Рішення № 3502051, 28.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.09 р. Справа № 38/84

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвой Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Рутченковський завод “Гормаш” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ Донецька область

про стягнення 436 597,10 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Онікієнко Є.А. за дов № 13-07/80 від 13.01.2009р.

від відповідача: Соколова К.В. за дов. № 01-14/1920 від 29.12.2007р.

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Рутченковський завод “Гормаш” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ Донецька область про стягнення суми боргу 412500,00 грн., 3%річних у розмірі 3220,89 грн. та суми інфляційних у розмірі 20 876,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається договір № 02-01/1-120 від 27.05.2008р.

30.03.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 10.03.2009р. № 14/4-20/1188, відповідно до якого Державне підприємство “Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ Донецька область значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 33839013) як юридична особа та знаходиться за адресою: 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул.50 років Жовтня,19, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання з”явився та надав відзив від 21.04.2009р. № 14/580, в якому зауважив про таке.

За умовами п.6.2 укладеного договору оплата за товар здійснюється на умовах не менш 50% передплати відплати від суми договору, залишок коштів оплачується протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання-передачі на території постачальника уповноваженими особами сторін за договором та наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку платника.

ДП “Дзержинсквуглілля” за умовами договору оплатило бюджетними коштами за поставлений товар 50%, тобто 412 500,00 грн. Позивач 31.10.2008р. дійсно поставив за вказаним договором вагонетки шахтні ВГ-3.3 (колія 900 мм) у кількості 55 шт. на загальну суму 825 000,00 грн. Строк оплати сплинув 15.11.2008р., але бюджетних коштів на рахунку відповідача для оплати інших 50% від суми договору не було. Головний розпорядник коштів та замовник за договором – Міністерство вугільної промисловості України на фінансування договору було виділено лише 412 500,00 грн., а фінансування у сумі 412 500,00 грн. було знято 25.12.2008р.

Таким чином, відповідач вважає, що заборгованість виникла у зв”язку з реальним недофінансуванням у 2008р. видатків платника за договором. Погашення заборгованості планується у 2009р. бюджетними коштами.

На підставі наведеного, відповідач просить задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу за договором № 02-01/1-120 від 27.05.2008р. у сумі 415 500,00 грн., відстрочивши виконання рішення до виділення Міністерством вугільної промисловості України бюджетних коштів ДП “Дзержинськвугілля” на погашення даного боргу та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2008р. між Міністерством вугільної промисловості України ( за договором –замовник), Державним підприємством “Дзержинсквугілля” ( за договором –платник, далі – відповідач) та Відкритим акціонерним товариством “Рутченковський завод “Гормаш” ( за договором – постачальник, далі – позивач) було укладено договір про закупівлю № 02-01/1-120 за результатами відкритих торгів, які відбулися 24.04.2008р.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник зобов”язується передати на умовах, вказаних у договорі у власність платника продукцію, а саме вагонетка шахтна ВГ-3,3 (колія 900 мм) у кількості 55 шт. за ціною 15 000,00 грн., сума 825 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 137 500,00 грн., а платник зобов”язується прийняти та здійснити оплату за товар.

Розділом 6 договору передбачені умови платежів.

Платник здійснює розрахунки з постачальником в національній валюті України шляхом перерахунку бюджетних коштів на розрахунковий рахунок постачальника ( п.6.1).

Оплата за товар здійснюється на умовах не менш 50% передплати від суми договору, залишок коштів оплачується протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання-передачі на території постачальника уповноваженими особами сторін за договором та наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку платника ( п.6.2).

Пунктом 12.1 встановлено, що договір діє з дати його підписання до 31.12.2008р.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками установи та підприємств.

Позивач свої зобов”язання за укладеним договором виконав, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі від 31.10.2008р., накладні та довіреності, що додані до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов”язання з оплати отриманого товару виконав частково у сумі 412 500,00 грн., що складає 50% передплати від суми договору. Залишок, розмір якого складає 412 500,00 грн. до теперішнього часу не сплачений. Про строчка в оплаті виникла з 15.11.2008р. за умовами договору ( п.6.2).

Претензія позивача від 14.11.2008р. № 1570 щодо погашення суми заборгованості була залишена відповідачем без реагування.

Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми боргу 412 500,00 грн., 3% річних у сумі 3220,89 грн. та суми інфляційної складової 20 876,21 грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір про закупівлю № 02-01/1-120 від 27.05.2008р.,, акт приймання-передачі від 31.10.2008р., накладні, довіреності, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив від 21.04.2009р. № 14/580, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу частково не розрахувався повністю за поставлений товар на суму 412 500, 00грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних з 15.11.2008р. по 17.02.2009р. у сумі 20 876,21 грн. та 3% річних у сумі 3 220,89 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються жодним доказом відповідача.

Заперечення відповідача спростовується вищенаведеним, тому судом до уваги не приймаються.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Рутченковський завод “Гормаш”м. Донецьк до Державного підприємства “Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ Донецька область про стягнення суми боргу 412 500,00 грн., 3 220,89грн. 3%річних та суми інфляційних у розмірі 20 876,21 грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ Донецька область (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, п\р № 35243002004874 в УДК в м. Дзержинську ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 33839013) на користь Відкритого акціонерного товариства “Рутченковський завод “Гормаш” м. Донецьк (83025, м.Донецьк, вул. Петровського, 74, п/р 26001301000532 в Донецькій філії ВАТ “ВТБ банк” м. Донецька, МФО 335571, ЄДРПОУ 00176383) борг 412 500,00 грн., 3% річних 3 220,89грн. та суму інфляційних у розмірі 20 876,21 грн., держмито у розмірі 4 365,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 28.04.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Богатир К.В.

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі