Рішення № 3500415, 16.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.09р.

Справа № 14/25-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна торгівельна компанія", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, 93

до Приватного підприємства "Реарді", 49128, м. Дніпропетровськ, вул. Метростроївська, 19

про стягнення 327250,42 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Прибильський В.Г. - представник за довіреністю від 15.10.2008 року

Від відповідача Стадніченко В.А. - представник за довіреністю № 5 від 09.10.2008 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна торгівельна компанія", м. Дніпропетровськ, звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ, про стягнення на підставі договору поставки № Б961/635 від 27.02.2006 року основного боргу в сумі 298886,83 грн., інфляційних втрат в сумі 1147,49 грн., 3% річних в сумі 883,07 грн., штрафу в сумі 7091,07 грн., штрафу в розмірі 5% в сумі 14944,34 грн., пені в сумі 4297,62 грн., судові витрати.

17.03.2009 року до суду поступили уточнення позовних вимог від 16.02.2009 року, де позивач змінює позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача основного боргу в сумі 385 754,05 грн., інфляційних витрат в сумі 18 621,01 грн., 3% річних в сумі 2389,65 грн., подвійну облікову ставку НБУ за кожний день прострочення в сумі 19188,92 грн., штрафу в сумі 19287,71 грн., пені в сумі 11629,65 грн., відшкодувати судові витрати.

26.03.2009 року до суду поступили уточнення позовної заяви, де позивач зазначає, що сума боргу відповідача перед позивачем складає 385 754,05 грн., 3% річних - 3657,89 грн., штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 29372,82 грн., пені - 11629,64 грн., інфляційних - 24407,32 грн., штраф в розмірі 5% - 19287,71 грн., всього 474109,43 грн.

16.04.09 р. позивач подав до суду заяву від 16.04.09 р., в якій відмовляється від стягнення штрафу у сумі 19 287,71 грн. та пені у сумі 11 629,64 грн. (у розмірі 0,04%) та просить суд стягнути на його користь з відповідача 385 754,05 грн. - основного боргу, 24 407,32 грн. - інфляційних, 3 657,89 грн. - 3% річних, 29 372,82 грн. - подвійної облікової ставки НБУ, судові витрати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, в частині розрахунку за поставлену продукцію.

Відповідач не заперечує факт поставки та отримання продукції, але не погоджується з доводами позивача, викладеними у позові (відзив на позовну заяву від 26.03.2009 року), посилаючись на те, що:

- 01.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої суму заборгованості в розмірі 347 867,22 грн. сторони погодили реструктуризувати розділивши на чотири платежі і 03.10.2008 року відповідачем було сплачено 86 955,8 грн.;

- позивачем не вірно розраховано штрафні санкції. Крім того, законодавством не передбачена подвійне накладення одних і тих самих санкцій в якості відповідальності за не виконання одних і тих самих зобов'язань.

16.04.09 р. відповідач подав до суду заяву, в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду на 6 календарних місяців рівними частинами, починаючи з поточного місяця 2009 року.

Відповідач обґрунтовує свою заяву про розстрочення виконання рішення тим, що на даний час своєчасне та повне виконання рішення суду з його боку вкрай ускладнене, оскільки заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем, не може бути погашена одноразово. Відповідач наголошує на тому, що у разі невиконання ним рішення суду в стислий термін, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби накладається арешт на розрахункові рахунки підприємства, що призведе до того, що відповідач буде не в змозі здійснювати свою діяльність, здійснювати необхідні платежі на користь контрагентів та працівників підприємства. Арешт рахунків та відсутність у відповідача обігових коштів призводить до виникнення заборгованостей по заробітній платі, що, в свою чергу, призводить до невраховних втрат а також до накладення штрафних санкцій контролюючими органами. Також відповідач зазначає, що він зобов'язаний виконувати кредитні зобов'язання, більша частина яких бралась в доларі США, курс якого виріс майже в 2 рази; до того ж, кредитор постійно збільшує кредитні відсоткові ставки за укладеними кредитними договорами.

16.04.09 р. сторони подали до суду заяву від 16.04.09 р., в якій повідомляють суду, що дійшли зголи щодо розстрочення виконання рішення суду наступним чином: на 6 місяців шляхом сплати рівними платежами до 30-го числа кожного місяця за весь період розстрочення, починаючи з дати прийняття рішення.

Дослідивши матеріали справи заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошено перерву з 17.03.09 р. по 26.03.09 р.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, по справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою в. о. голови суду Жукової Л. В. від 26.02.09 р. продовжено строки вирішення спору по справі № 14/25-09 терміном на один місяць, тобто до 26.03.2009 року.

Ухвалою суду від 26.03.09 р., за клопотанням сторін, продовжено строки вирішення спору у справі № 14/25-09 терміном на один місяць, а саме до 26.04.2009 року.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № б961/635 від 27.02.06 р., згідно умов якого позивач зобов'язався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач - прийняти цей товар та оплатити його вартість (п. 1. 1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив на адресу відповідача товар, що підтверджується накладними, які є в матеріалах справи (арк. справи 80 – 150, т. 1, 1 –36, т. 2).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 17.03.08 р. до Договору п. 3. 1 статті 3 „Умови оплати товару” викладено в наступній редакції: покупець зобов’язаний здійснити оплату за отриманий товар протягом 45 календарних дні з моменту отримання товару покупцем.

В порушення умов Договору відповідач оплатив поставлений товар лише частково.

Сума основного боргу складає 385 754,05 грн., що підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем (акти звірки взаєморозрахунків станом на 05.12.08 р. та станом на 18.03.09 р., підписані сторонами, арк. справи 21 - 29, т. 1, 52 - 59, т. 2) та підлягає до стягнення.

Згідно п. 4 додаткової угоди від 01.10.08 р. до Договору сторони дійшли згоди, що у разі порушення строків оплати, передбачених графіком погашення заборгованості, покупець сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тому по суті неустойка, передбачена п. 4 додаткової угоди від 01.10.08 р. до Договору, є не штрафом, а пенею.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача по стягненню пені, передбаченої п. 4 додаткової угоди від 01.10.08 р. до Договору, у сумі 29 372,82 грн., інфляційних у сумі 24 407,32 грн. та 3% річних у сумі 3 657,89 грн. підлягають задоволенню та підтверджуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено держмито у розмірі 4 741,10 грн., тоді як необхідно було сплатити 4 431,92 грн. Суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 309,18 грн. - зайво сплаченого держмита.

Заява відповідача від 16.04.09 р. про розстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців рівними частинами, починаючи з поточного місяця 2009 року, - підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, ч. 2 ст. 530, ч. ч. 2, 3 ст. 549, ст. 599, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Реарді" (ю/а: 49060, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2; п/а: 49060, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, 19, код ЄДРПОУ 32702478, п/р 26005301034501 у ФАБ "Південний" м. Дніпропетровськ, МФО 306458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна торгівельна компанія" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, 93, р/р 26004000002162 в "Факторіал банк", МФО 307101, код ЄДРПОУ 32447733) 385 754 (триста вісімдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 05 коп. - основного боргу, 29 372 (двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 82 коп. - пені, 3657 (три тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 89 коп. - 3% річних, 24407 (двадцять чотири тисячі чотириста сім) грн. 32 коп. - інфляційних, 3272 (три тисячі двісті сімдесят дві) грн. 50 коп. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Розстрочити виконання рішення суду терміном на шість місяців шляхом сплати загальної суми боргу рівними частинами до 30-го числа кожного місяця.

Повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна торгівельна компанія" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, 93, р/р 26004000002162 в "Факторіал банк", МФО 307101, код ЄДРПОУ 32447733) 309 (триста дев'ять) грн. 18 коп. - зайво сплаченого держмита, про що видати довідку.

Суддя

С.П. Панна

Рішення підписано 24.04.09 р.