Рішення № 3503015, 21.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.04.09 р. Справа № 29/115

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді В.В. Джарти

При секретарі судового засідання Бєліковій Н.А.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Євстіфєєва Н.Ф., довіреність № 44 від 08.01.09

від відповідача Субботіна С.Н. – директор, Суржок М.І., довіреність № 76 від 21.04.09

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

До відповідача: Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Валерия” м. Горлівка

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 7 869,76 грн., у тому числі 5 903,31 грн. – основний борг, 517,73 грн. – пені, 62,85 грн. – 3% річних, 1 385,87 грн. – інфляційні нарахування.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Валерия” м. Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 7 869,76 грн., у тому числі 5 903,31 грн. – основний борг, 517,73 грн. – пені, 62,85 грн. – 3% річних, 1 385,87 грн. – інфляційні нарахування.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання теплової енергії № 155 від 01.07.2005 р., рішення Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.08, рахунки № 155 від 17.10.08, № 155 від 17.11.2008 р., № 155 від 05.12.2008 р., № 155 від 08.01.2009 р., № 155 від 25.02.2009 р., акт на подачу теплопостачання від 15.10.08, акт на відключення опалення від 06.02.09, лист № 177 від 25.12.2008 р., акт від 30.12.08, розрахунок заборгованості.

Представник відповідача надав відзив від 16.04.09, яким визнав позовні вимоги в частині суми основного боргу, а саме в розмірі 5 903,31 грн. та надав платіжні доручення щодо оплати зазначеної суми. Посилається на скрутне фінансове становище, яке склалося на підприємстві та вважає, що у позивача не повинно бути підстав для нарахування штрафних санкцій у вигляді пені.

Крім того, відповідач усно клопоче про зменшення штрафних санкцій, на що позивач заперечує.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд встановив:

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк (Постачальник) та Спільним українсько-польським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Валерия” м. Горлівка (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 155 від 01.07.2005 р., що вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом 2 років. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов, позивач зобов’язується постачати відповідачу теплову енергію у потрібних йому обсягах, а відповідач, в свою чергу зобов’язується оплачувати в повному обсязі одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з п. 1.1 Договору на такі потреби: на опалення – 207000 ккал/год.

Згідно п. 6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається здійснюються на умовах 100% передплати виключно в грошовій формі.

Як вбачається з договору теплова енергія постачається об’єкту – амінбудинок (пр. Гурова, 8) від котельної кв. 289.

Оплювальна площа за договором складає 1792,2 кв.м. Згідно з листа № 177 від 25.12.2008 р. та актом від 30.12.2008 р. опалювальна площа складає 1 211,3 кв.м.

Відповідно до п.6.3 Договору оплата за Теплову енергію здійснюється у відповідності з діючими тарифами, які встановлюються Кабінетом Міністрів України, або іншими уповноваженими органами.

Остаточна оплата за теплову енергію здійснюється згідно платіжній вимоги-доручення, що пред’являється Постачальником в банк Споживача в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим. (п. 6.9 Договору. ).

З 01.10.2006 р. рішенням Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.08 тариф, затверджений на опалення для бюджетних організацій та інших споживачів – у розмірі 9,98 грн. за 1 кв.м. без ПДВ.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, поставив відповідачу теплову енергію та пред’явив рахунки на оплату № 155 від 17.10.08, № 155 від 17.11.2008 р., № 155 від 05.12.2008 р., № 155 від 08.01.2009 р., № 155 від 25.02.2009 р., що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом на подачу теплопостачання від 15.10.2008 р., підписаний обома сторонами.

Відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість за період з жовтня 2008 по лютий 2009 р. в розмірі 5 903,31 грн.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідач сплатив суму боргу в розмірі 5 903,31 грн., після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджено платіжними дорученнями № 127 від 06.04.2009 р. та № 147 від 16.04.2009 р.

Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.11.08 по 20.03.09 3% річних в сумі 62,85 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач невірно розрахував відповідно до чинного порядку суму 3% річних.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні 3% річних на суму 0,07 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє на суму 62,78 грн.

Позивачем на суму заборгованості нараховані інфляційна складова в розмірі 1385,87 грн. з листопада 2008 р. по лютий 2009 р., які підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке:

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму інфляційних нарахувань. А саме: (101,5 + 102,1 + 102,9 + 101,5) : 4 Х 5 903,31 грн. : 100 - 5 903,31 грн. = 118,07 грн.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні інфляційної складової на суму 1 267,80 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 118,07 грн.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.3 Договору, Споживач у випадку прострочення платежу у відповідності з вимогами Закону України № 545 від 22.11.1996 р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, Споживач зобов’язаний заплатити пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, за кожний день прострочення.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 517,73 грн. пені за період з 11.11.08 по 20.03.09.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач невірно розрахував відповідно до чинного порядку суму пені. Таким чином, за спірний період з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 517,22 грн. У задоволенні 0,51 грн. слід відмовити як безпідставно заявлені.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Крім того, відповідач вказує на те, що сума основного боргу вже оплачена.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи оплату відповідачем суми основного боргу в повному розмірі, а також той факт, що позивачем, окрім пені до стягнення з відповідача заявлено також 3% річних та сума інфляційної складової, які підлягають стягненню, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на суму 103,44 грн., тобто на 20%, та стягнути з відповідача пеню в сумі 413,78 грн.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк до Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Валерия” м. Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 7 869,76 грн., у тому числі 5 903,31 грн. – основний борг, 517,73 грн. – пені, 62,85 грн. – 3% річних, 1 385,87 грн. – інфляційні нарахування задовольнити частково.

Стягнути з Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Валерия” (юридична адреса: м. Горлівка, вул. Вознесенського, 24а, фактична адреса: 83055, м. Донецьк, пр. Гурова, 8, р/р 2600130343501 у Донецькому відділенні ЗАТ КБ „Кредит-Днепр”, ЄДРПОУ 24650228, МФО 305749, свідоцтво № 100014683, ІПН 246502205650) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011, ІПН 332570805621, свідоцтво № 07301801) 413,78 грн. – пені, 62,78 грн. - 3% річних, 118,07 грн. - індексу інфляції, 84,22 грн. – державного мита, 97,43 грн. – плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Провадження у справі щодо стягнення 5 903,31 грн. боргу припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У задоволені вимог щодо стягнення 103,44 грн. пені, 3 % річних в сумі 0,07 грн. та індексу інфляції в сумі 1 267,80 грн. зі Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Валерия” - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя