Рішення № 3501269, 24.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.09 Справа№ 31/14

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Галсервісінвестбуд”, м. Львів-Брюховичі

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Експрес”, с. Рясна-Руська Яворівського району Львівської області

про:

стягнення 25227,03 грн.

Суддя: Артимович В.М.

Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.

Митник М.Б.

Представники

від позивача:

Задворняк В.В.–адвокат;

від відповідача:

не з”явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України в судовому засіданні технічна фіксація судового процесу не проводилась, про що представник позивача подав відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Галсервісінвестбуд”, м. Львів-Брюховичі, надалі –позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Експрес”, с. Рясна-Руська Яворівського району Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 25227,03 грн., в тому числі 15000,00 грн. основного боргу, 1566,00 грн. інфляційних нарахувань, 2717,47 грн. збитків, 369,86 грн. трьох процентів річних, 2946,90 грн., юридичні послуги в сумі 2500,00 грн.

Ухвалою суду від 24.02.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 10.03.2009 р.

На виконання вимог ухвали суду від 10.03.2009 р. позивач подав документи, що вимагались судом. 02.03.2009 р. позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог.

В судове засідання 10.03.2009 р. з’явився уповноважений представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Представник відповідача не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, подавши клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з вищевикладеним розгляд справи судом відкладено.

В судове засідання 24.03.2009 р. з’явився лише уповноважений представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Також просив суд стягнути із відповідача судові витрати у вигляді оплати послуг адвоката в розмірі 2500,00 грн. Представник відповідача повторно не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

В судовому засіданні 24.03.2009 р. судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі. Після оголошення судом рішення у даній справі до суду надійшов відзив відповідача, в якому відповідач частково заперечив позовні вимоги.

Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 30.03.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 18.09.2007 р. укладено дого вір підряду № 18/09/07, згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язувався в порядку та на умовах, визна чених у цьому договорі, своїми силами і засобами виконати за технічним завданням замовника, а замовник зобов”язувався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити роботи по влаштуванню системи припливних і витяжних ліній повітропроводів згідно наданого замовником технічного завдання на об’єкті замовника за адресою: Львівська обл., с. Рясна-Руська, вул. Свободи, 5, у відповідності умов цього договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту № 2 прийому-передачі виконаних робіт від 07.04.2008 р., податкових накладних, позивачем виконувались взяті на себе зобов’язання по влаштуванню системи припливних і витяжних ліній повітропроводів. Відповідач же всупереч взятих на себе зобов’язань оплату проводив частково, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 15000,00 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищевикладеного підставними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 1566,00 грн. та трьох процентів річних в сумі 369,86 грн.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно п. 6.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати відповідач зобов”язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час затримки розрахунків за кожен день прострочення. Згідно ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене заслуговують на увагу доводи відповідача, наведені у відзиві, про безпідставність нарахування позивачем пені за 286 днів. Відтак стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 1897,50 грн., визнана відповідачем.

Позивачем всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України за допомогою належних і допустимих доказів не доведено наявності причинно-наслідкового зв’язку між сплатою позивачем відсотків за користування кредитом та фактом несплати відповідачем заборгованості, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об’єктивних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач доказів оплати боргу не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

У відповідності до норми ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також із відповідача слід стягнути на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог судові витрати по оплаті послуг адвоката, оскільки вони підтверджені договором про надання юридичних послуг від 24.10.2008 р. та оплатою згідно платіжних доручень № 615 від 06.03.2009 р., № 614 від 06.03.2009 р.

Також судом встановлено, що позивачем помилково сплачено державне мито в більшому розмірі, ніж це встановлено Декретом КМ України «Про державне мито». У зв’язку з цим позивачеві після набрання рішенням законної сили слід видати довідку на повернення з державного бюджету державного мита в розмірі 25,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавнича група „Експрес” (81085, вул. Свободи, 5, с. Рясна - Руська Яворівського району Львівської області; код ЄДРПОУ 22393603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галсервісінвестбуд” (79491, вул. Ясна, 7/1, м. Львів - Брюховичі; код ЄДРПОУ 32181297) заборгованість в сумі 15000,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 1566,00 грн., три проценти річних в сумі 369,86 грн., пеню в розмірі 1877,70 грн., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2075,00 грн., державне мито в сумі 188,64 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 97,94 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимогах відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Галсервісінвестбуд” (79491, вул. Ясна, 7/1, м. Львів - Брюховичі; код ЄДРПОУ 32181297) довідку на повернення із державного бюджету помилково сплаченого державного мита в сумі 25,00 грн.

Суддя