СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30 березня 2009 року
Справа № 5020-13/202-2/555
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність № б/н від 18.02.09, Смєтньова Ірина Володимирівна, довіреність № б/н від 04.01.09, закрите акціонерне товариство "Механізація будівництва";
відповідача: Галась Едуард Романович, довіреність № б/н від 08.01.09, товариство з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой";
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 12.01.2009 у справі № 5020-13/202-2/555
за позовом закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" (Фіолентовське шосе, 1-в,Севастополь,99053; Фіолентовське шосе, 1,Севастополь,99053)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой" (вул. Гер. Сталінграду, 63-12,Севастополь,99059)
про стягнення 794567,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, закрите акціонерне товариство "Механізація будівництва", звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой", про стягнення 794567,40 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконані взяті на себе зобов’язання щодо оплати виконаних робіт та наданих послуг за гарантійним листом №24 від 16.01.2008 та за договорами підряду № 09/02-З від 09.02.2008, №01/11-ЮГ від 01.11.2007, №15/01-БК від 15.01.2008.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.01.2009 у справі № 5020-13/202-2/555 (суддя Шевчук Н.Г.) позов закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" задоволено частково.
З товариства з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой" на користь закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" стягнуто суму заборгованості у розмірі 742971,27 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 18196,13 грн., задовольнивши ці вимоги.
Заперечуючи обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції в зазначеній частині, позивач в апеляційній скарзі вказує на те, що рішення про відмову у стягненні суми вартості простою крану з вини відповідача за договором №01/11-ЮГ від 01.11.2007 у розмірі 18196,13 грн. прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
На думку позивача, судом першої інстанції не враховано, що наявні у справі письмові докази, у тому числі змінні рапорти №3794, №3732, свідчать про необґрунтовану відмову відповідача прийняти та оплатити вартість простою крану, адже в порушення умов договору відповідач не забезпечив роботу крану протягом 224 маш./год. на місяць та не надав доказів відсутності його вини у такому простої, у зв’язку з чим на нього покладається відповідальність у вигляді оплати вартості простою крану, передбачена пунктом 4.5 договору сторін №01/11-ЮГ від 01.11.2007.
У судовому засіданні, призначеному до слухання на 30.03.2009 року, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення у повному обсязі.
При повторному розгляді справи в порядку й на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як свідчать матеріали справи, між закритим акціонерним товариством "Механізація будівництва" (субпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой" (генпідрядник) були укладені декілька договорів підряду, а саме:
- №01/11-ЮГ від 01.11.2007;
- №15/01-БК від 15.01.2008;
- № 09/02-З від 03.02.2008.
За вказаними договорами субпідрядник прийняв на себе зобов’язання з виконання будівельно-монтажних робіт, а генпідрядник прийняти та оплатити виконані субпідрядником роботи.
Строк дії договорів встановлений до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Відповідно до пунктів 2.2 зазначених договорів оплату виконаних робіт генпідрядник здійснює щомісячно протягом семи днів з моменту підписання актів вартості виконаних робіт грошовими коштами шляхом зарахування суми вартості виконаних обсягів робіт та роботи крану на розрахунковий рахунок або в касу субпідрядника, за мінусом сплаченого авансу.
За умовами договорів при неналежному виконанні грошових зобов'язань нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення без врахування строку позовної давності. Також, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, генпідрядник оплачує суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 9% річних від простроченої суми.
У випадку простою крану з вини генпідрядника, останній сплачує час простою за ціною маш./год. в режимі роботи крану 12 маш./год. на добу.
Встановлено, що гарантійним листом №24 від 16.01.2008 відповідач замовив позивачу роботи, пов'язані з виділенням машин та механізмів в період будівництва з 15.01.2008 по 31.12.2008. Згідно з актами вартості виконаних робіт машинами та механізмами ЗАТ „Механізація будівництва", складеними та підписаними сторонами: №450, 486, 159, 43, 55, 142, 141, 86, 81, позивач виконав роботи за гарантійним листом №24 у вказаний період на загальну суму 41107,34 грн.
Так, станом на 10.10.2008 свої зобов’язання за договорами позивач виконав, однак, відповідач розрахунки за отримані роботи у повному обсязі не здійснив, а часткова сплата заборгованості була здійснена з порушенням строків їх сплати, а саме:
- за договором №01/11-ЮГ від 01.11.2007 заборгованість склала – 13036,83 грн. –основна заборгованість, 22733,85 грн. –пеня, 4081,90 грн. –збитки від інфляції та 1169,67 грн. –9 % річних;
- за договором №15/01-БК від 15.01.2008 заборгованість склала – 57392,98 грн. –основний борг, 1322,32 грн. пені, 2753,52 грн. збитків від інфляції та 495,87 грн. –9% річних;
- за договором № 09/02-З від 03.02.2008 заборгованість склала – 508619,16 грн. –основний борг, 65694,74 грн. пені, 93520,30 грн. збитків від інфляції та 25710,47 грн. –9% річних;
- за гарантійним листом №24 заборгованість склала –15498,81 грн. –основний борг, 877,744 грн. пені, 1549,88 грн. збитків від інфляції та 109,68 грн. –9% річних.
Несплата зазначеної заборгованості, стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою сплати основного боргу, пені за кожен день прострочення та штрафних санкцій.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" такою, що підлягає задоволенню за таких обставин.
Укладені між сторонами договори є підставою для виникнення між ними господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв’язку з наведеними вимогами закону, встановивши, що відповідач зобов'язання за договорами підряду та гарантійним листом належним чином не виконав, оплату виконаних позивачем робіт згідно умов договорів здійснив несвоєчасно та не у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 742971,27 грн.:
- за договором №01/11-ЮГ від 01.11.2007 в сумі 2826,10 грн., з яких основна заборгованість –617,74 грн., втрати від інфляції –1098,05 грн., 9% річних –1169,67 грн. та пеня –718,43 грн.;
- за договором №15/01-БК від 15.01.2008 (з врахуванням сплати відповідачем вже після звернення позивача до суду суми боргу у розмірі 57392,98 грн.) частково в сумі 288564,69 грн., з яких: основна заборгованість –23992,98 грн., втрати від інфляції –2753,52 грн., 9% річних –495,87 грн. та пеня –1322,32 грн.;
- за договором №09/02-З від 09.02.2008 в сумі 693544,67 грн., з яких: основна заборгованість –508619,16 грн., втрати від інфляції –93520,30 грн., 9% річних –25710,47 грн. та пеня –65694,74 грн.;
- за гарантійним листом №24 від 16.01.2008 18035,81 грн., з яких: основна заборгованість –15498,81 грн., втрати від інфляції –1549,88 грн., 3% річних –109,68 грн. та пеня –877,44 грн.
В цій частині стягнень висновки суду є правильними, оскільки узгоджуються з нормами законодавства, відповідають дійсним обставинам справи та не заперечуються жодною із сторін дійсного спору.
Однак, висловлюючи свої заперечення щодо обґрунтованості та законності рішення суду першої інстанції, позивач в апеляційній скарзі вказує на те, що рішення в частині відмови у задоволенні вимог позову про стягнення суми вартості простою крану з вини відповідача за договором №01/11-ЮГ від 01.11.2007 в сумі 121119,09 грн. прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Такі твердження заявника апеляційної скарги знайшли своє обгрунтування під час апеляційного перегляду справи.
Так, як свідчать матеріали справи, відмовляючи у задоволенні зазначених вище вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що змінні рапорти № 3794, № 3732 про роботу крану у листопаді 2007 року, підписані повноважною особою ООО “Югмонолитспецбуд“, у той час як згідно з витягом з ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію та Статуту особа відповідача має найменування - товариство з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой", у зв’язку з чим зазначені рапорти не можуть бути доказами простою техніки саме з вини відповідача.
Проте, судова колегія не може погодитися з такими висновками суду, з огляду на таке.
На правовідносини, що склалися між сторонами за спірним договором №01/11-ЮГ від 01.11.2007 поширюються положення параграфу 3 глави 61 "Будівельний підряд" Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).
За приписами пунктів 98-101 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві“ оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті (пункт 100 Постанови).
За твердженнями позивача, на виконання зазначених приписів законодавства та умов договору, виконавши роботи, визначені договором, підписавши зі свого боку акт вартості виконаних робіт машинами та механізмами закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" від 30.11.2007 на загальну суму 34657,92 грн., з яких 18532,36 грн. за роботу крану, 10349,24 грн. –простій крану з вини відповідача та ПДВ в сумі 5776,32 грн., зазначений акт був направлений відповідачу (т. 1, а.с. 49).
Однак, отримавши зазначений акт, розглянувши його та підписавши, відповідач узгодив об’єм виконаних робіт лише на суму 21621,09 грн., з яких 18532,36 грн. за роботу крану (154 маш./год.) та ПДВ в сумі 3088,78 грн., здійснивши в акті відповідні виправлення (т.1, а.с. 49). При цьому, при розрахунку за даним актом суми, податок на додану вартість відповідачем був помилково занижений до 617,74 грн., виправлення знайшло своє відображення в акті звірки взаємних розрахунків від 24.06.2008. Неузгодженою та такою, що не була прийнята до оплати відповідачем залишилась сума часу простою крану у розмірі 12419,09 грн. (10349,24*20%=2069,85). В апеляційній скарзі позивачем помилково вказана сума 12119,09 грн., тоді як сумі позовних вимог в розмірі 18196,13 грн. відповідає розмір основного боргу саме в сумі 12419,09 грн. . а також вірно зазначені суми пені - 2015,42 грн., 2983,85 грн. - втрати від інфляції та 777,79 грн. - 9% річних.
З цього приводу слід зазначити, що, оскільки заявлена позивачем сума до стягнення складає саме 18196,13 грн, то визначаючи суму основного боргу за простій крану саме в розмірі 12419,09 грн, суд апеляційної інстанції не виходить за межі заявленого позову.
Згідно змінних рапортів №3794 та №3732 за листопад 2007 року робота крану склала 154 маш./год. (т. 1, а.с. 50, 51), у той час як загрузка крану, у відповідності до балансу робочого часу за листопад 2007 року, повинна була скласти 240 маш./год.
Як свідчать письмові докази, надані представником позивача судовій колегії, а саме лист позивача №12 від 18.03.2008 та докази отримання зазначеного листа (поштове повідомлення про вручення), претензія №454 від 02.09.2008, на неодноразові звернення позивача з проханням підписати акт, включаючи суму простою, відповідач вмотивованої відповіді та обґрунтування відмови щодо оплати вартості простою крану не надав, акт із зазначенням повної суми не підписав (т. 2, а.с. 61-69). Судова колегія, прийнявши зазначені докази у справі, вважає необхідним зазначити, що суд апеляційної інстанції відповідно до частини першої статті 101 ГПК повторно розглядає справу та згідно із статтею 103 Господарського процесуального кодексу України має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення, суд апеляційної інстанції має процесуальні повноваження щодо витребування від підприємств та організацій документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, які й були витребувані у позивача ухвалами від 16.03.2009, 23.03.2009 (т. 2, а.с. 42-44, 51-53).
З огляду на те, що згідно з пунктом 3.3.9 договору №01/11-ЮГ від 01.11.2007 відповідач прийняв на себе зобов’язання забезпечувати завантаження карну роботою не менш 224 маш./год., виходячи з балансу робочого часу протягом місяця, без врахування роботи у вихідні та святкові дні, а у випадку простою крану з вини відповідача, останній сплачує час простою за ціною маш./год. в режимі роботи крану 12 маш./год. на добу, судова колегія визнає заявлені позивачем вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Висновок суду першої інстанції щодо неможливості ідентифікації з відповідачем юридичної особи, повноважна особа якої підписала змінні рапорти, є необґрунтованим, адже заповнення російською мовою цих рапортів та штамп з найменуванням ООО “Югмонолитспецстрой“, не змінює сам текст документів, обсяг та найменування робіт, змісту правовідносин, що склалися між сторонами та правову природу укладеного між ними договору. При цьому, докази того, що існує інша юридична особа - ООО “Югмонолитспецстрой“ (довідка з ЄДРПОУ, тощо), або інший договір з цією особою, у матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявні у справі докази, у тому числі й змінні рапорти, судова колегія вважає, що оскільки відповідач не забезпечив роботу крану протягом 240 маш./год. у листопаді 2007 року, на нього покладається відповідальність у вигляді оплати вартості простою крану, передбачена пунктом 4.5 договору №01/11-ЮГ від 01.11.2007 у розмірі 12419,09 грн. Відмова відповідача прийняти та оплатити вартість простою не може бути визнана обґрунтованою, адже відповідач не надав жодних доказів відсутності його вини у такому простої. Не зміг надати вмотивованої відповіді щодо відсутності вини й представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, у той час як саме ця обставина є єдиною підставою для звільнення відповідача від відповідальності, встановленої договором.
Поряд з цим, пунктом 4.3 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання однією зі сторін зобов’язань за договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки без врахування строку позовної давності. Також, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України генпідрядник, зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 9 % річних від простроченої суми
З врахуванням встановленого судом факту неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості простою крану, судова колегія дійшла висновку про стягнення з останнього пені в сумі 2015, 42 грн. згідно з розрахунком позивача (а.с.15).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача (а.с. 15), правильність якого не викликає у судової колегії сумніву, враховуючи умови договору та приписи цивільного законодавства про те, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, та встановивши факт невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті вартості простою крану у строк, судова колегія дійшла висновку щодо виникнення у відповідача обов'язку погасити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення платежу в сумі 2983,85 грн. та 9 % річних в сумі 777,79 грн.
Посилання відповідача на акт звірки взаємних розрахунків від 24.06.2008 за договором №01/11-ЮГ від 01.11.2007, яким на його думку позивач підтвердив відсутність простою крану з вини відповідача (т. 1, а.с. 114), судова колегія визнає такими, що не мають правового обґрунтування з огляду на те, що у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" єдиним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинні документи - договори, накладні, рахунки тощо. Акт звірки - це бухгалтерський документ, що лише фіксує тотожність відображення первинних господарських операцій у обліку сторін, тобто наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується лише первинними документами. У даному випадку таким документом є акт вартості виконаних робіт від 30.11.2007. Враховуючи, що відповідачем не надано судам першої та апеляційної інстанції доказів, що його відмова від підписання актів приймання робіт є мотивованою, не надано доказів направлення такої відмови позивачу, доказів відсутності його вини у такому простої, суд дійшов висновку, що зазначений вище акт є основним доказом фактичного обсягу виконаних робіт.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" про стягнення заборгованості за порушення умов договору №01/11-ЮГ від 01.11.2007 щодо оплати вартості простою крану в сумі 18196,13 грн. суперечить вимогам закону та не ґрунтується на зібраних у справі доказах, що дає підстави для його скасування частково, як то передбачено пунктом 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункти 1, 2, 3 частини першої), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 12.01.2009 у справі № 5020-13/202-2/555 скасувати в частині відмови у стягненні суми вартості простою крану за договором від 01.11.2007 №01-11/ЮГ у розмірі 18196,19 грн.
3. В цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой" (вул. Гер. Сталінграду, 63-12,Севастополь, 99059; р/р 2600802300242 у КРД ТОВ "Укрпромбанк", р/р 2600701300242 в Севастопольській філії ТОВ “Укрпромбанк“, м. Севастополь, МФО 384834, ідентифікаційний код 34402741) на користь закритого акціонерного товариства "Механізація будівництва" (Фіолентовське шосе, 1,Севастополь, 99053; р/р 26004301335457 в “Промінвестбанку“, м. Севастополь, МФО 324515, ідентифікаційний код 22288148) суму вартості простою крану за договором від 01.11.2007 №01-11/ЮГ у розмірі 18196,13 грн., з яких: 12419,09 грн. - основний борг, 2015,42 грн. - пеня, 2983,85 грн. - втрати від інфляції та 777,79 грн. - 9% річних, а також 181,96 грн. державного мита та 113,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Господарському суду міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 3501673, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 02.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-13/202-2/555. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: