Рішення № 3503030, 24.04.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”23” квітня 2009 року справа № 11/91

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Тульчинм”ясо”

23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Желюка, 22.

Відповідач: Приватне підприємство „Союз - Лідер”

14005, м. Чернігів, вул. Боженка, 100

Про стягнення 229 757,05 грн. заборгованості

Суддя Ю.М.Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Кортій О.П. - юрист, довіреність № б/н від 21.04.2009р.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Тульчинм”ясо” м. Тульчин Вінницької області подано позов до Приватного підприємства „Союз - Лідер” м. Чернігів про стягнення 229 757,05 грн. боргу.

У позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 194/01/248 від 13.05.2008р., несвоєчасно здійснює оплату за поставлений товар.

В судовому засіданні представником позивача подано письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог на 23155,46 грн., тобто, з суми 229 757,05 грн. до 206 601,59 грн. у зв’язку зі сплатою ПП „Союз-Лідер” частини боргу. Суд прийняв заяву до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив, причина неявки невідома. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.

Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечує.

Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ „Тульчинм”ясо” (Постачальник) та ПП „Союз-Лідер” (Покупець) було укладено договір поставки № 194/01/248 від 13.05.2008 р. (далі –Договір), згідно умов якого Постачальник зобов’язався в порядку та строки, встановлені даним Договором, передати у власність, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар (п.1.1 Договору).

Згідно п.4.2 Договору товар постачається згідно графіка поставки та у відповідній кількості до замовлення Покупця, яке є обов’язковим для Постачальника. Замовлення оформлюється у письмовому вигляді та надається Постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для Покупця. Графік повинен бути узгоджений сторонами.

Відповідно до п.1.1 Додатку № 1 до Договору Покупець оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару постачальником за умови, що Постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.

Договір, згідно п.9.1, набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008 р.

Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати договір за 30 днів до його завершення, даний Договір вважається пролонгованим на строк в один календарний рік (п.10.2 Договору).

Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання по Договору, а саме, здійснив поставку відповідачу товару партіями, що підтверджується наданими позивачем (Постачальником) копіями накладних, підписаних уповноваженими відповідачем (Покупцем) особами.

Однак відповідач, в порушення вимог Договору, несвоєчасно здійснював оплату за поставлені партії товару.

Станом на кінець лютого 2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 229 757,05 грн.

20 лютого 2009 року позивачем була направлена відповідачу претензія з проханням сплатити заборгованість за отриману м”ясопродукцію, яка була залишена без відповіді.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач 10.04.2009 р. сплатив частину боргу в сумі 22 978,10 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума боргу відповідача становить 206 601,59 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків на 21.04.2009р., підписаним сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач доказів своєчасної оплати поставленого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позов з урахуванням зменшення розміру позовних вимог підлягає задоволенню в повній сумі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій ПП „Союз-Лідер”, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Союз - Лідер” (14005, м. Чернігів, вул. Боженка, 100, р/р 26008007677 в Полікомбанку м. Чернігів, МФО 353100, код ЄДРПОУ 31895563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тульчинм”ясо” (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул.. Желюка, 22, р/р 260061014 в ВФ ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 302623, код ЄДРПОУ 33125301) 206 601,59 грн. боргу, 2297,58 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 23.04.2009р., на підставі ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 24.04.2009р.

Суддя Ю.М. Бобров

24.04.09