунтовано наголошує у своїй скарзі обвинувачений ОСОБА_7

З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає необхідним подані апеляційні скарги задовольнити частково, вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий судовий розгляд в тому ж суді у іншому складі суду.

При новому судовому розгляді слід, дотримуючись вимог кримінально-процесуального закону, врахувати викладене вище та ретельно перевірити доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора та доповненнях до неї.

На думку колегії суддів, при розгляді справи слід врахувати, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_8 в резолютивній частині вироку послався на вимоги ст. 71 КК України, що передбачає призначення покарання за сукупністю вироків, але разом з тим невірно застосував кримінальний закон та використав принцип складання покарань, передбачений ст. 70 КК України.

Якщо при новому судовому розгляді справи суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів, то покарання їм має бути визначене з дотриманням положень, передбачених ст. 65 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 412 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги заступника прокурора Сумської області та обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 3 липня 2013 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8, - скасувати та призначити новий судовий розгляд у тому ж суді у іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у виді тримання під вартою залишити без зміни.

СУДДІ:

Борсай В. М. Гончаров М. В. Яременко Г. М.