Рішення № 3501608, 27.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.09 р. Справа № 38/64

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія „Дніпро-Атлантік” м.Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха, Донецька область

про стягнення 209 740грн.03коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Лутошкін І.О. предст. за дов. №б/н від 20.01.2009р.

від відповідача: Маркелова О.П.- предст. за дов. №б/н від 10.03.2009р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія „Дніпро-Атлантік” м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха, Донецька область про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 209 101,90грн., пені у розмірі 350,25грн., 3% річних у розмірі 287,88грн., а всього 209 740грн.03коп.

Крім того, позивач просить суд здійснити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах стягуваної суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №б/н від 12.01.2009р.

20.03.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 10.03.2009р. № 14/4-20/1067, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство „Волноваський комбінат хлібопродуктів” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 00957376) як юридична особа та знаходиться за адресою: 85700, м. Волноваха, Донецька область, Волноваський район, вул.100 років Червоного хреста, 2, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач 23.03.2009р. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи та витребування у позивача усіх копій документів, зазначених, як додатки у позовній заяві для надання їх ВАТ „Волноваський комбінат хлібопродуктів”.

Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Позивач 27.04.2009р. надав суду заяву з додатками від 27.04.2009р. № 56, в якій повідомляє, що 12.01.2009р. між ТОВ “Компанія “Дніпро - Атлантик” та ВАТ “Волноваський комбінат хлібопродуктів” було укладено договір поставки № б/н, також позивач надав суду рахунки - фактур.

Заява з додатками та рахунки – фактур судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Крім цього, позивач у судовому засіданні 27.04.2009р. надав суду заяву про збільшення позовних вимог з додатками від 20.04.2009р. № 61, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 209 101,90грн.; пеню у розмірі 1 437, 59грн.; 3% річних у розмірі 1 181, 57грн. та інфляційні витрати у розмірі 4 675, 27 грн.

Заява та додатки судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

27.04.2009р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву від 27.04.2009р., в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі, але у зв’язку з важким фінансовим становищем на підприємстві просить суд надати можливість оплатити заборгованість у розстрочку частками на розгляд суду.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін звернулися до суду із клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія „Дніпро-Атлантік” м. Дніпропетровськ (за договором – постачальник, далі – позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Волноваський комбінат хлібопродуктів” м.Волноваха, Донецька область (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки №б/н, згідно п.1.1 якого, постачальник зобов’язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного договору жмих соняшниковий (надалі – товар) із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено: загальна кількість товару вимірюється у тонах, та загальна кількість товару за даним договором складає 500 тон,+-5% (п.2.2).

Розділом 5 договору сторони визначили строки та порядок поставки. Так, пунктом 5.1 договору, передбачено що поставка товару здійснюється до 25 січня 2009р.

Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, яка виписується на дату оформлення товарно-транспортної накладної. В видатково-прибутковій накладній сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, загальну вартість з ПДВ товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником (п.5.2).

Ціна однієї тони товару становить 610грн. за одну тону з ПДВ та є незміною протягом дії договору (п.6.2).

Сума договору складає 305 000грн. з ПДВ (п.6.3).

Сторони розділом 7 визначили порядок розрахунків.

Так, пунктом 7.1 договору встановлено, що оплата за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становить 100% від вартості поставленого товару на протязі 15 банківських днів з дати поставки.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п.7.1 договору більше ніж на 3 банківські дні покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01% від вартості поставленого, але несплаченого товару.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, передавши відповідачу товар на суму 209 101грн.90коп., що підтверджено видатковими накладними №РН-0000024 від 13.01.2009р. на суму 33745,20грн., № РН-0000029 від 13.01.2009р. на суму 31250,30грн., № РН-0000043 від 15.01.2009р. на суму 31878,60грн., № РН-0000068 від 21.01.2009р. на суму 30371,90грн., № РН-0000088 від 27.01.2009р. на суму 33970,90грн., № РН-0000089 від 28.01.2009р. на суму 32769,20грн., № РН-0000091 від 29.01.2009р. на суму 15115,80 грн. та довіреностями, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Таким чином, борг складає 209 101грн.90коп., який позивач просить суд стягнути з відповідача.

За порушення умов договору на підставі п.8.1 договору позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №61 від 20.04.2009р., просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1437грн.59коп. за період з 03.02.2009р. по 20.04.2009р., 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 1181грн.57коп. та інфляційні витрати у розмірі 4 675грн.27коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки №б/н від 12.01.2009р., видаткові накладні, довіреності, заяву про збільшення розміру позовних вимог №61 від 20.04.2009р., заяву №56 від 27.04.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на клопотання від 23.03.2009р. №332, відзив на позовну заяву від 27.04.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар вимога позивача щодо стягнення боргу у сумі 209 101грн.90коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання ( ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

Як видно з розрахунку пені, наданого позивачем, сума нарахованої пені не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, яка є граничним розміру пені і може бути стягнута за прострочку виконання грошового зобов’язання та становить 1 437грн.59коп. за період з 03.02.2009р. по 20.04.2009р. згідно розрахунку.

Таким чином вимоги щодо стягнення пені є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача три проценти річних у сумі 1 181грн.57коп. та інфляційних витрат у розмірі 4 675грн.27коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача щодо накладання арешту на майно і грошові кошти відповідача, оскільки позивачем не надано доказів у його підтвердження.

За нормами ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Доводи відповідача у підтвердження заявленої розстрочки суд не приймає до уваги, оскільки вони не доведені відповідними доказами.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія „Дніпро-Атлантік” м.Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха, Донецька область про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 209 101,90грн., пені у розмірі 1 437,59грн., 3% річних у розмірі 1181,57грн., інфляційні витрати у розмірі 4675,27грн., а всього 216 396,33 грн., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха, Донецька область (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул.100 років Червоного Хреста,2, п/р 260050101054 ТОВ КБ “Фінансова ініціатива”, МФО 380054, ЄДРПОУ 00957376 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія „Дніпро-Атлантік” м.Дніпропетровськ (49000 м. Дніпропетровськ, пр.ім.Газети Правди, 105/7, п/р 26000058779100 в АКЦ.-КОМ.ІННОВ.БАНК м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34409836) заборгованість за поставлений товар у розмірі 209 101,90грн., пеню у розмірі 1 437,59грн., 3% річних у розмірі 1 181,57грн., інфляційні витрати у розмірі 4 675,27грн., а всього 216 396,33 грн., держмито у сумі 2 163грн.96коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 27.04.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Радіонова О.О.

Надруковано 3 примірника

1 – до справи

2-сторонам у справі