Ухвала суду № 35136514, 03.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03» вересня 2013р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Соколовського В.М.,

суддів: Вакарук В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 20 серпня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

02 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 серпня 2012 року позов задоволено. Вирішено стягувати з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, пенсіонера, на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає в АДРЕСА_2, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/3 частини доходів щомісячно, до досягнення дочкою 23 років. Стягнення аліментів розпочато з 02.04.012 року. Стягнуто із відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, пенсіонера, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693, - 214 грн. 60 коп. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, вказуючи, що рішення суду незаконне, необґрунтоване та таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що суд не врахував того, що він у зв'язку з поганим матеріальним становищем не може сплачувати 1/3 частини доходів щомісячно. На даний момент він пенсіонер, що підтверджується відповідними доказами.

З вищенаведених підстав просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частини доходів до досягнення дочкою 23 років.

В судове засідання апелянт не прибув, хоча належно повідомлений про розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 заперечила проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просила залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Вислухавши доповідача, заперечення проти скарги позивача, обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 є дочкою відповідача, вона продовжує навчатись на денній формі навчання, а отже потребує матеріальної допомоги і на відповідачу лежить обов'язок утримувати її до досягнення 23 років.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду.

Відповідно до статей 3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31.10.1975 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. В шлюбі народилася дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с.3-5).

Згідно довідки №16/09 від 27 січня 2012 року, ОСОБА_1 навчається на денній платній формі навчання інженерно-екологічного факультету Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (а.с.7).

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні син, донька продовжують навчання та потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними 23-х років.

Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч.2 ст.51 Конституції України та в ст.180 Сімейного кодексу України.

Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або ) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) і виплачуються щомісячно.

Статтею 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

Згідно ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач спроможний надавати дочці, котра навчається на денній фрмі навчання, матеріальну допомогу та вірно визначив її розмір.

Отже судом першої інстанції повно і всебічно встановлено обставини справи та правовідносини, яким дана належана юридична оцінка на підставі діючого законодавства і досліджених доказів, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 20 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: В.М. Вакарук

О.Є. Меленко