Вирок № 35135258, 11.11.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6219/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2013 р. м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.

при секретарі Бішко В.М..

з участю прокурора Сенюта А.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, № 12012150050000168 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_2, громадянки України, з вищою освітою, одружену, непрацюючу, раніше судима 25.06.2012 р. Галицьким районним судом м. Львова за ст.ст.357 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.4, 15 ч.2, 190 ч.1, 70 КК України до штрафу в сумі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, -

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України -

в с т а н о в и в:

Обвинувачена ОСОБА_1, будучи суб»єктом підприємницької діяльності по наданню туристичних послуг, діючи умисно, незаконно, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг щодо оформлення «Карти поляка», 25 грудня 2011 року заволоділа паспортом серії НОМЕР_3, виданим Червоноградським МВ УМВСУ у Львівській області на ім»я ОСОБА_5, відтак вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України.

Крім цього, обвинувачена ОСОБА_1, 25 грудня 2011 року, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 маючи умисел на підроблення документа з метою його використання для оформлення кредиту, підробила паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Червоноградським МВ УМВСУ у Львівській області на ім»я ОСОБА_5, шляхом вклеювання у нього своєї фотографії, тобто вчинила підроблення документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає право або звільняє від обов»язків, з метою його використання, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст.358 КК України.

Також, обвинувачена ОСОБА_1, 26 грудня 2011 року, знаходячись в приміщенні АТ «Дельта Банк», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Міцкевича, 6/7, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа з метою отримання кредитних коштів, подала працівнику банку завідомо підроблений нею паспорт серії НОМЕР_3, виданий Червоноградським МВ УМВСУ у Львівській області на ім»я ОСОБА_5, в який попередньо вклеїла свою фотокартку.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1, 26 грудня 2011 року, знаходячись в приміщенні АТ «Дельта Банк» за адресою м. Львів, вул. Міцкевича, 6/7, маючи умисел на заволодіння кредитними коштами АТ «Дельта Банк», шляхом обману, з метою ухилення від подальшого виконання кредитних зобов»язань, при оформленні договору кредиту, подала працівнику банку завідомо підроблений нею паспорт серії НОМЕР_3, виданий на ім.»я ОСОБА_5, в яку попередньо вклеїла свою фотокартку. Разом з тим вона, вводячи працівника банку в оману стосовно своєї особи, повідомила паспортні дані, згідно поданого нею завідомо підробленого паспорта, які працівник банку вніс в опитувальник клієнта - фізичної особи, яку ОСОБА_1 власноручно підписала від імені ОСОБА_5, а також видаючи себе за ОСОБА_5, власноручно підписала договір на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_4 від 26.12.2011 року, умови надання кредитної картки, тарифи на обслуговування кредитних карток та дані про кредит. На підставі поданого підробленого паспорта та підписаних від імені ОСОБА_5 документів, ОСОБА_1 отримала кредитну картку із лімітом кредитної лінії на рахунку в сумі 10 000 гривень, якими заволоділа без мети повернення.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила заволодіння чужим майном або придбанням права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), тобто злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1, 26.06.2012 року, будучи суб»єктом підприємницької діяльності по наданню туристичних послуг, знаходячись в приміщенні офісу туристичної фірми «Гранд Леополе» за адресою м. Львів, вул. Г.Чупринки, 12, маючи умисел на заволодіння коштами ОСОБА_3, шляхом обману та зловживання довірою за надання послуг щодо відкриття візи для виїзду в Іспанію та придбання травел-чеків, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов»язання, отримала від ОСОБА_3 гроші в сумі 15 375 гривень, якими заволоділа без мети повернення, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Отже, обвинувачена ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), винене повторно, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1, 30.08.2012 року, будучи суб»єктом підприємницької діяльності по наданню туристичних послуг, знаходячись в приміщенні офісу туристичної фірми «Гранд Леополе» за адресою м. Львів, вул. Г.Чупринки, 12, маючи умисел на заволодіння коштами ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, шляхом обману чи зловживання довірою, діючи від імені «Гранд Леополе» в особі ФОП «ОСОБА_1.», під виглядом надання послуг щодо організації подорожі до Єгипту, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяти на себе зобов»язання, отримала від ОСОБА_4 гроші в сумі 33 696 гривень, якими заволоділа без мети повернення, спричинивши ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень (злочинів) визнала повністю.

Цивільні позови обвинувачена визнала частково, а саме: цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо стягнення з неї 33 696 грн. майнової шкоди - визнала, а в частині стягнення з неї на користь потерпілих 7000 моральної шкоди та стягнення судових витрат - не визнала.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки в розмірі 11 399,92 грн., обвинувачена визнала повністю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення з неї 15 375 гривень матеріальної шкоди, обвинувачена ОСОБА_1 визнала, а про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 300 євро та 5000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати по справі, обвинувачена ОСОБА_1 не визнала.

По суті вчинених кримінальних правопорушень (злочинів) обвинувачена ОСОБА_1 в судових засіданнях пояснила наступне.

Обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що в грудні 2011 року ОСОБА_5 звернулася до неї за послугою по виробленню на неї карти поляка. На виконання вказаної домовленості обвинувачена взяла паспорт громадянки України ОСОБА_5 у її мами ОСОБА_10, так як сама ОСОБА_5 перебувала на той час за кордоном. Після цього обвинувачена ОСОБА_1 власноручно вклеїла в паспорт ОСОБА_5, свою фотографію на фотографію ОСОБА_5, для отримання довідки про те, що на карточці ОСОБА_5 є сума 10 000 гривень, так як посольство Республіки Польща для видачі карти поляка вимагає, щоб на рахунку заявника були кошти. З цим паспортом із вклеєної своєю фотографією, вона пішла в відділення «Дельта банку» у м. Львові по вул. Міцкевича, 6/7, де їй видали кредитку на суму 10 000 грн. на ім»я ОСОБА_5 Вказаний паспорт обвинувачена ОСОБА_12 віддала ОСОБА_5, коли та приїхала із-за кордону у відділенні «Дельта банку». Крім того, в банку обвинуваченій ОСОБА_1 на її прохання надали довідку про те, що у ОСОБА_5 на рахунку є сума 10 000 грн., яку обвинувачена занесла та подала разом з іншими документами у консульство Республіки Польща, для відкриття ОСОБА_5 карти поляка.

В квітні 2012 року ОСОБА_5 повернулася з-за кордону і вона віддала їй паспорт, 700 євро (7500 грн.). Ця сума - це залишок з кредитної карточки. Різниця з 10 000 грн. за мінусом 700 євро - це винагорода за роботу та вона отримала розписку від ОСОБА_5 про те, що в неї до обвинуваченої (ОСОБА_1) претензій немає. Сама потерпіла ОСОБА_5 не знала, що вона буде робити з її паспортом. Паспорт ОСОБА_5 повертав чоловік обвинуваченої. Домовленості між нею та ОСОБА_5 про вклеювання фотографії в паспорт не було, це була її ініціатива. Вона відразу зняла 10 000 грн. після отримання довідки з банку, мати ОСОБА_5 про довідку нічого не казала. Після отримання кредиту та довідки з банку на ім»я ОСОБА_5 обвинувачена ОСОБА_1 свою фотографію з паспорту ОСОБА_5 видалила так, що жодних слідів підробки не залишилося.

Також обвинувачена пояснила, що в червні 2012 року потерпіла ОСОБА_3 звернулася до неї для відкриття візи в Іспанію, заплативши при цьому 2000 грн. за візові витрати. Вона передала документи в Київ, однак їй повідомили, що не вистачає дорожніх чеків, передала документи в «Візу Світ», взяла кошти в потерпілої ОСОБА_3 в сумі 15 375 грн., для оформлення візи дві квитанції по 2 000 грн. 15 375 грн. - на дорожні чеки, комісії від відкриття візи - договори з «Візе-Світ». Була відкрита віза ОСОБА_3, кошти отримано, дорожні чеки відкрили, гроші потерпілій повернути не може, бо немає. Потерпіла ОСОБА_3 26.06.2012 року віддала їй 15 375 грн. (1500 євро) на травел-чеки, віддавала на вул.Г.Чупринки, 12 та оплатила 2000 грн. за візу. 12 вересня 2012 року вона повідомила ОСОБА_3, що її документи в аферистів, віза відкрита з 2 вересня по 2 жовтня 2013 року, вимагала 300 євро за паспорти. Травел чеків не було, вимагала 1000 грн. за візу. Сума 1500 євро-потерпіла дала на чеки, домовленостей за третіх осіб не було.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що 30.08.2012 року будучи суб»єктом підприємницької діяльності по наданню туристичних послуг, знаходячись в приміщенні офісу туристичної фірми «Гранд Леополе» у м. Львові на пл. Святого Юри, 8, маючи умисел на заволодіння коштами ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, шляхом обману та зловживання довірою, діючи від імені «Гранд Леополе» в особі ФОП «ОСОБА_1, під виглядом надання послуг щодо організації подорожі до Єгипту, заздалегідь не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов»язання, отримала від потерпілого ОСОБА_13 гроші в сумі 33 696,00 гривень, якими заволоділа без мети повернення, спричинивши ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму. Просить суворо її не карати, більше такого вчиняти не буде.

Крім повного визнання обвинуваченою вини у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), її вина також повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному проводжені доказами:

показами даними у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила, що зверталася в червні 2012 року до ОСОБА_1 за послугою для відкриття візи до Іспанії, куди мала намір поїхати відпочити. ОСОБА_1 запропонувала їй свої послуги, вона погодилася, сплатила їй 2000 грн. що становить 200 Євро за візу, а потім сказала, що потрібно додатково сплатити 15375 грн., що становить 1500 Євро за травел чеки, для відкриття візи. ОСОБА_1 обіцяла їй, що віза буде відкрита протягом двох тижнів. ОСОБА_1 запропонувала їй надати гроші в розмірі 1500 Євро для оформлення травел чеків, для того щоб ОСОБА_1 сама внесла їх в банк. 26.06.2012 року ОСОБА_3 надала ОСОБА_1 всі необхідні документи та паспорт та всі кошти для оформлення візи та стала чекати результату. Неодноразово цікавилася у ОСОБА_1 коли буде готова віза, однак та все відтягувала, переховувалася. З вказаної суми ОСОБА_1 було повернуто потерпілій 200 Євро за візу. Крім того, вважаючи, що ОСОБА_1 виконає свої зобов»язання по відкритті візи в Іспанію сестрою мами ОСОБА_3 були придбані квитки Варшава-Мадрид, Мадрид-Варшава у Мадриді, які потім їй привезли. Квитки були придбані на 17 липня 2012 року в Мадрид і 22 серпня 2012 року назад. Однак через те, що ОСОБА_1 не відкрила їй візу, а також не повернула їй документів, ОСОБА_3 нікуди поїхати не змогла, та квитки пропали. ОСОБА_1 знала про те, що у ОСОБА_3 є квтики, тому коли вони пропали, вона написала договір, що вона поверне їй за дані квитки кошти в розмірі 300 Євро, оскільки саме стільки вони коштують. Просила задовільнити поданий нею цивільний позов та стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 15375 гривень та 300 Євро, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень;

показами даними у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, який в пояснив, що в кінці серпня 2012 року він разом його дружиною ОСОБА_6 а також з товаришем ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_8 мали намір поїхати відпочити у Єгипет. З цією метою він з дружиною звернувся у туристичну агенцію «Гранд Леополе» за адресою м. Львів, пл. Св. Юра, 8, з проханням підбору туру, який мав відбутися з 25.10.2012 року по 05.11.2012 року. Вартість однієї путівки становила 8424,00 грн., загальна сума яку заплатили ОСОБА_1 за чотири путівки становить 33696,00 грн. ОСОБА_7 дав йому кошти за себе та за свою дружину в сумі 16848,00 грн. Звернулися до ОСОБА_1, вона надала декілька варіантів відпочинку, вони вибрали, зробили повну проплату за чотирьох осіб в розмірі 33696,00 грн. За усною домовленістю між ними та ОСОБА_1 вони мали зустрітися в агенції туристичній 22 жовтня 2012 року та забрати путівки в Єгипет. Коли приїхали, то побачили, що вона зачинена. Після того почали дзвонити ОСОБА_1, однак вона на телефонні дзвінки не відповідала. Після чого їм на електронну почту прийшов лист від ОСОБА_1, яка повідомляла, що знаходиться в Польщі, і по приїзду компенсує всі кошти. Однак після того ОСОБА_1 на зв»язок так і не вийшла, гроші не повернула. Просить задовільнити заявлений цивільний позов та стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 16848,00 грн., та 3500 гривень моральної шкоди;

показами даними у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6, яка підтвердила покази свого чоловіка ОСОБА_4, підтвердила факт передачі ними обвинуваченій ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 33696,00 грн. за них та за подружжя ОСОБА_7, те, що гроші передавали особисто ОСОБА_1 Показала, що після того, як їх відпустка зірвалася, у неї погіршився стан здоров»я, а їх подружжя перестало спілкуватися з товаришами подружжям ОСОБА_7, так як останні звинуватили їх в цьому, так як саме ОСОБА_4 запропонували купити путівки у ОСОБА_1 Просила задовільнити цивільний позов її чоловіка та стягнути з обвинуваченої матеріальну шкоду в розмірі 16848,00 грн., та 7000 гривень моральної шкоди;

показами даними у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8, яка пояснила, що дійсно вона разом з чоловіком ОСОБА_7 та подружжям ОСОБА_4 мали намір поїхати відпочити в Єгипет з 25.10.2012 року по 05.11.2012 року. Вартість однієї путівки становила 8424,00 грн., загальна сума яку заплатили ОСОБА_1 за чотири путівки становить 33696,00 грн. ОСОБА_7 дав ОСОБА_4 кошти за себе та за свою дружину в сумі 16848,00 грн. Подорож зірвалася, так як обвинувачена ОСОБА_1 не надала їм путівок та почала переховуватися. Грошей до цього часу так і не повернула. Просила зодовільнити цивільний позов свого чоловіка ОСОБА_7 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 16848,00 грн., та 7000 гривень моральної шкоди;

показами даними у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7, який пояснив, що дійсно він разом з дружиною ОСОБА_8 та подружжям ОСОБА_4 мали намір поїхати відпочити в Єгипет з 25.10.2012 року по 05.11.2012 року. Вартість однієї путівки становила 8424,00 грн., ОСОБА_7 дав ОСОБА_4 кошти за себе та за свою дружину в сумі 16848,00 грн. Подорож зірвалася, так як обвинувачена ОСОБА_1 не надала їм путівок та почала переховуватися. Грошей до цього часу так і не повернула. Просив зодовільнити свій цивільний позов та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 16848,00 грн., та 3500 гривень моральної шкоди;

показами даними у судовому засіданні представника цивільного позивача ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_16, який пояснив, що ПАТ «Дельта Банк» звернувся з заявою, за якою 17.10.2012 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за вчинення злочинів передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України. 26.12.2011 року знаходячись в приміщені АТ «Дельта Банк», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Міцкевича, 6/7, ОСОБА_1, подала працівнику банку завідомо підроблений нею паспорт серії НОМЕР_3 виданий на ім»я ОСОБА_5, в який попередньо вклеїла свою фотокартку. Вводячи працівника банку в оману стосовно своєї особи, обвинувачена повідомила паспортні дані, згідно поданого нею завідомо підробленого паспорта, яі працівник банку вніс в опитувальник клієнта - фізичної особи, який ОСОБА_1 власноручно підписала від імені ОСОБА_5, а також, видаючи себе за ОСОБА_5 власноручно підписала договір на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_4 від 26.12.2011 року, умови надання кредитної картки, тарифи на обслуговуваня кредитних карток та дані про кредит. На підставі поданого підробленого паспорту та підписаних від імені ОСОБА_5 документів, ОСОБА_1 отримала кредитну картку із лімітом на рахунку в сумі 10 000 гривень, якими в подальшому скористалась. Сума матеріальних збитків, завданих злочинними діями обвинуваченої ОСОБА_1 банку становить 11399,92 грн., які представник просить стягнути з обвинуваченої на користь ПАТ «Дельта Банк». Пояснив також, що у вересні 2012 року на адресу банку надійшла заява ОСОБА_10., яка повідомила банк про те, що її дочка ОСОБА_5 кредиту в грудні 2011 року в розмірі 10000 грн. не оформляла та не отримувала оскільки на той час перебувала за кордоном, а причетною є ОСОБА_1, якій надавався паспорт ОСОБА_5 Після цього в банку було проведено службове розслідування з»ясовано, що по фотофіксації фотографії ОСОБА_5 та ОСОБА_1 співпали та оформлено заяву про вчинення ОСОБА_1 злочину;

показами даними у судовому засіданні свідком ОСОБА_17, яка пояснила, що працювала в ПАТ «Дельта Банк» з квітня 2010 по квітень 2012 року спеціалістом по видачі кредитів. ОСОБА_1 була клієнткою банку. В грудні 2011 року обвинувачена ОСОБА_1 звернулася до банку в особі ОСОБА_17 за отриманням кредиту в сумі 10 000 грн., представила всі необхідні документі та надала оригінал паспорту на ім»я ОСОБА_5. ОСОБА_17 не зауважила, щоб фотографія у вказаному паспорті була переклеєна. На підставі цього нею було оформлено кредитну карту на ОСОБА_5 в розмірі10000 грн., яку отримала ОСОБА_1, яка представилася тоді ОСОБА_5, та підписала всі документі від її імені;

показами даними у судовому засіданні свідком ОСОБА_18, яка пояснила, що влітку 2012 року її дочка ОСОБА_3 мала намір поїхати відпочивати в Іспанію. В червні 2012 року дочка звернулася до ОСОБА_1 з метою оформлення візи для виїзду в Іспанію. Обвинувачена обіцяла зробити дочці італійську візу, зо що ОСОБА_1 потрібно було заплатити 1500 Євро за травел чеки та 200 Євро за візу. Коли вся родина зібрала для дочки ці кошти, останя передала їх ОСОБА_1, та виписала їй квитанції про прийом грошей. Візу обіцяла зробити на 16-18 липня 2012 року,однак не зробила, та завдала матеріальних збитків на суму 1500 Євро та моральних страждань її дочці ОСОБА_3;

даними протоколу виїмки документів від 19.11.2012 року (т.1 а.с. 85-96), яким було вилучено анкету позичальника, опитувальник клієнта - фізичної особи, договір № НОМЕР_4 на відкриття поточного рахунку за використання платіжної картки та обслуговування платіжної картки від 26.11.2011 р., копію паспорта ОСОБА_5, фото особи, яка 26.12.2011 р. оформила кредит на паспорт ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 32), заява ОСОБА_10 ( т. 1 а.с. 33-34), копією форми № 2 на ОСОБА_20 ( т.1 а.с. 60-61), копією форми № 1 на ОСОБА_5 (.т. 1 а.с. 62);

даними висновку експерта № 6/212 від 16.05.2013 року (т. 1, а.с.106-109), з якого вбачається, що всі документи, які подавалися в ПАТ «Дельта Банк» при оформленні кредитної картки, та завірені як вірні копії на ім»я ОСОБА_5 виконані ОСОБА_1;

Зазначені висновки експерта відповідають обставинам вчинення злочинів, ніким не оспорюються, а тому суд вважає їх правильними.

даними копій квитанцій до прибуткового касового ордера № 26/06 від 26.06.2012 р., № 29/06 від 29.06.2012 р. (т.1 а.с. 166-167), даними копії розписки (т.1, а.с. 168);

даними договору № 20/10/12 від 30.08.2012 року на туристичне обслуговування та доданими документами (т.1. а.с. 205-218), з яких вбачається, що ОСОБА_1 укладено договір з потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_7, на туристичне обслуговування, а останні здійснили оплату за відпочинок у Єгипті з 20.10.2012 р. по 31.10.2012 р. в сумі 33696,00 грн. обвинуваченій ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 212);

даними відповіді ТзОВ «ТЕЗ ТУР» від 26.04.2013 р. за № 189/04/13, та копії агентського договору про реалізацію туристичних продуктів № 821 від 10.04.2012 р. (т. 1, а.с. 290-300), рахунку-фактури № 72684 від 10.09.2012 р. на ОСОБА_4 та ОСОБА_6, № 72689 від 10.09.2012 р., на ОСОБА_7, та ОСОБА_8 (т.1 а.с. 307-310);

даними виписки АТ «Дельта Банк» по рахунку приватного клієнта № 5479010-2013/0524 на ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 328-238-Б), з якого вбачається що сума заборгованості за кредитом становить 11399,92 грн.;

даними постанови про визнання та прилучення до матеріалів справи речових доказів (т.1 а.с. 99-100, 130-131).

Оцінюючи докази в їх сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об»єктивно і повно доводять вину обвинуваченої ОСОБА_1 по ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст.357 КК України, так як вона вчинила незаконне, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання послуг, заволодіння паспортом серії НОМЕР_3, виданим Червоноградським МВ УМВСУ у Львівській області на ім»я ОСОБА_5.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.358 КК України, оскільки остання вчинила підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.4 ст.358 КК України, оскільки вона вчинила використання завідомо підробленого документа.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України, оскільки вона вчинила заволодіння чужим майном або придбанням права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України, оскільки вона вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), винене повторно.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 65 КК України, враховує її особу, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та обставини, при яких таке вчинено.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд враховує щире каяття та повне визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, передбачені ст. 67 КК, України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, особу обвинуваченої, яка має судимість, позитивно характеризується, розкаюється у вчиненні злочинів, та приходить до висновку що обвинуваченій слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано її дії.

Цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, в розмірі 11399,92 грн., заявлений цивільним позивачем публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» підлягає повному задоволенню.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди в сумі 33 696 грн. майнової шкоди - підлягає задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення з неї на користь потерпілих 7000 грн. моральної шкоди та стягнення судових витрат - підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 15 375 гривень матеріальної шкоди, підлягає повному задоволенню, а в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 300 євро, та в частині стягнення з обвинуваченої 5000 грн. моральної шкоди, а також судових витрат по справі, - підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує тяжкість і суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, характер та обсяг страждань (душевних, психічних), яких зазнали потерпілі, зокрема, їх психологічний стрес, хвилювання та переживання.

Частиною 1 статті 67 КПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Потерпілими ОСОБА_4, та ОСОБА_7. заявлено цивільний позов і встановлено кількісну ознаку (грошовий еквівалент) моральної шкоди в розмірі 7000,00 грн.

Суд у процесі розгляду справи та дослідження наявних доказів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням доводів, якими ОСОБА_4, та ОСОБА_7 обґрунтовують позовні вимоги із встановленим грошовим еквівалентом, дійшов висновку про часткове задоволення вимог потерпілих щодо моральних збитків, та вважає що достатньою, справедливою та співмірною для відшкодування моральних збитків потерпілому ОСОБА_4 буде сума в розмірі 2500,00 грн., та потерпілому ОСОБА_7 - сума в розмірі 2500,00 грн.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов і встановлено кількісну ознаку (грошовий еквівалент) моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. Суд у процесі розгляду справи та дослідження наявних доказів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням доводів, якими потерпілою ОСОБА_3 обґрунтовуються позовні вимоги із встановленим грошовим еквівалентом, дійшов висновку про часткове задоволення вимог потерпілої щодо моральних збитків, та вважає що достатньою, співмірною та справедливою для відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3 буде сума в розмірі 2500,00 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальних збитків в розмірі 300 Євро підлягає частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні документально підтверджено вартість авіа квитків на загальну суму 267 Євро, що становить 2623,28 грн., які і слід стягнути з обвинуваченої на користь потерпілої ОСОБА_3

Не підлягають до задоволення також позовні вимоги потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 судових витрат, оскільки при подачі цивільного позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, при розгляді вказаного позову в кримінальному провадженні судовий збір не сплачується. Крім того, такі судові витрати позивачем ОСОБА_3 і так не сплачувалися.

Судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 25.06.2012 року за ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 4, 357 ч.3, 15 ч.2, 190 ч.1 КК України ОСОБА_1 засуджено до штрафу в розмірі 1190,00 гривень. Однак, обвинувачена ОСОБА_1 вказаний штраф сплатила повністю, що підтверджується відповідною квитанцією № 158F36416 від 12.07.2012 р.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з обвинуваченої ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи (висновок експерта № 6/212 від 16.05.2013 року), вартістю 586,80 грн.

Речові докази по справі - копію паспорта серії НОМЕР_3, виданого Червоноградським МВ УМВСУ у Львівській області на ім»я ОСОБА_5; умови надання кредитної картки тарифний пакет «Нова кредитна картка № 1»; тарифи на обслуговування платіжних карток; договір № 00113012-2612111на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки; опитувальник клієнта фізичної особи; анкету позичальника; дозвіл фізичної особи; розписку ОСОБА_21 від 15.05.2012 року, - слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по справі - печатку «ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_1», а також 11 штук сім-карток, які не є речовими доказами, та зберігаються в камері схову речових доказів Галицького РВ ЛМУГУМВСУ у Львівській області, слід повернути ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.124, 127, 128, 129, 368, 370, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.357, ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді:

за ч.3 ст.357 КК України - штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що становить 850,00 гривень;

за ч.1 ст.358 КК України - штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень;

за ч. 4 ст. 358 КК України - штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що становить 850,00 гривень;

за ч.1 ст.190 КК України - штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень;

за ч.2 ст.190 КК України - штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.

Речові докази по справі - копію паспорта серії НОМЕР_3, виданого Червоноградським МВ УМВСУ у Львівській області на ім»я ОСОБА_5; умови надання кредитної картки тарифний пакет «Нова кредитна картка № 1»; тарифи на обслуговування платіжних карток; договір № 00113012-2612111 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки; опитувальник клієнта фізичної особи; анкету позичальника; дозвіл фізичної особи; розписку ОСОБА_21 від 15.05.2012 року, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по справі - печатку «ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_1», а також 11 штук сім-карток, які не є речовими доказами, та зберігаються в камері схову речових доказів Галицького РВ ЛМУГУМВСУ у Львівській області, - повернути ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи, в розмірі 586,80 гривень.

Цивільний позов ПАТ «Дельта Банк» про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2, ІПН-НОМЕР_1) на користь цивільного позивача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р 26253905547910, МФО 380236, ЄДРПО 34047020, м. Київ, вул.. Щорса, 36 «б») 11399,92 (одинадцять тисяч триста дев»яносто дев»ять гривень 92 коп.) гривні матеріальної шкоди, завданої злочином.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про стягнення майнової та моральної шкоди, задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2, ІПН-НОМЕР_1) на користь потерпілого ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ІПН - невідомий) 16848,00 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок вісім гривень) грн. матеріальної шкоди, та 2500 (дві тисячі п»ятсот гривень) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2, ІПН-НОМЕР_1) на користь потерпілого ОСОБА_7 АДРЕСА_4, ІПН - невідомий) 16848,00 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок вісім гривень) грн. матеріальної шкоди, та 2500 (дві тисячі п»ятсот гривень) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_7, відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2, ІПН-НОМЕР_1) на користь потерпілої ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_2) 15375,00 (п»ятнадцять тисяч триста сімдесят п»ять гривень) грн. та 2623,28 (дві тисячі шістсот двадцять три гривні 28 коп.) грн. матеріальної шкоди, та 2500 (дві тисячі п»ятсот гривень) грн. моральної шкоди, завданої злочином.

В решті позовних вимог потерпілій ОСОБА_3, відмовити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Романюк В.Ф.