Постанова № 3501514, 15.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15.04.2009 р.                                                                                 № 2а-2110/09/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Таран Т.К., розглянувши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Інжинірінг»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва провизнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень За участю представників сторін: Від позивача: Шипка О.І- представник за довіреністю

Від відповідача: Губар М.В.- представник за довіреністю

у судовому засіданні 15.04.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Самсон Інжинірінг»звернулось до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень –рішень ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 17.07.2008р. №0001221710/32853646, від 08.10.2008р. № 0001221710/1/32853646, від 30.12.2008р. № 0001221710/2/32853646 з урахуванням рішення ДПА України від 10.02.2009р. № 1071/6/25-0215.

26.03.09р. через канцелярію суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення–рішення від 17.07.2008р. №0001221710/32853646, від 08.10.2008р. № 0001221710/1/32853646, від 30.12.2008р. № 0001221710/2/32853646, від 27.02.09р. № 0001221710/3.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та, не погоджуючись з

застосуванням податковим органом штрафу за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених Законом, зазначив, що позивачем своєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб на нараховані за 2007 рік дивіденди згідно платіжного доручення від 24.04.08р. № 209 в сумі 270000 грн., проте помилково у платіжному дорученні вказано номер отримувача платежу, на який зараховується податок з доходів найманих працівників. В зв’язку з цим, позивач звернувся до відповідача з листом про перерахування помилково перерахованих коштів з зазначеного рахунку на рахунок, передбачений для податку з доходів фізичних осіб на дивіденди. З посиланням на те, що кошти фактично надійшли до бюджету і день зарахування даних коштів до бюджету - 24.04.08р., а також на постанови місцевого та апеляційного суду, якими встановлено, що посадовими особами позивача було своєчасно подано до банківської установи платіжне доручення №209 на перерахування до бюджету суми податку в розмірі 270000 грн. з доходів фізичних осіб на нараховані у 2007р. дивіденди, позивач просить суд скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій слугувало порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III, відповідно до яких платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1ст.4 цього Закону.

Несплата платником узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, передбачає його обов’язок сплатити штраф у розмірах визначених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-III.

Стосовно тверджень позивача про своєчасну сплату податкового зобов’язання представником відповідача повідомлено, що кошти були сплачені відповідачем на невірний рахунок, що визнається самим позивачем у листі №151/08 від 31.05.08р., який позивач надіслав до податкового органу з проханням перерахувати кошти з невірного рахунку на вірний, таке перерахування фактично відбулось 09.06.08р., тоді як граничний строк сплати податкового зобов’язання настав 30.05.08р. Отже, затримка сплати складає 10 календарних днів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позиції сторін на предмет спору, суд

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб на дивіденди ТОВ «Самсон Інжинірінг»за 30.05.08р. –07.07.08р., за результатами якої складено Акт перевірки №14/17-506/32853646 від 07.07.08р.

На підставі зазначеного акту, ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення –рішення від 17.07.08р. №0001221710/32853646, згідно з яким до позивача застосовано штраф за платежем податок з доходів фізичних осіб на дивіденди у сумі 26962, 50 грн. на підставі абзацу 2 п.п.17.1.7.п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III (надалі Закону №2181-III).

За результатами процедури адміністративного оскарження , вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін, про що свідчать податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 08.10.2008р. № 0001221710/1/32853646, від 30.12.2008р. № 0001221710/2/32853646, від 27.02.09р. № 0001221710/3.

Зазначені податкові повідомлення-рішення від 17.07.08р., 08.10.08р., 30.12.08р., 27.02.09р. є предметом даного спору.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п. п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України №2181-III, що полягало у несвоєчасній сплаті узгодженої суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на дивіденди, задекларованого позивачем у поданому податковому органу «Податковому розрахунку резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів з фізичних осіб»№66411 від 12.05.08р. за квітень 2008р та уточнюючого розрахунку №74607 від 30.05.08р. за квітень 2008 року, із затримкою сплати 10 календарних днів.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає вимоги позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.08р. ТОВ «Самсон Інжинірінг»подало до податкового органу «Податковий розрахунок резидента, що нараховує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб»№66411 за квітень 2008 року. Як свідчать обставини справи, позивачем помилково визначено ставку податку 25% замість 15% та, у зв’язку з цим помилково задекларовано податкове зобов’язання з вказаного податку в сумі 450000 грн.

У п.п. 17.2 ст. 17 Закону України №2181 визначено право платника податків після подачі декларації за звітний період подати нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період.

30.05.08р. позивачем було самостійно виправлено подані показники та надано до податкового органу уточнюючий розрахунок №74607.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Отже, в спірному випадку, граничний строк сплати податкового зобов’язання - 30.05.08р.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до платіжного доручення від 24.04.08р. № 209 позивачем було перераховано кошти в сумі в сумі 270000 грн. як податок з доходів фізичних осіб на нараховані дивіденди за 2007р., проте на рахунок № 33218800700009, передбачений для іншого податку –податку з доходів найманих працівників.

          У зв’язку з цим, 31.05.08р. позивач звернувся до податкового органу з листом №151/08 від 30.05.08р., в якому просив помилково перераховані кошти з невірного рахунку перерахувати на вірний.

Отже, позивач не заперечує того факту, що кошти були помилково сплачені на невірний рахунок.

02.06.08р. (перший робочий день після отримання листа позивача) податковий орган подав до Управління державного казначейства у Святошинському районі м. Києва висновок №494 від 02.06.08р. про здійснення перерахування податку, відповідно до необхідних реквізитів. Згідно виписки з бази даних Держказначейства від 09.06.08р., сплачені позивачем згідно платіжного доручення від 24.04.08р. № 209 кошти в сумі 270000,00 грн. були зараховані на рахунок, передбачений для сплати податку з доходів фізичних осіб на дивіденти.

Таким чином , фактичне зарахування сплати податку мало місце 09.06.08р.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Частиною 2 цієї ж норми передбачено, що платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Отже, Законом визначений обов’язок платника самостійно сплатити штраф за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання і такий обов’язок не ставиться в залежність від причин (поважних чи ні), з яких виникла затримка строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п.16.1 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Розрахункові документи про сплату платежів до державного бюджету мають бути оформлені платниками згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України (п.4 р. 2 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.00р. №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.01р. за №68/5258).

Згідно до п.2.3 Глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.04р. №377/8976, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Відповідно до Податкового роз'яснення щодо відповідальності платника податків за порушення термінів сплати сум податкових зобов'язань при перерахуванні платником коштів на рахунки, які відкрито не за місцем його реєстрації, неправильні коди бюджетної класифікації тощо, яке затверджено Наказом ДПА України від 15.01.02р. №25, якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району, а отже не погаситься сума податкового зобов'язання платника податків. У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни узгодженої суми податкового зобов'язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством.

За наведених обставин та правових норм, помилкова сплата коштів на невірний рахунок не звільняють платника податку від відповідальності за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання. Враховуючи, що кошти не надійшли на відповідний рахунок , податкове зобов’язання не може вважатись виконаним вчасно.

Посилання позивача на постанови Святошинського районного суду м. Києва та Апеляційного суду м. Києва у справах про притягнення до адміністративної відповідальності директора та головного бухгалтера ТОВ «Самсон Інжиніринг», якими встановлено, що позивачем своєчасно, а саме 24.04.008р.подано до банківської установи платіжне доручення №209 на перерахування до бюджету суми податку в розмірі 270000 грн. з доходів фізичних осіб на нараховані у 2007 році дивіденди, не спростовують факту порушення граничних строків сплати податкового зобов’язання. Такі обставини не є преюдиціальними фактами в розумінні ст.72 КАС України, а є лише оціночними судженнями суду при розгляді справи про адміністративні правопорушення посадових осіб товариства. Крім того, місцевим судом не досліджувалось дотримання позивачем вимог Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення не була предметом розгляду загальним судом.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена у повному обсязі: 17.04.2009р.