ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" грудня 2006 р. Справа № 15/344
За позовом Приватне підприємство “Концерн Патріот”
до відповідача-1 Підприємець ОСОБА_1
до відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю “Компаньйон”
про стягнення в сумі 37512 грн. 00 коп.
Суддя Коломис В.В.
Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.
За участю представників: від позивача -ОСОБА_2 (дов. в справі);
від відповідача-1-не з'явився;
від відповідача-2-Бутко В.В., Опейда В.Й. (дов. в справі);
Стаття 22 ГПК України роз'яснена.
В судовому засіданні оголошувалася перерва.
СУТЬ СПОРУ: Позивач -Приватне підприємство “Концерн Патріот” м. Рівне, звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд стягнути з підприємця ОСОБА_1, м. Рівне, 1.000,00 грн. заборгованості та з ТзОВ “Компаньйон” м. Луцьк, 36.512,00 грн. в тому числі 21.000,00 грн. основного боргу, 6.600,01 грн. штрафу, 1.794,71 грн. відсотків річних та 6.117,26 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідач-1 -підприємець ОСОБА_1 - витребуваних доказів суду не подала, в судове засідання не з'явилась. При цьому, подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідач-2 -ТОВ “Компаньйон”-у поданому суду відзиві та його представники безпосередньо в судовому засіданні повідомили суд про повне проведення розрахунків за отриману продукцію. При цьому, посилаються на неповідомлення його в установленому порядку про укладений з відповідачем-1 договір поруки. Щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій, відповідач-2 вважає, що строк позовної давності для їх нарахування сплив.
З огляду на це, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд встановив таке.
03 серпня 2005 року та 10 серпня 2005 року між позивачем та відповідачем-2 були укладені договори поставки металопродукції з додатками № 1 (далі по тексту -Договори; а.с. 5-8), відповідно з якими позивач зобов'язувався в порядку та на умовах цих договорів поставки (передати у власність) відповідачу-2 металопродукцію, а останній, в свою чергу, зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Договорами, прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1 Договорів). Назва продукції, кількість та її загальна вартість визначені в додатках № 1, що є невід'ємною частиною Договорів (п. 1.2 Договорів).
Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договорів згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладнихНОМЕР_1 та НОМЕР_2 на підставі відповідних довіреностей відповідача-2 (а.с. 12, 14, 16, 17) було поставлено останньому металопродукцію на загальну суму 96.364,69 грн. (67.542,85 + 28.821,84).
Відповідно до п. 4.1 Договорів відповідач-2 зобов'язувався провести розрахунки за отриману продукцію на протязі 30 календарних днів з моменту відвантаження.
Натомість відповідач-2, в порушення взятих на себе зобов'язань та умов Договорів, розрахунки за отриманий товар здійснив несвоєчасно і неналежним чином.
Внаслідок таких неправильних дій відповідача-2 на момент звернення позивача до суду за захистом порушеного права, заборгованість останнього склала 22.000,02 грн.
Як з'ясовано судом, платіжним дорученням НОМЕР_3 відповідачем-2 було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 22.000,00 грн.
Викладене свідчить про здійснення відповідачем-2 остаточних розрахунків за отриману в серпні 2005 року металопродукцію.
Як встановлено під час розгляду справи і про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, з метою часткового забезпечення виконання відповдіачем-2 взятих на себе за основними договорами зобов'язань, 03 серпня 2005 року та, відповідно, 10 серпня 2005 року між позивачем та відповідачем-1 були укладені договори поруки (а.с. 9-10). Відповідно до умов останніх, відповідач-1 в частковому обсязі поручився за виконання відповдіачем-2 взятих на себе за основними договорами зобов'язань. Відповідно до п. 1.2 Договорів поруки, осяг відповідальності відповдіача-1 становить 500,00 грн. за кожним основним договором.
Враховуючи це та зважаючи, що відповідачем-2 повністю ліквідований основний борг, провадження у справі в частині стягнення з відповдіача-1 1.000,00 грн. та з відповідача-2 21.000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.
При цьому, відповідач-1 з огляду на проведення розрахунків в повному обсязі відповідачем-2 підлягає звільненню від відповідальності.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача-2 6.600,01 грн. штрафу, 1.794,71 грн. відсотків річних та 6.117,26 грн. інфляційних нарахувань, то суд врахував таке.
Як з'ясовано судом, одночасно з основними Договорами поставки металопродукції, 03.08.2005 р. та 10.08.2005 р. між позивачем та відповідачем-1 були укладені договори поруки.
Відповідно до цими договорами поруки, відповідач-1 взяла на себе зобов'язання частково відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2, що виникли в результаті укладення основних договорів. Відповідно до п. 1.2 Договорів поруки, обсяг відповідальності поручителя в разі невиконання відповідачем-2 взятих на себе зобов'язань -500,00 грн.
Таким чином, загальний обсяг відповідальності відповідача-1 становить 1.000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договорів поруки, підставою за цими договорами є порушення відповідачем-2 умов основних договорів.
При цьому, в разі невиконання, прострочення виконання чи неналежного виконання боржником зобов'язання, що виникло в результаті укладення основних договорів, відповідач-1 зобов'язувався виконати за відповідача-2 зобов'язання останнього перед позивачем в загальній сумі 1.000,00 грн., на умовах, в порядку та терміни, визначені в основному Договорі (п. 3.1 Договорів поруки).
Натомість, позивачем при здійсненні нарахування штрафу, відсотків річних та інфляційних нарахувань зазначене враховано не було.
Не зважаючи на те, що обсяг відповідальності відповідача-1 договорами поруки було встановлено лише в частині сплати 1.000,00 грн. основного боргу, позивач при здійсненні вищезазначених нарахувань безпідставно прийняв за основу загальну суму боргу відповідача-2 без врахування обсягу відповідальності поручителя за договорами поруки, укладеними в момент укладення основних договорів.
Починаючи з передбачених основними Договорами кінцевих строків проведення розрахунків, борг відповідача-1 автоматично зменшився на 1.000,00 грн., що позивачем у розрахунку позовних вимог враховано не було.
Враховуючи викладене та зважаючи, що розрахунок позовних вимог в цій частині не відповідає фактичним обставинам у справі, з огляду на взаємовідносини сторін, відповідно, здійснені позивачем нарахування не можна рахувати підставними та обгрунтованими.
Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку із зверненням до суду за захистом порушеного права, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача-2 пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1.1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
ВИРІШИВ:
1. В частині стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. НОМЕР_4) 1000,00 грн. заборгованості -провадження у справі припинити.
2. Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особи ОСОБА_1 звільнити від відповідальності.
3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компаньйон” (43000, м. Луцьк Волинської області, вул. Конякіна, 18а, код ЄДРПОУ 32273309) 21.000,00 грн. заборгованості -провадження у справі припинити.
4. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компаньйон” (43000, м. Луцьк Волинської області, вул. Конякіна, 18а, код ЄДРПОУ 32273309) 6.600,01 грн. штрафу, 1.794,71 грн. відсотків річних та 6.117,26 грн. інфляційних нарахувань -в позові відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компаньйон” (43000, м. Луцьк Волинської області, вул. Конякіна, 18а, код ЄДРПОУ 32273309, р/р 260033012278 в ВАТ Ощадбанк м. Луцьк, МФО 303398),--на користь Приватного підприємства “Концерн Патріот” (33000, м. Рівне, вул. Дубенська, БОС 217/13, код ЄДРПОУ 33276777, р/р 26001000050001 в РФ ВАТ “Універсальний”, МФО 333733),-338 (триста тридцять вісім) грн. 00 коп. понесених судових витрат.
6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано "26" грудня 2006 року.
Судове рішення № 351091, Господарський суд Рівненської області було прийнято 25.12.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/344. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: