Рішення № 35136570, 31.10.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/38/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2013 Справа № 908/3358/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3358/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремондіс-Мелітополь", м. Мелітополь

до відповідача: Комунального підприємства "Мелітопольський асфальтобетонний завод" Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь

про стягнення 21 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Кашуба В.І., довіреність №321 від 14.11.2012 року;

від відповідача - не'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремондіс-Мелітополь" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Мелітопольський асфальтобетонний завод" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення основного боргу в сумі 21 000,00 грн. за Договором про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги № 2 від 01.06.2012 року.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач в судове засідання не прибув, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Разом з тим підтвердив наявність боргу перед позивачем в сумі 21 000,00 грн.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача та клопотання відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремондіс-Мелітополь", далі Кредитор, та Комунальним підприємством "Мелітопольський асфальтобетонний завод" Мелітопольської міської ради Запорізької області, далі Отримувач, був укладений Договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги №2, далі Договір, предметом якого (п. 1.1.) надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги, далі Фінансова допомога.

Відповідно до п. 3.1 договору Кредитор надає Отримувачу фінансову допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Пунктами 4.1, 4.2., 4.3 договору сторони погодили, що Кредитор зобов'язується надати Отримувачу фінансову допомогу у розмірі передбаченому п.3.1 договору, шляхом безготівкового переказу зазначеної суми грошових коштів на поточний рахунок Отримувача протягом п'яти банківських днів з дати підписання Договору. Кредитор надає Отримувачу фінансову допомогу на строк до З0 липня 2012 року, а датою надання такої допомоги є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Отримувача.

Отримувач зобов'язується повернути Кредитору фінансову допомогу не пізніше спливу зазначеного строку шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Кредитора грошових коштів у розмірі фінансової допомоги, що належить до повернення. Отримувач має право повертати Кредитору фінансову допомогу частинами у будь-якому розмірі та в будь які строки в межах строку повернення фінансової допомоги. (п. 4.4, 4.6 Договору).

Згідно п. 4.7 Договору датою повернення фінансової допомоги є дата зарахування останньої частини грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.

Пунктом 8.6 Договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 30.07.2012року, але в будь якому разі до повного завершення взаємних розрахунків.

Так, на виконання умов Договору, позивач перерахував відповідачу суму 40 000 грн., що підтверджується випискою з банку від 05.06.2012 року.

Втім, відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, зокрема повернув Кредитору Фінансову допомогу в сумі 19 000, 00 грн., про що свідчать:

- банківська виписка № 0000043 від 25.02.2013 року на суму 2 000,00 грн.;

- банківська виписка № 0000051 від 07.03.2013 року на суму 2 000,00 грн.;

- банківська виписка № 0000109 від 03.06.2013 року на суму 15 000,00 грн.

Таким чином, за відповідачем утворився борг в сумі 21 000,00 грн., який позивач і намагається стягнути.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір позики. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціні. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 1046 ЦК України та ст.ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності заборгованості у відповідача за Договором в сумі 21 000,00 грн., підтверджується доказами по справі, в т. ч. складеним між сторонами актом звірки розрахунків від 23.09.2013 року на зазначену суму.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач доведено що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а борг в сумі 21 000,00 грн. підтверджено наданими до матеріалів справи доказами. Відповідач доказів повернення позивачу Фінансової допомоги в повному обсязі суду не надав, наявність боргу у вказаній сумі підтвердив.

За такими обставинами, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремондіс-Мелітополь" до Комунального підприємства "Мелітопольський асфальтобетонний завод" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення основного боргу в сумі 21 000,00 грн. за Договором про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги №2 від 01.06.2012 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Комунальне підприємство "Мелітопольський асфальтобетонний завод" Мелітопольської міської ради Запорізької області, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 31.10.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 638, 639, 1046, 1049 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремондіс-Мелітополь" до Комунального підприємства "Мелітопольський асфальтобетонний завод" Мелітопольської міської ради Запорізької області задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Мелітопольський асфальтобетонний завод" Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, м. Мелітополь, вул. О. Невського, буд. 119, код ЄДРПОУ 32298150 на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремондіс-Мелітополь", 72314, м. Мелітополь, вул. О. Невського, буд. 115, код ЄДРПОУ 36899947, борг в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 05.11.2013 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.