Рішення № 3502747, 27.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.09 р. Справа № 7/76

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м. Краматорськ

До відповідача: Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення 1 101 137, 77 грн. боргу за активну електроенергію, 7 965, 84 грн. боргу за реактивну електроенергію, 21 557, 01 грн. пені, 16 465, 80 грн. інфляційних, 2 694, 63 грн. 3%річних.

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Деяк А.В. - предст.за дов.

У судовому засіданні 15.04.2009р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 27.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м. Краматорськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства”Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення 1 101 137, 77 грн. боргу за активну електроенергію, 7 965, 84 грн. боргу за реактивну електроенергію, 21 557, 01 грн. пені, 16 465, 80 грн. інфляційних, 2 694, 63 грн. 3%річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2041 від 28.02.2005р. з додатковими угодами та додатками до нього; рахунки №31/2041 за грудень 2008р., № 31/2041 за січень 2009р., №31/2041 за лютий 2009р.

У відзиві №359/10 від 13.04.2009р. відповідач підтвердив суму боргу за активну електроенергію у розмірі 319 321, 88 грн., суму боргу за реактивну електроенергію у розмірі 3 887, 54 грн., просить розстрочити виконання рішення в частині стягнення суми боргу на 12 місяців, а також, посилаючись на скрутне фінансове становище, просить відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення 21 557, 01 грн. пені, 16 465, 80 грн. інфляційних, 2 694, 63 грн. 3% річних. Позивач проти розстрочення заперечив.

У судовому засіданні відповідач повідомив суд про часткову оплату заявленого до стягнення боргу до подачі позову до суду, в підтвердження чого надав відповідні платіжні документи разом із клопотанням від 15.04.2009р. та представив суду свій розрахунок 3% річних, пені та інфляційних, з урахуванням часткового погашення суми заборгованості.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №2041 від 28.02.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами та додатками нього.

Згідно п.9.4 Договору, його укладено на строк до 28.02.2006р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Відповідно до додаткових угод б/н до договору, термін дії договору продовжено до 28.02.2009р.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами договору та додатків до договору, які є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору.

Пунктом 3 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств, передбачено, шо оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у грудні 2008р. – лютому 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію у сумі 1 959 823, 79 грн., реактивну електроенергію у січні – лютому 2009р. – у сумі 7 965, 86 грн., що підтверджено актами прийому-передачі за вказаний період, підписаними обома сторонами без зауважень. У зв’язку з наведеним, позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату, про отримання яких свідчить підпис представника відповідача на самих рахунках.

У судовому засіданні відповідач також підтвердив своєчасне отримання рахунків на сплату. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії належним чином не виконав, виставлені рахунки сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 1 101 137, 77 грн. боргу за активну електроенергію за грудень 2008р. – лютий 2009р., 7 965, 84 грн. боргу за реактивну електроенергію за січень – лютий 2009р.

Відповідач проти стягнення зазначених вище сум заперечив, посилаючись на той факт, що заборгованість за спожиту електроенергію ним частково погашена, вважає, що сума боргу за активну електроенергію за грудень 2008р. – лютий 2009р. складає 319 321, 88 грн., за реактивну електроенергію за січень – лютий 2009р. 3 887, 54 грн.

В ході розгляду спору судом з’ясовано, що відповідач частково сплатив виставлені йому рахунки на оплату за активну та реактивну електроенергію до подачі позовної заяви до суду (дата подачі позову до суду – 27.03.2009р.):

1) заборгованість за активну електроенергію: 31.12.2008р. відповідачем сплачено 333 686, 00 грн., 29.01.2009р. – 25 000, 00 грн., 12.02.2009р. – 200 000, 00 грн., 27.02.2009р. – 300 000, 00 грн., 11.03.2009р. – 10 000, 00 грн., 17.03.2009р. – 61 044, 37 грн., 20.03.2009р. – 50 000, 00 грн., 26.03.2009р. – 570 771, 54 грн.;

2) заборгованість за реактивну електроенергію: 17.03.2009р. відповідачем сплачено 4 078, 32 грн.

В підтвердження оплати заборгованості саме у зазначеному вище розміру відповідачем надані для залучення у справу разом із клопотанням від 15.04.2009р. реєстри оплачених платіжних документів за спірний період, зазначений факт також підтверджений представником позивача у судовому засіданні.

Таким чином, на час розгляду спору у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за активну електроенергію за грудень 2008р. – лютий 2009р. у сумі 319 321, 88 грн., за реактивну електроенергію за січень – лютий 2009р. у сумі 3 887, 54 грн., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню.

Вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну та реактивну електроенергію в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за січень – лютий 2009р. інфляційні у сумі 16 465, 80 грн., з 15.01.2009р. по 20.03.2009р. 3 % річних у сумі 2 694, 63 грн.

Відповідач проти стягнення зазначених сум заперечив, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав. Також відповідач представив суду свій розрахунок інфляційних та 3% річних, з урахуванням дат оплати виставлених рахунків за спірний період, вважає, що 3% річних складають 1 701, 98 грн., інфляційні – 14 050, 16 грн.

3% річних перераховані судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням умов договору та дат часткової оплати суми боргу відповідачем, які складають 2 592, 36 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Інфляційні перераховані судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням умов договору та дат часткової оплати суми боргу відповідачем, які складають 16 465, 80 грн.

Таким чином, інфляційні у сумі 16 465, 80 грн. підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених п.2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 21 557, 01 грн. за період з 15.01.2009р. по 20.03.2009р.

Відповідач проти стягнення зазначеної суми заперечив, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав. Також відповідач представив суду свій розрахунок пені, з урахуванням дат оплати виставлених рахунків за спірний період, вважає, що розмір пені складає 13 698, 90 грн.

Сума пені перерахована судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням умов договору та дат часткової оплати суми боргу відповідачем, яка складає 20 738, 93 грн. та підлягає стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача пені в залишковій частині задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення в частині стягнення суми боргу строком на 12 місяців.

Позивач проти розстрочки виконання рішення заперечив.

Враховуючи обставини, викладені відповідачем, той факт, що відповідач є комунальним підприємством, на підприємстві значна дебіторська заборгованість, негайне виконання рішення суду призведе до погіршення фінансового стану підприємства, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд дійшов висновку, що існують обставини, які ускладнюють виконання рішення і вважає можливим на підставі п.6 ст.83 ГПК України клопотання відповідача задовольнити частково і надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 319 321, 88 грн., за реактивну електроенергію у сумі 3 887, 54 грн. на 4 місяця з виплатою рівними частинами з першого по третій місяці по 80 802, 35 грн., у четвертому місяці – 80 802, 37 грн.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м. Краматорськ до Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення 1 101 137, 77 грн. боргу за активну електроенергію, 7 965, 84 грн. боргу за реактивну електроенергію, 21 557, 01 грн. пені, 16 465, 80 грн. інфляційних, 2 694, 63 грн. 3%річних задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 2600930174620 в Донецькому регіональному управлінні ПІБ, МФО 334635, ЗКПО 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8, ЗКПО 00131127) на п/р 260313041295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106 – заборгованість за активну електроенергію у сумі 319 321, 88 грн.; на р/р 26009045365302 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005 – заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 3 887, 54 грн.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 319 321, 88 грн., за реактивну електроенергію у сумі 3 887, 54 грн. на 4 місяця з виплатою рівними частинами з першого по третій місяці по 80 802, 35 грн., у четвертому місяці – 80 802, 37 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 2600930174620 в Донецькому регіональному управлінні ПІБ, МФО 334635, ЗКПО 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8, ЗКПО 00131127) на р/р 26001045365300 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Краматорська, МФО 351005 – 2 592, 36 грн. 3 % річних, 16 465, 80 грн. інфляційних, 20 738, 93 грн. пені.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, р/р 2600930174620 в Донецькому регіональному управлінні ПІБ, МФО 334635, ЗКПО 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8, ЗКПО 00131127) на р/р 26001045365300 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Краматорська, МФО 351005 – 3 630, 07 грн. державного мита, 37, 25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя