Рішення № 35031763, 11.11.2013, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5403/13-ц

2/703/1796/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої -судді Харченко Л. Г.

при секретарі Бойко Л.М.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом військової частини А 4167 м. Сміла до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

встановив:

4 березня 2010 року внаслідок ДТП, яка сталася за участю автомобіля КРАЗ-255Б, під керуванням ОСОБА_2, що належить позивачу та автомобіля JEEP «Grand Cherokee», що належить ТВО «Українська овочева компанія» був пошкоджений автомобіль останнього, який був застрахований у ВАТ «Українська страхова компанія «ГРАНД - АВТО».

Винним у ДТП визнано водія автомобіля КРАЗ-255Б, ОСОБА_2 Автомобіль належить в/ч А 4167 м. Сміла, з якою відповідач перебуває у трудових відносинах і під час вчинення ДТП виконував трудові обов'язки.

Згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 13 червня 2013 року з позивача на корить ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ -АВТО»» в порядку регресу було стягнуто кошти за пошкоджений автомобіль, що належить ТВО «Українська овочева компанія» в розмірі 52718 грн. 96 коп.

30 серпня та 4 жовтня 2013 року Смілянським управлінням державної казначейської служби України Черкаської області з рахунку військової частини було безспірно списано кошти по судовому рішенню в розмірі 44911 грн. 44 коп.

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить стягнути з нього в порядку регресу 52718 грн. 96 коп. стягнутої за рішенням суду шкоди завданої працівником підприємства під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Представник відповідача заявлений позов визнав частково і пояснив, що ОСОБА_2 дійсно перебуваючи в трудових відносинах з військовою частиною та виконуючи трудові обов'язки вчинив ДТП, яка сталась 4 березня 2010 року.

Проте вважає, що він як водій, не може нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, яка причинена внаслідок ДТП, оскільки з ним не укладався договір про повну матеріальну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 134 КЗпП України.

Вважає, що він може нести відповідальність передбачену ст.. 132 КЗпП України, тобто тільки в межах середнього заробітку.

Заявлений позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 4 березня 2010 року внаслідок ДТП , яка сталася за участю автомобіля КРАЗ-255Б, під керуванням водія ОСОБА_2, що належить позивачу та автомобіля JEEP «Grand Cherokee», що належить ТВО «Українська овочева компанія» був пошкоджений автомобіль останнього, застрахований у ВАТ «Українська страхова компанія «ГРАНД - АВТО».

Постановою Смілянського міськрайсуду Черкаської області від 11 березня 2010 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбачено ст.. 124 КУпАП.

Автомобіль КРАЗ-255Б належить в/ч А 4167 м. Сміла, з якою відповідач перебуває у трудових відносинах і під час вчинення ДТП виконував трудові обов'язки.

Згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 13 червня 2013 року з позивача на корить ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ -АВТО»» в порядку регресу було стягнуто виплачене нею страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль, що належить ТВО «Українська овочева компанія» в розмірі - 52718 грн. 96 коп.

Розмір зворотної вимоги роботодавця до працівника визначається законодавством про працю.

При цьому працівник несе, як правило, обмежену матеріальну відповідальність відповідно до ст.. 132 КЗпП України ( в межах середнього місячного заробітку за кожен випадок завдання шкоди). Лише у випадках, передбачених ст.. 134 КЗпП України, розмір зворотної вимоги може досягти розміру повної матеріальної відповідальності.

З відповідачем ОСОБА_2 військовою частиною не укладався договір про повну матеріальну відповідальність відповідно до ст. 134 КЗпП України.

Як передбачено ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Оскільки причинення шкоди відбулося у зв'язку з виконанням відповідачем обов'язків водія, з яким за ст.. 135-1 КЗпП України не передбачено укладення договору про повну матеріальну відповідальність, ОСОБА_2 повинен нести відповідальність за пошкодження майна підприємства в розмірі середнього місячного заробітку, яка згідно довідки в/ч А 4167 від 31 жовтня 2013 року складає - 2813 грн. 97 коп.

Керуючись ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі - 229 грн. 40 коп.

На підставі ст. ст..132, 133, 232 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 57-60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь військової частини А 4167 м. Сміла р/р 35212001003768 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код ЗКПО 08252600 - 2813 грн. 97 коп. шкоди заподіяної підприємству та 229 грн. 40 коп. судових витрат, а всього - 3043 грн. 37 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча: Л. Г. Харченко