Ухвала суду № 3503353, 13.04.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

______________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 квітня 2009 р. Справа № 4/32-09/02-2а

Суддя господарського суду Білоус В.В. , розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кабельне телебачення», пр. Космонавтів, 23, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 21730926

до: Виконавчого комітету Вінницької міської ради, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається із позовної заяви ТОВ «Підприємство «Кабельне телебачення», м. Вінниця подало позов до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності на літній торгівельний майданчик, розташований за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, 80.

Згідно ст. 1, п. 3, 5 ч. 2 ст. 54, ст. 55, п. 3, 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України підприємства, установи, організації інші юридичні особи..., мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів. Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, яка в позовах про визнання права власності на майно є вартістю майна на яке позивач просить визнати право власності. Позовна заява також повинна містити виклад обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов. До позовної заяви мають бути додані документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому законом порядку і розмірі; обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Всупереч вказаним вимогам в позовній заяві не вказано обставин і доказів, які б стверджували порушення чи оспорювання відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів позивача. В позовній заяві не вказано доказів додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, інших обов'язкових норм і правил, доказів прийняття державною комісією будівель, споруд в експлуатацію (акт прийняття, підписаний всіма особами, передбаченими нормативними актами та затверджений органом влади (рішення), доказів того, що визнання права власності на збудоване нерухоме майно не порушує права інших осіб (суміжних землекористувачів), доказів визнання в передбаченому законом порядку протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, органу БТІ щодо відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно і видачі свідоцтва.

В позовній заяві не вказано доказів, які б стверджували прийняття літнього торгівельного майданчика в експлуатацію державною комісією (акт прийняття, рішення органу влади їх номери, дата складання), передбачених Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єкті, затвердженого постановою КМ України від 22.09.2004р. № 1243 і тим що йому передували, доказів здачі їх органу влади для затвердження і органу Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю. В позовній заяві не вказано право установлювальних документів на спірний об»єк, передбачених ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», додатком № 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. № 6/5, зареєстрованого в МЮ України 28.01.2003р. за № 66/7387, доказів звернення до органу БТІ, як реєструю чого органу прав власності на нерухоме майно із заявою про реєстрацію права власності і надання з нею правоустановлювальних документів і його відмови позивачу зареєструвати право власності на літній торгівельний майданчик з причин того, що таке право вже зареєстроване за відповідачем – виконавчим комітетом Вінницької міської ради або ним оспорюється. В позовній заяві не вказано доказів які б стверджували оспорювання право власності на майно, що є предметом спору, саме відповідачем – виконавчим комітетом Вінницької міської ради, який є самостійною юридичною особою. В позовній заяві не вказано доказів, які б стверджували те, що літній торгівельний майданчик за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 80 є об'єктом нерухомого майна, право власності на яке згідно закону підлягає обов'язковій державній реєстрації, не вказано доказів отримання дозволу на будівництво літнього торгівельного майданчику, на виконання будівельних робіт з його будівництва.

Вимоги про визнання за позивачем права власності на літній торгівельний майданчик є майновими вимогами, метою яких є визнання права власності на них, а відтак отримання вказаних будівель позивачем у власність, що надасть йому право ними не тільки володіти, користуватися, але й розпоряджатись здійснювати державну реєстрацію права власності. В п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України", порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007р." зі змінами внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.04.2008р. №01-8/241 зазначено, що в постанові Верховного Суду України від 25.12.2007р. №8/219-07 викладено правову позицію згідно якої державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи п. 29 і 30 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15. Відтак з позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно позивач мав надати докази сплати державного мита - 1% від вартості майна на яке він просить визнати право власності, вказавши в позовній заяві ціну позову, визначену від вартості майна. Позивач в позовній заяві не вказав вартості нерухомого майна на яке він просить визнати право власності, доказів які б стверджували суму вартості майна (експертна оцінка). На доказ сплати державного мита надав із позовною заявою платіжне доручення № 022 від 07.04.2009р. про сплату тільки 85 грн. державного мита.

Незазначення ціни позову, доказів які б обґрунтовували вартість майна, що є предметом позову позбавляє суд можливості скористатися правом, наданим ч. 3 ст. 55 ГПК України і самостійно визначити ціну позову та зобов'язати позивача доплатити державне мито.

З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що позивач не надав доказів сплати державного мита в установленому розмірі.

Керуючись п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позовну заяву №49 від 03.04.09 на 3 аркушах разом з матеріалами на 19 аркушах повернути позивачу.

2. Органу Державного казначейства у відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 повернути ТОВ «Підприємство «Кабельне телебачення»державне мито у сумі 85 грн., перераховане згідно платіжного доручення 022 від 07.04.2009р.

3. Органу Державного казначейства у відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.93 р. № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" повернути ТОВ «Підприємство «Кабельне телебачення»витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., перераховані згідно платіжного доручення №021 від 07.04.2009р.

4. Ухвалу направити позивачу, відповідачу рекомендованим листом.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. 3 прим.:

1 - позивачу

2 - відповідачу

3 - в наряд