ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.04.09 р. Справа № 43/20
Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. ЗубченкоПри секретарі судового засідання Батурської М.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЗОНТ”, м. Одеса
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ
про стягнення суми заборгованості у розмірі 13830грн., інфляції в сумі 746грн., пені 0,1% від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення у розмірі 1466грн.
Представники сторін:
від позивача: Коваленко А.С. за дов. б/н від 12.01.09р.
від відповідача: Шульженко Л.Г. за дов. №17/617-38 від 26.09.08р.
В судовому засіданні брали участь:
Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 31.03.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.
СУТЬ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство “ЗОНТ”, м. Одеса, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ про стягнення суми заборгованості у розмірі 13830грн., інфляції в сумі 746грн., пені 0,1% від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення у розмірі 1466грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №15/861 від 26.05.08р., специфікацію №1 від 26.05.08р. до договору №15/861 від 26.05.08р., рахунок №Т08/388 від 04.07.08р., платіжне доручення №19107 від 10.07.08р., накладну №712 від 12.09.08р., довіреність №1098 від 10.09.08р., листи №340 від 27.10.08р., №357 від 17.11.08р., №387 від 15.12.08р. Як на правові підстави позову – посилається на п.1 ст.173, ст.ст.175, 179, 193, 198, 224-226, 229, 230, п.6 ст.231 ГК України, ст.ст.509, 536, 610-612, 623, 625, 655, 692 ЦК України, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».
Водночас у позові заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні вимог про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на р/р 26005301510738 у філії «Віділення Промінвестбанку у м. Краматорську Донецької області» у розмірі ціни позову, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №17/377 від 31.03.09р. (вх.№02-41/13945) позов не визнав по викладеним у відзиві обставинам, зокрема обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач посилався на відсутність у нього обов’язку проводити розрахунок з позивачем внаслідок ненадання останнім сертифікату якості (формуляру) на поставлений товар.
Позивач проти доводів відповідача заперечив, відповідно до пояснень №58 від 22.04.09р. (вх.№02-41/17805). Заперечння мотивовані тим, що сертифікат якості був представлений відповідачу, при цьому зазначає, що претензій по якості від відповідача не надходило.
В доповненнях до відзиву на позовну заяву №17/478 від 22.04.09р. (вх.№02-41/17764) відповідач представив власний розрахунок пені та вважає, що розмір пені становить 898,95грн. Разом з тим, відповідач заявив клопотання №17/479 від 22.04.09р. (вх.№02-41/17763) про зменшення розміру штрафних санкцій, в зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства, пов’язаним із наявністю дебіторської заборгованості та відсутністю замовлень, в зв’язку з фінансовою кризою.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №15/861 від 26.05.08р., строком дії до 31.12.08р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод. З матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до пункту 1.1 договору позивач зобов’язується передати у власність відповідача машину газоріжучу переносну, моделі «Веселка М», у кількості 2 шт., а відповідач зобов’язується у відповідності з умовами договору прийняти товар та сплатити його вартість.
Найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки вказані в специфікації №1, яка є невід’ємною частиною договору. Вартість товару, який є предметом договору, також вказується в специфікації №1 (пункти 1.2., 2.1. договору).
Загальна сума договору становить 27660грн. з врахуванням ПДВ. Після перерахування на поточний рахунок позивача передплати, ціна на передаваємий товар зміні не підлягає (пункти 2.2., 2.3. договору).
Відповідно до пункту 4.1. договору якість товару повинна відповідати технічним характеристикам, вказаним в специфікації №1 та підтверджується сертифікатами якості (технічними паспортами) підприємства – виробника.
Строки та умови поставки товару вказуються в специфікації №1 до договору. Передача товару здійснюється на складі позивача. Позивач зобов’язаний представити відповідачу одночасно з товаром наступні документи: рахунок, сертифікат якості (формуляр), накладну (у накладній обов’язкове посилання на одержувача товару), податкову накладну. Якщо на момент передачі товару які-небудь документи відсутні, такі документи повинні бути представлені протягом семи календарних днів після передачі товару. Товар повинен бути переданий покупцю в строк, вказаний у специфікації №1 (пункти 6.1., 7.1., 7.2., 7.3., 7.5. договору).
Згідно до пункту 9.1. договору прийомка товару здійснюється сторонами:
- за кількістю – у відповідності із кількістю, вказаною у рахунку та накладній;
- за якістю – у відповідності з даними сертифікату якості (паспорту, сертифікату відповідності або іншого документу про якість продукції) та вимогами нормативних документів на цей товар (ГОСТ, ГСТУ, ТУ).
Пунктом 10.1. договору передбачено, що сплата здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача в національній валюті.
Порядок розрахунків за товар вказується в специфікації №1 (пункт 10.2. договору).
Як встановлено судом, специфікацією №1 визначено:
найменування продукції: марка - машина газоріжуча переносна «Веселка М», ГОСТ – прийняти за паспортом; кількість – 2 шт.; вартість – 27660грн. з ПДВ; умови поставки: FCA – склад продавця; строк поставки – протягом 60 календарних днів після отримання продавцем 50% передплати; умови сплати: 50% передплати – протягом 10 календарних днів після підписання договору та виставлення рахунку-фактури, 50% - протягом 12 банківських днів із дня передачі товару покупцеві.
Разом з тим, специфікацією №1 визначено технічні характеристики товару, комплектність поставки та рік випуску товару.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем 10.07.08р. було перераховано на рахунок позивача передплату у сумі 13830грн. за машину газоріжучу, згідно рахунку №Т08/388 від 04.07.08р. (договір №15/861 від 26.05.08р.). Наведене підтверджується платіжним дорученням №19107 від 10.07.08р. (а.с.14).
В свою чергу, позивачем зобов’язання за договором купівлі-продажу №15/861 від 26.05.08р. були виконані належним чином, поставлено відповідачу товар згідно накладної №712 від 12.09.08р., підписаної обома сторонами, у сумі 27660грн., належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 15).
Факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання матеріальних цінностей, виданою на ім’я Колесниченко Святослава Сергійовича, та підписом Колесниченко Святослава Сергійовича у вищевказаній накладній.
Поряд з цим, як вбачається з накладної, відповідач, підписуючи її, претензій по якості не мав.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору купівлі-продажу №15/861 від 26.05.08р. суд робить виходячи з того, що в накладній підставою передачі товару зазначений договір №15/861 від 26.05.08р.
Однак, свої зобов’язання, всупереч ст.ст.526, 530, 692 ЦК України, ст.ст.193 ГК України, відповідач протягом 12 банківських днів з моменту отримання товару належним чином не виконав (доказів протилежного – суду не надано). Внаслідок чого, станом на 22.04.09р. за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 13830грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст.ст.216–218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Пунктом 11.5. договору сторонами передбачено, що у разі прострочки сплати вартості продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості несплаченої продукції за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 1466грн. пені за період з 25.09.08р. по 08.01.09р. (включно).
Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені, оскільки сторони у договорі передбачили, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, який є арифметично вірним складає 952,43грн.
Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення інфляційні збитки за період жовтень-грудень 2008р. у розмірі 746грн.
Розрахунок суми інфляційних збитків є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.
Разом з тим, суд не приймає заперечення відповідача (викладені у відзиві на позовну заяву №17/377 від 31.03.09р. (вх.№02-41/13945), оскільки як стверджує позивач, при передачі товару відповідачу було надано всі документи обумовлені договором, що підтверджується накладною №712 від 12.09.08р., підписаною відповідачем без заперечень та зауважень. Натомість, відповідачем в обгрунтування своїх заперечень не подано жодного доказу (наприклад, листів, надісланих на адресу позивача з вимогою представити відповідачу сертифікати якості (формуляри) на поставлений товар).
Водночас, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу. У той же час господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Позивач з метою врегулювання спору мирним шляхом звертався до відповідача з пропозицією сплатити наявну заборгованість за договором №15/861 від 26.05.08р. (лист №357 від 17.11.08р. – а.с. 18, 19), однак відповідач на звернення позивача не відреагував. Доказів протилежного суду не надано.
Негативні наслідки кризи є характерними для всіх суб’єктів господарського сектору. Натомість, укладаючи договір відповідач брав на себе обов’язок з належного виконання зобов’язання, при цьому саме право позивача нараховувати в подальшому штрафні санкції (при умові прострочки) було гарантією саме належного виконання зобов’язання з боку відповідача.
За таких обставин, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 15528,43грн.
Судові витрати підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 527, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.1, 4, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “ЗОНТ”, м. Одеса, до Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ про стягнення суми заборгованості у розмірі 13830грн., інфляції в сумі 746грн., пені 0,1% від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення у розмірі 1466грн., задовольнити частково у сумі 15528,43грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, Енергомаш; ЄДРПОУ 00210602, МФО 334141) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЗОНТ” (65104, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 103; ЄДРПОУ 00310249, МФО 328209) суму заборгованості у розмірі 13830грн., інфляцію в сумі 746грн., пеню за кожен день прострочення у розмірі 952,43грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 155,28рн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 114,22грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Зубченко І.В.
Надруковано 3 прим.: 2 – сторонам, 1-у справу.
Судове рішення № 3500837, Господарський суд Донецької області було прийнято 22.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 43/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: