Рішення № 3501277, 21.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.09 Справа № 7/43пд

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ

до Міського комунального підприємства “Луганськ-Сервіс-Плюс”, м. Луганськ

про спонукання укласти договір

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників сторін:

від позивача –Шапка Д.А., довіреність № 68 від 08.01.09;

від відповідача –Гриценко С.І., довіреність № 225 від 01.03.09;

від відповідача –Нікітенко О.О., довіреність № 217 від 01.02.09.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні Договору № 2708/2 від 01.01.09, виклавши пункти 3.1., 3.2., 5.2., 6.2., 8.1. у редакції позивача та відмовити у доповненні п.5.6. реченням (з урахуванням заяви про уточнення предмету позову від 21.04.09).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 23.03.09 (а.с.35-37), посилаючись зокрема на те, що п.3.1. в редакції відповідача відповідає п.1.7. Правил № 190, оскільки відповідач є комунальним підприємством. Пункт 3.2. в редакції відповідача взаємно пов’язаний з п.3.1. Договору. Позивач у п.5.2. Договору вимагає 100% сплати за стоки, яких не отримує і це ніяким законодавством не підтверджено. Позивачу надані нормативні розрахунки споживання води на виробничі і побутові потреби, які не були прийняті до уваги. Відсутність приладів обліку з причин незалежних від відповідача не є безобліковим, саме цей випадок відповідач просить відобразити у п.5.6. Договору. Відповідач не має можливості вносити авансові платежі, передбачені п.6.2. Договору, оскільки надає послуги з теплопостачання бюджетним установам, які здійснюють оплату лише по факту наданої послуги, а тому відповідач також не згодний з п. 8.1. Договору у редакції позивача.

На підставі ст.77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерви з 06.04.09 до 13.04.09, а з 13.04.09 до 21.04.09, 11-30.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 2708/2 від 01.01.09 (далі –Договір) та надав останньому договір для підписання.

Відповідачем було підписано названий договір, підписи скріплено печатками та зроблено застереження про наявність протоколу розбіжностей і повернуто позивачу разом з протоколом розбіжностей.

Позивач не погодився з запропонованою відповідачем редакцією спірних пунктів, у зв’язку з чим звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 23.03.09 (а.с.35-37).

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч.3 ст. 179 ГК України).

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" № 2918-III від 10 січня 2002 року (далі –Закон № 2918), послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Згідно пунктів 2.1. та 2.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 р. N 190 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627 (далі –Правила), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила) визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1. Правил).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (ч.1 ст. 181 ГК України).

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови (ст. 20 Закону № 2918).

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:

1) найменування сторін;

2) предмет договору;

3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;

4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;

5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

6) права та обов'язки сторін;

7) порядок контролю та звіту сторін;

8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;

9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;

10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);

11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;

12) порядок здійснення ремонту;

13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;

14) порядок вирішення спорів;

15) перелік форс-мажорних обставин;

16) строк дії договору;

17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;

18) дата і місце укладення договору.

Згідно ч. 3. ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч.4 ст. 181 ГК України).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч.7 ст.181 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти Договір та надав останньому договір для підписання (а.с.15-18), який було відповідачем підписано, підписи скріплено печатками та зроблено застереження про наявність протоколу розбіжностей і повернуто позивачу разом з протоколом розбіжностей (а.с.10). Протокол розбіжностей було отримано позивачем згідно вхідного штемпеля 29.01.09.

Як було встановлено при розгляді справи, згідно протоколу розбіжностей відповідач не погодився з наступною редакцією:

Номер

пункту

Договору

Редакція Постачальника

Редакція Споживача

п.3.1.

Постачальник через системи комунального водопостачання надає воду Споживачу в обсягах погодженого помісячного графіку постачання питної води, вказаного в п.5 Паспорту водного господарства (Додаток №1), який є невід’ємною частиною договору, до точки підключення мереж Споживача.

Пункт розмежування мереж –точка підключення мереж Споживача до системи водопостачання Постачальника, яка зазначена у п.1.6. Додатку 1 та на схемі або генплані (Додаток 2).

Постачальник через системи комунального водопостачання надає воду Споживачу в обсягах погодженого помісячного графіку постачання питної води, вказаного в п.5 Паспорту водного господарства (Додаток 1), який є невід’ємною частиною договору, до зовнішнього зрізу будівлі Споживача.

п.3.2.

Відповідно до технічних умов Постачальника, Споживач у точці підключення установлює (за свій рахунок) прилад обліку використаної води. Без виконання цієї умови підключатися до мереж Постачальника Споживачу забороняється.

Прилад обліку Споживач установлює за обрізом будівлі у приміщенні.

п.5.2.

Кількість стічних вод, які надходять від Споживача визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності –по кількості води, наданої Споживачу з мережі водопостачання. При наявності у Споживача власних джерел водопостачання, а також, якщо об’єм скидання стічних вод відрізняється від об’єму водоспоживання, Споживач зобов’язаний у термін, погоджений з Постачальником, встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) Споживача на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора.

Кількість стічних вод, які надходять від Споживача визначається за показниками приладів обліку за виключенням витрат води на підживлення системи теплопостачання.

та доповнити:

Обсяг гарячого водопостачання переданий споживачам виконавцем послуг з гарячого водопостачання, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживача гарячого водопостачання.

п.5.6.

Споживач відповідає за цілісність і збереження лічильників, пломб і складових лічильника, запірної арматури та іншого устаткування водомірного вузла, незалежно від місця його розташування. У разі пропажі або виходу з ладу водолічильника чи його складових (стрілок, скла, циферблату, корпусу, зриву пломб, порушень з’єднань труб зі з’єднуючими частинами водолічильника тощо), псування від морозу або гарячої води, Споживач зобов’язаний встановити новий водолічильник. При цьому водовикористання Споживача вважається безобліковим і розраховується згідно з п.3.3. Правил користування.

доповнити:

А при відсутності приладів обліку по причинам незалежним від Споживача по середньодобовим витратам за два попередні місяці.

п.6.2.

Споживач оплачує за надані послуги у наступному порядку: передплата до 07 числа поточного розрахункового місяця у розмірі 100% від суми нарахувань за попередній місяць. Остаточний розрахунок Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків чи інших платіжних документів у триденний строк після їх отримання.

Виключити.

п.8.1.

За несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Виключити.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч.7 ст.181 ГК України).

17.02.09, згідно поштового штемпеля на конверті, позивач звернувся з позовом до суду та просить врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні Договору № 2708/2 від 01.01.09, виклавши пункти 3.1., 3.2., 5.2., 6.2., 8.1. у редакції позивача та відмовити у доповненні п.5.6. реченням. Тобто позивач звернувся до суду в межах строку, встановленого ч.7 ст.181 ГК України.

Відповідно до п.1.7. Правил, водопровідні вводи до теплових пунктів (далі - ТП), котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від цих об'єктів експлуатують підприємства, на балансі яких перебувають ці об'єкти. Водопровідні вводи до об'єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники. Експлуатацію мереж холодного водопостачання в межах ТП та котелень здійснюють організації, на балансі (в управлінні) яких вони перебувають.

Як вбачається із п.1.3. Статуту відповідача та Довідки з ЄДРПОУ, відповідач у справі –комунальне підприємство, вид діяльності –постачання пари та гарячої води (а.с.39-48). В підтвердження цього факти відповідачем також було надано Акти прийняття-передачі основних засобів.

Таким чином, п.3.1. Договору слід викласти в редакції відповідача, а саме:

"Постачальник через системи комунального водопостачання надає воду Споживачу в обсягах погодженого помісячного графіку постачання питної води, вказаного в п.5 Паспорту водного господарства (Додаток 1), який є невід’ємною частиною договору, до зовнішнього зрізу будівлі Споживача".

Пунктом 5.2. Правил передбачено, що вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

З урахуванням наведених приписів та п.3.1. Договору в редакції відповідача, п.3.2. Договору у редакції позивача відповідає вимогам п.1.7. та п.5.2. Правил.

Таким чином, п.3.2. Договору слід викласти в редакції позивача, а саме:

"Відповідно до технічних умов Постачальника, Споживач у точці підключення установлює (за свій рахунок) прилад обліку використаної води. Без виконання цієї умови підключатися до мереж Постачальника Споживачу забороняється".

Пунктом 5.29. Правил передбачено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення. Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Згідно п.3.13. Правил, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Крім того, п.5.30 Правил передбачено, що у централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, вода входить до складу продукції, що виробляється відповідачем. Як свідчить лист Управління з питань капітального будівництва № 13-08/368 від 21.04.09, міні-котельні, що обслуговують житлові будинки, монтувались тільки для опалення житлових будинків. Як свідчать Акти вводу в експлуатацію водолічильників холодної води, на деяких котельних, які знаходяться на балансі відповідача встановлено по декілька засобів обліку води.

Таким чином, п.5.2. Договору слід викласти у наступній редакції:

"Кількість стічних вод, які надходять від Споживача визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності –на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення, за виключенням витрат води на підживлення системи теплопостачання та на гаряче водопостачання. При наявності у Споживача власних джерел водопостачання, а також, якщо об’єм скидання стічних вод відрізняється від об’єму водоспоживання, Споживач зобов’язаний у термін, погоджений з Постачальником, встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) Споживача на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора".

Відповідно до п.5.18. Правил, споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Тому в цілому п.5.6. Договору у редакції позивача відповідає п.5.18. Правил. Проте редакція позивача не передбачає випадків, коли прилад обліку та його складові вийшли з ладу з причин незалежних від споживача, та цей факт споживач не міг виявити самотужки. Здійснення розрахунку витрат води за правилами п.3.3. Правил, у такому випадку, не є справедливим та обґрунтованим.

Таким чином, п.5.6. Договору в редакції позивача слід доповнити абзацом наступного змісту:

"Якщо вести облік води за водолічильником неможливо з причин, що не залежать від Споживача (зняття водолічильника представником Постачальника, запітніння скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи водолічильників через несправності, що виникли в його механізмі тощо), кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці".

Пунктом 3.7. Правил передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Враховуючи, що відповідач –комунальне підприємство, яке надає послуги теплозабезпечення і гарячого водопостачання, основними споживачами якого є бюджетні установи, більшість яких розраховується з відповідачем протягом 7 днів з моменту отримання рахунку і надходження фінансування з міського або обласного бюджетів, як правило після 25 числа місяця, в якому надавались послуги, а інші в перших числах місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги, що підтвердженого листами Споживачів відповідача, то п.6.2. Договору слід викласти у наступній редакції:

"За надані послуги, Споживач здійснює оплату у наступному за звітним місяці на підставі наданих Постачальником рахунків чи інших платіжних документів у триденний строк після їх отримання".

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною четвертою ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, п.8.1. Договору в редакції позивача у повному обсязі відповідає приписам діючого законодавства України та має бути прийнятий у його редакції, а саме:

"За несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення".

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч.2 ст.187 ГК України).

Днем укладання додаткової угоди у цій справі є день набрання законної сили рішенням, оскільки суд має право визначити день укладення договору у часі на майбутнє, причому не раніше дня набрання судовим рішенням чинності. Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 09.08.06 у справі №6/3пд.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на позивача та відповідача у сумі 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на кожного.

На підставі викладеного, ст. ст. 179-181, 187 ГК України та керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Пункт п.3.1. Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 2708/2 від 01.01.09 викласти в редакції відповідача, а саме:

"Постачальник через системи комунального водопостачання надає воду Споживачу в обсягах погодженого помісячного графіку постачання питної води, вказаного в п.5 Паспорту водного господарства (Додаток 1), який є невід’ємною частиною договору, до зовнішнього зрізу будівлі Споживача".

3. Пункт 3.2. Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 2708/2 від 01.01.09 викласти у редакції позивача, а саме:

"Відповідно до технічних умов Постачальника, Споживач у точці підключення установлює (за свій рахунок) прилад обліку використаної води. Без виконання цієї умови підключатися до мереж Постачальника Споживачу забороняється".

4. Пункт 5.2. Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 2708/2 від 01.01.09 викласти у наступній редакції:

"Кількість стічних вод, які надходять від Споживача визначається за показниками приладів обліку, а при їх відсутності –на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення, за виключенням витрат води на підживлення системи теплопостачання та на гаряче водопостачання. При наявності у Споживача власних джерел водопостачання, а також, якщо об’єм скидання стічних вод відрізняється від об’єму водоспоживання, Споживач зобов’язаний у термін, погоджений з Постачальником, встановити на каналізаційному випуску прилади обліку. У разі відсутності обліку на каналізаційному випуску, розрахункова кількість стічних вод буде дорівнювати добовій продуктивності насосів, встановлених на власних джерелах (свердловинах) Споживача на каналізаційній насосній станції, або по пропускній спроможності колектора".

5. Пункт 5.6. Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 2708/2 від 01.01.09 в редакції позивача доповнити абзацом наступного змісту:

"Якщо вести облік води за водолічильником неможливо з причин, що не залежать від Споживача (зняття водолічильника представником Постачальника, запітніння скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи водолічильників через несправності, що виникли в його механізмі тощо), кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці".

6. Пункт 6.2. Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 2708/2 від 01.01.09 викласти у наступній редакції:

"За надані послуги, Споживач здійснює оплату у наступному за звітним місяці на підставі наданих Постачальником рахунків чи інших платіжних документів у триденний строк після їх отримання".

7. Пункт 8.1. Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 2708/2 від 01.01.09 викласти у редакції позивача, а саме:

"За несвоєчасну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення".

8. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

9. Стягнути з Міського комунального підприємства “Луганськ-Сервіс-Плюс”, м. Луганськ, кв. Норінського, 4А, код ЄДРПОУ 31995921 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719 –42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

10. Днем укладання Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 2708/2 від 01.01.09 є день набрання законної сили рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –23.04.09.

Суддя Т. Л. Калашник