Рішення № 3502294, 16.04.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2009 р. Справа №18/854

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –Романов М.В. –представник за довіреністю,

від відповідача – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфічне підприємство

„Фоліо Плюс”, м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаський завод безалкогольних

напоїв „СЕСА”, м. Черкаси

про стягнення 97 330 грн. 06 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфічне підприємство „Фоліо Плюс” звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаський завод безалкогольних напоїв „СЕСА” про стягнення заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням договору №186 від 06.06.2007 року в розмірі 97 604 грн. 29 коп., в т.ч. 80 297 грн. 28 коп. –основного боргу за поставлену продукцію, 494 грн. 98 коп. –3% річних, та 16 812 грн. 03 коп. –пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В процесі розгляду справи, позивач зменшив свої позовні вимоги (заява від 10.04.2009 року), в зв’язку з чим просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаський завод безалкогольних напоїв „СЕСА” 97 330 грн. 06 коп. заборгованості, в т.ч. 80 297 грн. 28 коп. –заборгованості за поставлену продукцію, 1949 грн. 70 коп. –3% річних, та 15 083 грн. 08 коп. –пені.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені з мотивів наведених у відзиві.

Справа розглядається після відкладення.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.04.2009 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/854.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 06.06.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Поліграфічне підприємство “Фоліо Плюс” (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Черкаський завод безалкогольних напоїв „СЕСА” (замовник) було укладено договір №186.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору виконавець зобов’язувався виготовити та передати у власність замовника, а замовник зобов’язувався прийняти та оплатити поліграфічну продукцію (далі –продукція) в строки, кількості та порядку, передбаченому даним договором.

Найменування, загальна кількість та вартість (номенклатура), якісні характеристики яких вказані в додатках чи протоколах погодження ціни, являються невід’ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Після закінчення відповідної поставки сторони підписують акт приймання-передачі продукції, як це зокрема було передбачено п.2.7. договору.

Згідно п.3.1. договору приймання продукції замовником здійснюється в пункті, зазначеному замовником по товаросупровідним документам (видатковим накладним).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008 року. В разі якщо на вказану дату закінчення договору сторонами не виконані які –небудь зобов’язання, договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх обов’язків та проведення взаєморозрахунків між ними ( п. 8.1.).

На виконання вимог вказаного договору, позивачем було виготовлено та поставлено (передано у власність) відповідачу, поліграфічну продукцію на загальну суму 134 075 грн. 64 коп., що підтверджується актами приймання-передачі продукції, довіреностями на отримання ТМТ та копіями накладних, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема:

№ 559 від 17.04.2008 року на суму 54 596 грн. 40 коп.;

№ 641 від 29.04.2008 року на суму 2 409 грн. 00 коп.;

№ 714 від 12.05.2008 року на суму 2 518 грн. 74 коп.;

№ 790 від 26.05.2008 року на суму 2 880 грн. 00 коп.;

№ 965 від 14.06.2008 року на суму 10 365 грн. 00 коп.;

№ 1005 від 19.06.2008 року на суму 20 304 грн. 00 коп.;

№ 1330 від 05.08.2008 року на суму 17 160 грн. 00 коп.;

№ 1548 від 09.09.2008 року на суму 18 382 грн. 50 коп.;

№ 1790 від 08.10.2008 року на суму 5 460 грн. 00 коп.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що претензії по кількості та якості продукції пред’являються на протязі 6 місяців з моменту отримання продукції замовником, при умові дотримання замовником умов зберігання продукції, передбачених ТУ-У 21.2-30510263-001-2004.

У випадку пред’явлення належним чином оформлених претензій щодо якості чи кількості поставленої продукції, виконавець за власний рахунок та своїми силами зобов’язується поставити замовнику відповідну кількість продукції замість неякісної чи допоставити недоотриману кількість продукції в строки, додатково узгоджені сторонами або за згодою сторін кількість продукції може бути відповідно зменшено на кількість неякісної чи недопоставленої продукції ( п. 5.6.).

Згідно накладної № Взв 104 від 25.09.2008 року позивачу було повернено товар на суму 919 грн. 43 коп.

Таким чином, позивачем було здійснено поставку поліграфічної продукції на загальну суму 133 156 грн. 21 коп.

Відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав не повністю, сплативши позивачу лише 52 858 грн. 93 коп.

Розмір заборгованості відповідачем не заперечувався, про що сторонами підписано акт звірки розрахунків від 09.01.2009 року (а.с. 56).

Крім того, під час розгляду справи відповідач не спростовував існування основного боргу в розмірі 80 297 грн. 28 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата продукції замовником здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця 100% від суми, передбаченої додатками чи протоколами погодження ціни на протязі 30 банківських днів з моменту відвантаження продукції замовнику, якщо інше не передбачено в самому додатку чи протоколі погодження ціни. Моментом відвантаження є дата, зазначена у видатковій накладній.

Отже, з урахуванням п. 4.1 договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:

за накладною від 17.04.2007 року до 04.06.2008 року;

за накладною від 29.04.2008 року до 13.06.2008 року;

за накладною від 12.05.2008 року до 24.06.2008 року;

за накладною від 26.05.2008 року до 09.07.2008 року;

за накладною від 14.06.2008 року до 29.07.2008 року;

за накладною від 19.06.2008 року до 04.08.2008 року;

за накладною від 05.08.2008 року до 17.09.2008 року;

за накладною від 09.09.2008 року до 21.10.2008 року;

за накладною від 08.10.2008 року до 19.11.2008 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 80 297 грн. 28 коп. –заборгованості за поставлену продукцію по договору №186 від 06.06.2007 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст.ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.

Отже вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену поліграфічну продукцію в розмірі 80 297 грн. 28 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.3. договору за не оплату або оплату продукції не в повному обсязі, замовник відшкодовує виконавцю збитки і всі витрати, які поніс останній, виконуючи даний договір. Крім того, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % від не оплаченої по даному договору суми за кожен день прострочки її оплати.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 15 083 грн. 08 коп. пені, нарахованої відповідно до умов договору, та з урахуванням обмежень встановлених Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1949 грн. 70 коп. –3 % річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення грошового зобов’язання позивач не вимагав.

Проте, перевіривши період нарахування, розмір пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що даний розмір штрафних санкцій та 3% річних позивачем нараховано невірно.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи позивачем було нараховано штрафні санкції на суму 2409, 68 грн., тоді як згідно накладної № 641 від 29.04.2008 року відповідачу було поставлено продукцію на суму 2409,00 грн. Отже, за період з 14.06.2008 року по 10.12.2008 року розмір пені становить 284, 33 грн., а 3% річних –35, 64 грн.

Також, позивачем було допущено аналогічну помилку при нарахуванні штрафних санкцій на суму заборгованості 5460,50 грн., тоді як вартість товару поставленого згідно накладної № 1790 від 08.10.2008 року становить 5460,00 грн. Таким чином, сума пені та 3% річних за період з 20.11.2008 року по 12.03.2009 року нарахованих на суму заборгованості 5460,00 грн. становить 404, 80 грн. та 50, 71 грн. відповідно.

Крім того, при нарахуванні штрафних санкцій позивач невірно визначив дату оплати за поставлений товар за накладними від 17.04.2008 року, від 12.05.2008 року, від 19.06.2008 року та від 05.08.2008 року, отже строк сплати товару відповідно настав 04.06.2008 року, 24.06.2008 року, 04.08.2008 року та 17.09.2008 року.

Таким чином, розмір пені та 3 % річних відповідно складає 6408,53 грн. та 803, 24 грн. нарахованих на заборгованість 54596 грн. 40 коп. за період з 05.06.2008 року по 30.11.2008 року, сума пені та 3% річних нарахованих на заборгованість в розмірі 2518,74 грн. за період з 25.06.2008 року по 20.12.2008 року становить відповідно 295,65 грн. та 37,06 грн., за період з 05.08.2008 року по 28.01.2009 року розмір пені складає 2356 грн. 69 коп. та 295,38 грн. -3% річних нарахованих на суму заборгованості 20304,00 грн.

Розмір пені та 3% річних нарахованих на суму заборгованості в розмірі 17160,00 грн. за період з 18.09.2008 року по 05.03.2009 року складає відповідно 1902,36 грн. та 238, 36 грн.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З урахуванням дати поставок продукції, та як наслідок дати виникнення грошових зобов’язань відповідача, позивач самостійно визначив граничний строк нарахування пені, який є меншим ніж встановлено п.6 ст.232 ГК України, що не заборонено Законом, а тому судом під час розгляду даного спору та оцінки правомірності нарахування штрафних санкцій враховано граничні строки зазначені самим позивачем.

Враховуючи заявлені позивачем вимоги, а також заяву про зменшення позовних вимог, та відзив відповідача суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 80 297 грн. 28 коп. –основного боргу, 14850 грн. 50 коп. пені та 1860 грн. 14 коп. - 3 % річних, а в решті позовних вимог –відмовити в зв’язку з вищенаведеними помилками позивача в розрахунках штрафних санкцій.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаський завод безалкогольних напоїв “СЕСА”, вул. Пацаєва, 2/1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34338196, п/р 2600700013825 в філії ВАТ “Укрексімбанк” в м. Черкаси, МФО 354789 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфічне підприємство “Фоліо Плюс”, пл. Повстання, 7/8, м. Харків, ідентифікаційний код 30510263, п/р 26002026814065 у ХФ “Укрексімбанк” м. Харків, МФО 351618 - 80 297 грн. 28 коп. –основної заборгованості, 14850 грн. 50 коп. –пені, 1860 грн. 14 коп. - 3% річних, 972 грн. 82 коп. витрат на сплату державного мита та 117 грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В решті вимог –в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 21.04.09 року.