Постанова № 35135558, 07.11.2013, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5691/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Глинська Д.Б.

при секретарі Чорному І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в:

25.07.2013 року позивач управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова звернулось в суд із адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 38657981 від 08.07.2013р.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що на адресу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова 15.07.2013р. надійшла постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 38657981 від 08.07.2013р. про примусове виконання виконавчого листа № 2а-69/2011, виданого 02.08.2012 р., про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкову державне пенсійне страхування» починаючи з 01.11.2010 року.

Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 38657981 від 08.07.2013р. не виконано вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», а саме прийнято до виконання виконавчий документ, який пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за неналежним місцем виконання рішення. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, оскільки згідно ч. 2 ст. 21 Закону України ''Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служи Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Оскільки управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова є територіальним підрозділом центрального органу державної виконавчої влади (Пенсійного фонду України), а тому Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в силу ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" не наділений повноваженнями по виконанню виконавчого листа № 2а-69/2011 від 02.07.2012 р., виданого Шевченківським районним судом м. Львова. Відтак, державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції безпідставно, в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-69/2011. За таких обставин, постанова про відкриття виконавчого провадження № 38657981 від 08.07.2013 р. підлягає скасуванню.

Представник позивача Перхач С.М, яка діє на підставі довіреності від 09.01.2013 р., що долучена до матеріалів справи в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача відділу Шевченківської державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Тагієв С.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, проси відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 08.07.2013 р. державним виконавцем відділу Шевченківської державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Тагієвом С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38657981 щодо виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Львова, виданого 02.08.2012р. № 2а-69/2011 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкову державне пенсійне страхування» починаючи з 01.11.2010 року.

Боржник - Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, вимоги державного виконавця в частині виконання судового рішення не виконувало, оскільки вважає, що дане виконавче провадження відкрито не тим органом виконавчої служби, а тому постанову про відкриття виконавчого провадження оскаржило в судовому порядку.

В обґрунтування правомірності відкриття виконавчого провадження саме Шевченківським ВДВС, останній зазначає, що провадження було відкрито за місцем знаходження боржника, відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, спір виник лише щодо правомірності відкриття виконавчого провадження саме Шевченківським ВДВС, а не Підрозділом примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби.

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. (з наступними змінами і доповненнями) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, це зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. 17 цього Закону.

Ст. 25 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо: 1) не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання; 2) він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом; 3) пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Ст. 21 Закону встановлено підвідомчість виконавчих проваджень, а саме на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:

1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Оцінюючи покликання позивача на непідвідомчість справи Шевченківському ВДВС, суд керується ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», за якою на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції покладається виконання рішень, за якими боржниками є, зокрема територіальні підрозділи центральних органів державної влади, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. У п. 15 Передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до п. 1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 р. № 11-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008р. № 5-5) головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) утворюють систему органів Пенсійного фонду України (далі - Фонд), який є центральним органом виконавчої влади.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, а тому виконання рішень, за яким боржником є зазначене Управління у відповідності до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» підвідомче Підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області.

Відповідно до ст. 20 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Однак, суд звертає увагу Шевченківського ВДВС на те, що наведена ст. 20 Закону не встановлює правил підвідомчості виконавчих проваджень відповідним органам ДВС, а лише місце проведення виконавчих дій, які вчиняються вже в межах виконавчого провадження підвідомчого та відкрито належним органом державної виконавчої служби, а не навпаки, - правила про місце виконання рішення визначають підвідомчість виконавчого провадження.

Таким чином, державний виконавець виніс оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013 р. ВП № 38657981 без дотримання вимог ч. 2 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати у справі відсутні, а тому такі розподілу не підлягають.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 17 - 19, 86, 94, 160-163, 181 КАС України, ст. 3, 19, 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Постанову державного виконавця Шевченківського відділу державного виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2013 року № 38657981 скасувати.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Д. Б. Глинська