Постанова № 35136609, 12.11.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 рокум. Ужгород№ 807/2949/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С. І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Цьока В.І. (довіреність від 17.09.2013 року № 768)

відповідача: Созанський С.А. (довіреність від 27.09.2013 року № 03.1/1-06-40/2654)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ужгородського районного центру зайнятості до Чопської митниці Міндоходів про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова складена в повному обсязі 13 листопада 2013 року.

Ужгородський районний центр зайнятості (далі - позивач, Ужгородський РЦЗ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.2-5) до Чопської митниці Державної митної служби України (далі - Чопська митниця Держмитслужби), якою просить стягнути кошти у сумі 16520,76 грн. як з роботодавця по виплаченому забезпеченню та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_3

Ухвалою суду від 18 вересня 2013 року (протокольно, журнал судового засідання від 18.09.2013 року, а.с.32-33) замінено відповідача у справі (Чопську митницю Держмитслужби) на його правонаступника - Чопську митницю Міндоходів (далі - відповідач, Чопська митниця Міндоходів).

Позовні вимоги обґрунтовуються ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно якої сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується із роботодавця. Ужгородським РЦЗ виплачено за період перебування на обліку ОСОБА_3 16520,76 грн., при цьому, ОСОБА_3 рішенням суду поновлений на займаній на час звільнення посаді в митних органах, в зв'язку з чим Ужгородський РЦЗ звернувся до Чопської митниці Держмитслужби) з повідомленнями про відшкодування коштів, на який відповіді не отримано та Ужгородський РЦЗ звернувся до суду з позовом про стягнення таких в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просить суд позов задовольнити та стягнути з Чопської митниці Міндоходів (як правонаступника Чопської митниці Держмитслужби) суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_3 у розмірі 16520,76 грн.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Чопської митниці Міндоходів від 30.10.2013 року за № 03.1/1-06.40/3436, а.с.41-42), згідно якого проти позову заперечив, посилаючись на ту обставину, що всупереч приписам трудового законодавства ОСОБА_3 була виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу без врахування отриманої ним допомоги по безробіттю (згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 року у справі № 2а-0770/ё464/12), крім того, видатки на відшкодування сум виплаченої допомоги по безробіттю не передбачені кошторисом митниці, в зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні з мотивів, викладених у запереченні проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 зареєстрований як безробітній в Ужгородському РЦЗ 10 травня 2012 року (персональна картка № 07141205000002, а.с.6).

Згідно виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-0770/1464/2012р. (а.с.12), ОСОБА_3 поновлений на роботі в Чопській митниці Державної митної служби України на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста "Тиса" Чопської митниці (допущено негайне виконання рішення суду в частині, зокрема, поновлення).

Наказом Чопської митниці Держмитслужби від 13.12.2012 року за № 1751 - к (а.с.13) ОСОБА_3 поновлений на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста "Тиса" Чопської митниці з 17.04.2012 року.

Згідно даних персональної картки ОСОБА_3 за № 07141205000002, наказом Ужгородського РЦЗ від 13.12.2012 року № НТ121213, ОСОБА_3 знятий з обліку безробітного з 13 грудня 2012 року.

За час перебування на обліку ОСОБА_3, Ужгородським РЦЗ виплачено йому як допомога по безробіттю кошти у сумі 16520,76 грн., що підтверджується довідкою Ужгородського РЦЗ від 23.08.2013 року (а.с.16) та додатком до персональної картки ОСОБА_3 про прийняті рішення щодо нарахування та платежі (а.с.54-57).

Ужгородським РЦЗ листом від 17.05.2013 року за № 4394 (а.с.14) направлено Чопській митниці Держмитслужби повідомлення про відшкодування коштів (в матеріалах справи наявні докази направлення та отримання Чопською митницею, а.с.15) та відповідь на повідомлення Чопською митницею Держмитслужби не надано та згідно пояснень представника позивача - відповідь Ужгородським РЦЗ не отримано.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року № 803 - XII (з наступними змінами та доповненнями), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до пп. "в" ст. 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм компенсації, в тому числі - виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Згідно преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року № 1533-III (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон 1533), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних (ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону 1533).

Статтею 7 цього Законом передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.

Згідно з пп. 2 п.1 ст. 31 Закону 1533, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону 1533, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується із роботодавця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року за № 219 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, та згідно п. 20 цього Порядку - громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу.

Як зазначено в цьому пункті Порядку, повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (тобто, утримується із роботодавця).

Виходячи з наведеного, суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 16520,76 грн., наданих ОСОБА_3 за час перебування на обліку в Ужгородському РЦЗ як безробітному, підлягають відшкодуванню Чопською митницею Міндоходів (як правонаступника Чопської митниці Держмитслужби, згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2012 року за № 229, а.с.28-29), у відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Судом відхиляються доводи відповідача щодо неправомірності стягнення коштів в зв'язку з неповідомленням ОСОБА_3 під час розгляду адміністративної справи № 2а-0770/1464/12 (про поновлення його на роботі) про отримання ним допомоги по безробіттю, оскільки предметом даного спору є відшкодування виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, які виплачені Ужгородським РЦЗ у розмірі 16520,76 грн. (що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем) та які підлягають відшкодуванню відповідачем як роботодавцем у відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", тобто, доводи відповідача виходять за межі доказування у спорі про регресне відшкодування фактично понесених витрат.

Доводи відповідача щодо відсутності у кошторисі Чопської митниці Міндоходів бюджетних призначень на повернення Ужгородському РЦЗ одержаних ОСОБА_3 коштів та не можливістю, в зв'язку з цим, виплатити їх Ужгородському РЦЗ також судом не приймаються, оскільки доводи про відсутність коштів не можуть бути підставою для невиконання вимог Закону, в даному випадку положень ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Матеріалами справи доведено суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг Ужгородським РЦЗ у розмірі 16520,76 грн., правомірність звернення Ужгородського РЦЗ з позовом до суду та правомірність стягнення такого з Чопської митниці Міндоходів як правонаступника Чопської митниці Держмитслужби України, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат позивача, судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 55, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Ужгородського районного центру зайнятості до Чопської митниці Міндоходів про стягнення коштів - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Чопської митниці Міндоходів (Закарпатська область, м. Чоп, вул. Європейська, 7 код 38720707) на користь Ужгородського районного центру зайнятості (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Бородіна, 14 код 13586220) суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_3 у розмірі 16520,76 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень сімдесят шість копійок).

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті