Ухвала суду № 35090902, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К/800/40002/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року в справі за заявою Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про приведення у відповідність виконавчого листа, виданого згідно судового рішення у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради звернулося до суду із заявою, в якій просило вжити заходів по з'ясуванню ідентифікаційного коду боржника та привести виконавчий лист у відповідність з вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року, у задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що відсутність даних про ідентифікаційний код боржника може бути усунута в процесі виконавчого провадження, а у виданому виконавчому листі відсутні помилки.

У поданій касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради заявило вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що всупереч вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому листі відсутній ідентифікаційний код боржника.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області відповідно до постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2012 року, яка набрала законної сили 11.09.2012 року, видано 31.10.2012 року виконавчий лист № 2-а/2513/37/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради 1892,10 грн.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції Савченко М.В. відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/2513/37 у зв'язку з тим, що вказаний виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутній ідентифікаційний номер боржника.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із вимогами статті 18 цього Закону.

Положення статті 259 Закону України «Про виконавче провадження» регулюють питання щодо виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі виконавчого листа.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність помилок у виконавчому листі № 2-а/2513/37/12.

Колегія суддів вважає, що у виконавчому листі № 2-а/2513/37/12 наявно достатньо інформації, за допомогою якої можна ідентифікувати боржника у виконавчому провадженні.

Крім того, відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Тобто, відсутність даних про ідентифікаційний код боржника може бути усунута в процесі виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що у виконавчому листі зазначається ідентифікаційний код боржника лише у разі наявності в матеріалах адміністративної справи такої інформації, або якщо вона відома суду. Крім того, питання приведення у відповідність виконавчого листа вимогам Закону України «Про виконавче провадження» нормами КАС України не врегульовано.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254, 259 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2013 року в справі № 739/736/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський