Постанова № 3504960, 01.04.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2009 р. Справа № 2-а-426/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

При секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні

За участю представників сторін:

прокурора : Гембера С.В.;

позивача : ОСОБА_1. - представник за довіреністю;

відповідача : ОСОБА_2.;

свідок: ОСОБА_3. - державний інспектор ТУ ГДІАТ у Вінницькій області;

розглянувши матеріали справи

за позовом: Козятинського транспортного прокурора в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: ОСОБА_2

про: стягнення 510 грн.

ВСТАНОВИВ :

21 січня 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Козятинський транспортний прокурор в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовною заявою до ОСОБА_2про стягнення 510 грн. фінансової санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до Козятинської транспортної прокуратури звернулось територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з проханням про примусове стягнення накладеної фінансової санкції з ОСОБА_2. Проведеною перевіркою встановлено, що державними інспекторами територіального управління Головтрансінспекції у Вінницькій області під час проведення перевірки 23.05.2008р., додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено відсутність ліцензійної картки при експлуатації легкового автомобіля Daewoo, д.н. НОМЕР_1, облаштованого як таксі, що належить ОСОБА_2.. Про виявлене порушення складено акт № 000844 від 23.05.2008 року. 14.07.2008р. в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області винесена постанова № 056885, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт до перевізника застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 510 гривень. Зазначено, що борг станом на день подання заяви до суду не сплачено. Також вказано, що постанова про накладення штрафних санкцій на сьогоднішній день відповідачем не оскаржена та не скасована в передбаченому законодавством порядку.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в своїх письмових запереченнях на позов просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що його автомобіль марки Daewoo, д.н. НОМЕР_1 не експлуатувався у режимі таксі, про що ним зроблено відповідний запис у акті № 000844 від 23.05.2008р.. Окрім цього, відповідач зазначив, що не укладав угод на перевезення пасажирів та не одержував плату за надані послуги з перевезення пасажирів, що є умовою здійснення пасажирських перевезень в режимі таксі.

Крім того, за ініціативою суду було викликано для дачі пояснень в якості свідка - державного інспектора територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Петраківського Віктора Анатолійовича.

Під час судового засідання свідок повідомив, що під час здійснення перевірки відповідач зазначив, що не здійснює перевезення пасажирів, легковий автомобіль позивача облаштований розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, пасажирів в автомобілі не було.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та свідка, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:

Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 000844 від 23.05.2008 року, складеного державними інспекторами Петраківським В.А, Іщенком В.М., під час перевірки автомобіля марки Daewoo, д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2., виявлено порушення, а саме: відсутня ліцензійна картка. В поясненнях водія про причини порушень було зазначено, що його автомобіль не експлуатується як таксі, а використовується в особистих цілях так часто, як необхідно проїжджати по вулиці Соборній.

Згідно із повідомленням, ОСОБА_2. викликався на розгляд справи щодо здійсненого ним порушення на 09.06.2008 року, проте на розгляд справи не прибув.

Постановою № 056885 від 14.07.2008 року, винесеною в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області ОСОБА_4., за порушення законодавства - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, визначених ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн..

Згідно супровідного листа № 02-3/4560 від 18.07.2008р. копія постанови № 056885 від 14.07.2008р. була направлена на адресу ОСОБА_2., що також стверджується копією реєстру № 2 поштових відправлень за 21.07.2008р..

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" таксі - це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

Абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що легковий автомобіль позивача на момент здійснення перевірки був облаштований розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, а тому підпадає під визначення "таксі". Під час перевірки позивач не мав ліцензійної картки.

Таким чином, судом встановлено, що територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення фінансових санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визначення. Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідач був повідомлений про винесення постанови № 056885 від 14.07.2008 р. про застосування фінансової санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що свідчить записи із реєстру згрупованих внутрішніх поштових відправлень територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області від 21.07.2008р., проте зазначене рішення - не оскаржено до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, як передбачено п. 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.2006 р., що свідчить про визнання ним вини за вчинене порушення.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

 Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Заперечення відповідача щодо позову спростовується вищенаведеним обґрунтуванням та оцінюються судом критично.

Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов Козятинського транспортного прокурора в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_2про стягнення 510 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2АДРЕСА_1, 21000) в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 510 грн. фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 06.04.09

Суддя (підпис) Мультян Марина Бондівна

Копія вірна:

суддя:

секретар: