Рішення № 35134260, 05.11.2013, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

05.11.2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

КОПІЯ

Справа № 401/4031/13-ц

Провадження № 2/401/1400/13

05 листопада 2013 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

при секретарі судового засідання Страшной О.Е.,

розглянувши в м. Світловодську у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство Родовід Банк з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Ск-278-000615/8-2008 від 14 серпня 2008 року в розмірі 299 808 грн. 34 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк, що в подальшому у звязку з капіталізацією відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 580 від 10 червня 2009 року набув назви Публічне акціонерне товариство Родовід Банк (далі ОСОБА_2) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Ск-278-000615/8-2008, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 9 599 грн. 92 коп., з кінцевим строком погашення кредиту не пізніше 14 серпня 2010 року зі сплатою 7 відсотків річних.

Проте, в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 прийняті на себе зобовязання перед банком не виконує, в звязку з чим має перед банком:

-прострочену заборгованість за кредитом в сумі 8 349 грн. 70 коп.;

-прострочену заборгованість за процентами в сумі 1 036 грн. 94 коп.;

-прострочену заборгованість плати за кредитом в сумі 3 339 грн. 03 коп.;

загальну суму трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості в сумі 1 466 грн. 16 коп., яка складається з:

-суми трьох процентів річних від суми простроченого кредиту 946 грн. 56 коп.;

-суми трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту 117 грн. 36 коп.;

-суми трьох процентів річних від суми простроченої плати по кредиту 402 грн. 23 коп.

Загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості становить 285 616 грн. 50 коп., яка складається з:

-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 184 397 грн. 89 коп.;

-пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту в сумі 22 863 грн. 52 коп.;

-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості плати за кредитом в сумі 78 355 грн. 09 коп.;

ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором № Ск-278-000615/8-2008 від 14 серпня 2008 року, станом на 13 серпня 2013 року в розмірі 299 808 грн. 34 коп.

Представник позивача надав суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за відомим місцем його реєстрації, встановленим згідно відомостей Світловодського РС УДМС України в Кіровоградській області, проте в судове засідання повторно не зявився. До суду повернулися конверти з судовими повістками на яких містяться позначки причини їх повернення «За закінченням терміну зберігання». На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України за згоди позивача, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 224 ЦПК України.

З підстав ч.2 ст.197 ЦПК України, в звязку з відсутністю сторін спору, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

З наданих Банком копій договору від 14 серпня 2008 року, розрахунків та виписки по особовому рахунку відповідача, встановлено, що 14 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Родовід Банк, що в подальшому у звязку з капіталізацією відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 580 від 10 червня 2009 року набув назви Публічне акціонерне товариство Родовід Банк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Ск-278-000615/8-2008 згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 9 599 грн. 92 коп., на умовах щомісячного погашення заборгованості, з кінцевим строком погашення кредиту не пізніше 14 серпня 2010 року та зі сплатою 7 відсотків річних. Проте, відповідач не повернула в повному обсязі отримані від Банку в кредит грошові кошти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, - порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, - якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 прийняті на себе зобовязання перед банком не виконала, з неї на користь Банку слід стягнути:

-прострочену заборгованість за кредитом в сумі 8 349 грн. 70 коп.;

-прострочену заборгованість за процентами в сумі 1 036 грн. 94 коп.;

-прострочену заборгованість плати за кредитом в сумі 3 339 грн. 03 коп.;

та загальну суму трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості в сумі 1 466 грн. 16 коп., яка складається з:

-суми трьох процентів річних від суми простроченого кредиту 946 грн. 56 коп.;

-суми трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту 117 грн. 36 коп.;

-суми трьох процентів річних від суми простроченої плати по кредиту 402 грн. 23 коп.

Вирішуючи вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_1 неустойки за невиконання зобовязання за кредитним договором, суд виходить з такого.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.611 ЦК України, - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.550 ЦК України, - право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.23., 5.2.16. кредитного договору № Ск-278-000615/8-2008 від 14 серпня 2008 року за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, сплати процентів, внесення плати за обслуговування споживчого кредиту, сторони домовилися, що Позичальник зобовязується сплачувати Банку пеню за кожен день прострочи у розмірі 1,6 відсотків від суми простроченого платежу.

Загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, яку нарахував ОСОБА_2 та просить стягнути з ОСОБА_1, становить 285 616 грн. 50 коп., яка складається з:

-пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 184 397 грн. 89 коп.;

-пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту в сумі 22 863 грн. 52 коп.;

-пені за несвоєчасне погашення заборгованості плати за кредитом в сумі 78 355 грн.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) застосовується позовна давність в один рік.

У пункті 31 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав судам розяснення, що враховуючи положення пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У звязку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Отже, враховуючи, що позивач здійснив відповідачу нарахування неустойки у виді пені за період з листопада 2008 року по серпень 2013 року, сторонами не змінювалася тривалість спеціального строку позовної давності щодо нарахування неустойки, суд вважає за необхідне до даних вимог Банку застосувати спеціальну позовну давність та стягнути з відповідача неустойку лише за останній рік до часу звернення Банку з позовом до суду.

На підставі викладеного, з відповідача на користь Банку слід стягнути:

-пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 48 895 грн. 84 коп.;

-пеню за несвоєчасне погашення процентів по кредиту в сумі 6 072 грн. 32 коп.;

-пеню за несвоєчасне погашення заборгованості плати за кредитом в сумі 19 553 грн.,

а всього, пеню в розмірі 74 521 грн. 52 коп.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з ч.2 ст.627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів, особливості регулювання яких встановлені законом.

Договір є обовязковим для виконання, проте зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями частин першої, другої статті 18 Закону про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. В частинах 3, 4 статті 18 Закону про захист прав споживачів наведено окремі несправедливі умови договору, перелік, яких не є вичерпним. При цьому, п.4 ч.1 ст.21 Закону про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та повязаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Як закріплено у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/13 від 11 липня 2013 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», Суд виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частини 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобовязання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредиторам.

Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи ч.4 статі 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Як зазначив Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому, держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їїх кредитних послуг.

Захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема частини третьої статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30 березня 2012, № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, - положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, тощо.

На підставі вказаного суд визнає, що розмір неустойки, нарахований Банком відповідачу за кредитним договором № Ск-278-000615/8-2008 від 14 серпня 2008 року є занадто завищеним, а отже є несправедливим, так як проведені Банком нарахування значно перевищують розмір заподіяних збитків. Суд також враховує, що ОСОБА_1 не здійснювала жодного платежу по кредиту строк повернення якого настав ще 14 серпня 2010 року. При цьому, ОСОБА_2 не вживав будь-яких заходів, щодо дострокового стягнення з відповідача заборгованості та своєчасного звернення з даним позовом до суду, не використав свого права щодо забезпечення своїх вимог шляхом використання передбаченого п. 1.5. Договору способу забезпечення виконання Держателем зобовязань, а звернувся до суду лише в останній день трьохрічного строку позовної давності.

При цьому, суд враховує, що зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача, який не приймав участі в судовому розгляді справи, і місце перебування якого суду не відомо, та зазначає, що відповідач має право подати таку обґрунтовану заяву під час перегляду даного заочного рішення.

З підстав ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь банку необхідно частково стягнути сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 13 коп.

Керуючись ст.ст. 258, 526, 530, 549, 550, 551, ст. 610, п. 2 ч. 1 ст. 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 27, 60, 61, 88, ч. 2 ст. 197, ст.ст. 209, 212 218, 224 226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт Серії ЕА № 107530 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 07 травня 1996 року), на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк, заборгованість за кредитним договором № Ск-278-000615/8-2008 від 14 серпня 2008 року, а саме:

-прострочену заборгованість за кредитом в сумі 8 349 грн. 70 коп.;

-прострочену заборгованість за процентами в сумі 1 036 грн. 94 коп.;

-прострочену заборгованість плати за кредитом в сумі 3 339 грн. 03 коп.;

-загальну суму трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості в сумі 1 466 грн. 16 коп., яка складається з: - суми трьох процентів річних від суми простроченого кредиту 946 грн. 56 коп.; - суми трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту 117 грн. 36 коп.; - суми трьох процентів річних від суми простроченої плати по кредиту 402 грн. 23 коп.;

- загальну суму пені в розмірі 74 521 грн. 52 коп., яка складається з: -пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 48 895 грн. 84 коп.; - пеню за несвоєчасне погашення процентів по кредиту в сумі 6 072 грн. 32 коп.; - пеню за несвоєчасне погашення заборгованості плати за кредитом в сумі 19 553 грн.

а всього, в загальній сумі 88 713 (вісімдесят вісім тисяч сімсот тринадцять) грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк судовий збір в сумі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 13 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяПІДПИС

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя Світловодського

міськрайонного суду ОСОБА_4