Ухвала суду № 35090832, 22.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2013 р. м. Київ К-30723/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 у справі № 2а-30464/08

за позовом Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Банк в судовому порядку оскаржив податкове повідомлення-рішення від 22.10.2008 № 000033/22/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з земельного податку в сумі 340,82 грн., у тому числі основне зобов'язання - 170,82 грн., штрафні (фінансові) санкції - 170,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду України від 10.09.2009 у позові відмовлено в повному обсязі.

Судове рішення вмотивовано тим, що позивач при розрахунку земельного податку не врахував зміни щодо коригування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира, встановлених рішенням Житомирської міської ради.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 судове рішення першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.10.2008 № 000033/22/0.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, здійснював розрахунок та сплату земельного податку відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ "Про плату за землю" виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що відповідно до Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, який затверджений наказом ДПА України від 26.10.2001 № 434 у разі зміни протягом року грошової оцінки землі позивач зобов'язаний був перерахувати суму податку, починаючи з місяця, коли ці зміни відбулися, а саме з 01.01.2008.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

У відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із зміною організаційно - правової назви позивача Акціонерно - комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Житомирської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" замінено на правонаступника Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичною підставою для донарахування позивачу земельного податку та застосування штрафних санкцій, встановлених пп. 17.1.3 п. 17.1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок фахівців контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 15.10.2010 № 5777/22/09311279, про порушення філією Банку норм ст. 3 Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ "Про плату за землю" (далі - Закон № 2535-XII), а саме, при розрахунку земельного податку на 2008 рік не враховано коригування грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження вказаного податку на 170,82 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем 27.04.2007, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна придбано будівлю магазину по вул. Київська, буд. 64 в м. Житомир. Право власності у Банку на вказане майно виникло після державної реєстрації права власності - 15.05.2007.

За земельну ділянку по вул. Київська, 64 в м. Житомир під забудовою комерційного призначення позивач у січні - травні 2008 року сплачував земельний податок у розмірі 1% від її нормативної грошової оцінки, визначеної Житомирським міським управлінням земельних ресурсів, згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2007, а з червня 2008 - згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.05.2008.

Так, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і дотримання законів про оподаткування несуть платники податків згідно із законами України. За порушення правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів й інших обов'язкових платежів законодавством передбачено фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Оподаткування земельних ділянок та справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ "Про плату за землю" (далі - Закон № 2535-XII), який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, пільги щодо плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV "Про оцінку земель" грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельним ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрі України.

Статтею 7 Закону № 2535-ХІІ визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Згідно зі ст. 13 Закону № 2535-ХІІ підставами для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, для орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, підставою є договір оренди такої земельної ділянки.

У свою чергу, дані земельного кадастру містять інформацію про грошову оцінку землі, яка відповідно до частин 1, 2 ст. ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" проводиться на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як встановлено судом першої інстанції рішенням Житомирської міської ради від 05.09.2007 № 369 "Про затвердження матеріалів коригування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Житомира" затверджено матеріали коригування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Житомира та в період з жовтня по грудень 2007 року передбачено введення в дію відкоригованої грошової оцінки земельних ділянок міста Житомира. Зазначене рішення міської ради у жовтні 2007 року було оприлюднене у засобах масової інформації та розміщено на сайті міської ради.

А з 01.01.2008 згідно рішення Житомирської міської ради від 21.11.2007 № 456 "Про введення і дію нових розмірів плати за земельні ділянки та приведення у відповідність діючих договорів оренди у м. Житомирі" було введені нові розміри плати за землю для юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності та громадян міста Житомир.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону № 2535-XII грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, розмір земельного податку за земельні ділянки, по яких установлено грошову оцінку, безпосередньо залежить від нормативної грошової оцінки землі, розрахованої державним міським органом земельних ресурсів, на який покладено обов'язки проведення грошової оцінки земель в силу підпорядкування Державному комітету України по земельних ресурсах (ч. 1 ст. 23 Закону № 2535-XII), та її індексації.

Судами встановлено, що позивачем податок на землю розраховувався на підставі довідок нормативної грошової оцінки, складеними державним міським органом земельних ресурсів.

Статтею 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Також платник податків має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року.

На виконання ст. 14 Закону України "Про плату за землю" та п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Наказом Головної державної податкової адміністрації від 26.10.2001 № 434 було затверджено Порядок подання розрахунку суми земельного податку від 19.11.2001. Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року.

Пунктом 5 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, який затверджений наказом ДПА України від 26.10.2001 № 434, визначено, що у разі зміни протягом року грошової оцінки землі слід перерахувати суму податку, починаючи з місяця, коли ці зміни відбулися, у строки, установлені пп. 4.1.4 "а" п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", без застосування штрафів, установлених п. 17.2 ст. 17 цього Закону.

Отже враховуючи, що позивач протягом січня-травня 2008 здійснював обчислення та сплату земельного податку у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.06.2007, тобто без врахування нових розмірів плати за землю для юридичних та фізичних осіб, що були затверджені рішенням Житомирської міської ради від 21.11.2007 № 456, то отримавши відкоригований Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.05.2008, позивачеві необхідно було здійснити перерахунок земельного податку починаючи з січня 2008, тобто з моменту коли такі зміни відбулись.

Таким чином, оскільки позивачем самостійно не було проведено перерахунок земельного податку, податкова інспекція керуючись підпунктом "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ цілком правомірно визначила позивачу податкове зобов'язання з земельного податку за основним платежем в сумі 170,82 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, на відміну суду першої інстанції, не врахував вказаних вище норм та дійшов помилкового висновку, що саме дата отримання довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а не дата з якої впроваджено зміни грошової оцінки землі є моментом з якого позивач зобов'язаний розраховувати плату за землю з врахування нових розмірів, що введені в місті відповідно до рішення Житомирської міської ради.

За викладених обставин суд першої інстанції застосував норми матеріального та процесуального права та спір у справі вирішив правильно, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 у справі № 2а-30464/08 скасувати та залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду України від 10.09.2009.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко