Рішення № 3501487, 14.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.09 Справа № 18/54

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ

про стягнення 23.944.337,97 грн.

за участю представників:

від позивача: Доніна О.В., за дов. від 08.01.2009;

‘ Герасименко О.О. за дов. від 25.12.2008;

від відповідача: Кузьмін Ю.Л. за дов. від 25.12.2008;

Мажар З.В. за дов. від 25.12.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20.367.466,42 грн. по оплаті вартості послуг транспортування газу, наданих відповідачу за договором від 18.12.2007 № 117Н-573, втрат від інфляції в сумі 1.914.267,75 грн., трьох процентів річних в сумі 236881,15 грн. та штрафу у розмірі 7 % від суми боргу (ч. 2 ст. 231 ГК України) в сумі 1.425.722,65 грн. за прострочення грошового зобов’язання (всього: 23.944.337,97 грн.).

Заявою від 14.04.2009 № 23 після звірення розрахунків з відповідачем позивач зменшив розмір заявленого до стягнення основного боргу до суми 17.867.602,42 грн. та збільшив: розмір заявлених до стягнення втрат від інфляції до суми 1.965.277,79 грн., трьох процентів річних до суми 412370,81 грн., штрафу до суми 2.756.863,97 грн. (всього: 23.002.114,99 грн.).

Відповідач відзивом на позовну заяву від 23.03.2009 № 13/1-860 визнав вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 17.867.602,42 грн.

Проти вимог про стягнення штрафу у розмірі 7 % від суми боргу (ч. 2 ст. 231 ГК України) відповідач заперечує посилаючись на їх незаконність.

Відповідач заявив клопотання про розстрочення виконання судового рішення строком на 3 роки шляхом погашення заборгованості рівними щомісячними виплатами, в зв’язку із скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору на транспортування природного газу для потреб населення від 18.12.2007 № 117Н-573, укладеному між сторонами за позовом, позивач протягом 2008 року надав відповідачу послуги по транспортуванню природного газу на загальну суму 49.021.753,77 грн., що підтверджується актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу та визнано відповідачем.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язався оплачувати вартість наданих послуг протягом місяця наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалося транспортування газу (п. 6.2. договору).

Однак, у порушення умов договору відповідач своєчасно та в повному обсязі надані йому в 2008 році послуги по транспортуванню газу не оплатив.

Борг відповідач по оплаті вартості вказаних послуг на дату пред’явлення позову (позов пред’явлено 17.02.2009) складав 20.045.349,76 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнано сторонами за позовом.

На дату винесення судом рішення борг відповідача складав 17.867.602,42 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнано сторонами за позовом.

Заявою від 14.04.2009 позивач зменшив розмір заявленого до стягнення основного боргу та просив стягнути з відповідача борг в сумі 17.867.602,42 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 17.867.602,42 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв’язку з чим, на вимогу позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, і три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача втрати від інфляції за період: березень 2008 р. –березень 2009 р. складають 1.965.277,79 грн.; три проценти річних складають 412370,81 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання у сумі 2.756.863,97 грн., не підлягають задоволенню за таких підстав:

Вказані вимоги заявлені позивачем на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов’язання понад тридцять днів, з урахуванням, що позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені (фраза у наведеній статті: «…з яких допущено прострочення виконання…» означає прострочення поставки товару, виконання робіт, надання послуг, і ніяк не може означати прострочення грошового зобов’язання).

Вказана правова позиція також застосовується Вищим господарським судом у судовій практиці (постанова ВГСУ від 12.02.2009 по справі № 18/125 між цими ж сторонами; копія постанови залучена до матеріалів справи).

За таких обставин, в позові, в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 2.756.863,97 грн. слід відмовити в зв’язку з безпідставністю цих вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 22440 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 88 % з урахуванням заяви від 14.04.2009 № 23 про зменшення та збільшення розміру вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103,84 грн., покладаються на відповідача.

Клопотанням від 24.03.2009 № 13/13-863 відповідач просив суд розстрочити виконання судового рішення строком на 3 роки шляхом погашення заборгованості рівними щомісячними виплатами.

Відповідач обґрунтовує свої клопотання скрутним фінансовим становищем, що сталося у наслідок наявності заборгованості населення Луганської області перед відповідачем за поставлений природний газ.

Матеріали подані відповідачем суду свідчать про те, що із усіх категорій споживачів природного газу, яким відповідач поставляє газ, основним споживачем природного газу є населення Луганської області.

Заборгованість населення Луганської області перед відповідачем за поставлений природний газ складає 175.862.400,00 грн.

За даними відповідача його заборгованість перед газопостачальними організаціями за спожитий природний газ складає 624.509.700,00 грн.

Відповідач просить суд врахувати ці обставини та розстрочити виконання судового рішення строком на 3 роки шляхом погашення заборгованості рівними щомісячними виплатами.

Позивач проти надання розстрочення виконання рішення заперечує.

Розглянувши клопотання відповідача суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Наявність у відповідача заборгованості перед кредиторами у сумі 624.509.700,00 грн., а також збитковість підприємства характеризують майновий стан відповідача як незадовільний.

Відповідача внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»метою якого є сприяння поліпшенню фінансового становища вказаних підприємств, запобіганню їх банкрутству.

Стягнення з відповідача грошових коштів відразу в сумі 20.267.794,86 грн. не буде сприяти поліпшенню його фінансового становища та запобігати його банкрутству.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим надати відповідачу розстрочку виконання даного рішення на три роки шляхом сплати відповідачем позивачу щомісяця рівними виплатами суми 20.267.794,86 грн., починаючи з місяця наступного за тим, у якому дане рішення набере законної сили; щомісячна сума виплати складає 562994,30 грн. (17867602,42 грн. (борг) + 1965277,79 грн. (втрати від інфляції) + 412370,81 грн. (три проценти річних) + 22440 грн. (держмито) + 103,84 грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) = 20267794,86 грн. : 36 місяців = 562994,30 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, п. 6 ст. 83, ст. ст. 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ, вул. Шевченка, 102, ідентифікаційний код 05451150, на користь дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801, заборгованість в сумі 17.867.602,42 грн. по оплаті вартості послуг транспортування газу, втрати від інфляції в сумі 1.965.277,79 грн., три проценти річних в сумі 412370,81 грн., витрати на державне мито в сумі 22440 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103,84 грн. (всього 20.267.794,86 грн.); наказ видати.

Розстрочити виконан?ня даного рішення на 36 місяців (три роки) шляхом сплати щомісяця, починаючи з місяця наступного за тим, у якому дане рішення набере законної сили, грошових коштів в сумі 562994,30 грн.

3. В решті позову відмовити.

14 квітня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 21 квітня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко