Рішення № 3500359, 15.04.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

14 квітня 2009 року Справа № 6/225/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Полюс Плюс”,

вул. Мстиславська, 173/8, м. Чернігів, 14033,

до відповідача: відкритого акціонерного товариства „Чернігівпродтовари”,

проспект Миру, 49-А, м. Чернігів, 14005,

про стягнення заборгованості в сумі 128705,18 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Лисенко О.М. –уповноважений представник, довіреність № 03 від 05.01.2009р.,

від відповідача: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Полюс Плюс” подано позов до відкритого акціонерного товариства „Чернігівпродтовари” про стягнення 128705,18 грн. боргу по оплаті товару, поставленого за договором поставки №36 від 07.02.2008р. у період з 01.05.2008р. по 31.10.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та зазначив, що відповідачем частково погашено суму боргу, і тому, станом на 14.04.2009р. сума боргу становить 50411,69 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

У відзиві на позов відповідач позовних вимог не визнає. Свої заперечення обґрунтовує наступним. Предметом позовних вимог є стягнення грошових сум внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань, які виникли на підставі договору поставки №36 від 07.02.2008р. Відповідач вважає, що позивач не довів, що передача товару відповідачеві за товарно-транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи, відбулася саме на підставі договору поставки №36 від 07.02.2008р. Також, оскільки між сторонами не укладався Додаток №2 до договору („Протокол узгодження”), в якому зазначаються асортимент, кількість та ціни товару, вищезазначений договір поставки згідно з ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України є неукладеним. Акт звірки розрахунків за період з 01.05.2008р. по 31.10.2008р., на який посилається позивач, не є належним доказом, що підтверджує виконання позивачем своїх зобов’язань саме на умовах договору поставки №36 від 07.02.2008р. та визнання відповідачем боргових зобов’язань перед позивачем саме за цим договором. Претензія позивача, що знаходиться в матеріалах справи, не може вважатися пред’явленням вимоги по оплаті товару, зазначеного у товарно-транспортних накладних, які знаходяться в матеріалах справи, так як вона стосується виконання сторонами умов договору поставки №36 від 07.02.2008р., що є неукладеним. Також відповідачем зазначено, що протягом 02.12.2008р. –04.02.2009р. ним перераховано позивачу в рахунок оплати товару 96000,00 грн. За таких обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Полюс Плюс” та відкритим акціонерним товариством „Чернігівпродтовари” укладено договір поставки № 36.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язується в порядку та в строки, встановлені даним договором, передавати у власність, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

Згідно п. 1.3 договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціну за одиницю товару та „Умови торгівлі” (Додаток №1), щ є невід’ємною частиною даного Договору.

07.02.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю „Полюс Плюс” та відкритим акціонерним товариством „Чернігівпродтовари” був затверджений Додаток №1 до договору поставки №36 від 07.02.2008р., в якому визначені умови торгівлі, а також термін оплати товару (з відстрочкою платежу 50 календарних днів).

Відповідно до п. 4.2 договору постачальник повинен поставляти товари вчасно згідно графіка поставки та у відповідній кількості до замовлення покупця, яке є обов’язковим для постачальника. Замовлення оформлюється в письмовому вигляді та надається постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для покупця. Графік повинен бути узгоджений сторонами.

Відповідно до п. 5.1 цього договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в „Протоколі узгодження” (Додаток №2), та вказується в накладних за одну одиницю.

Згідно п. 6.1 договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк, передбачений Додатком №1 до даного договору або у вексельній формі оплати.

Згідно п. 1.1 Додатку №1 до договору поставки №36 від 07.02.2008р. покупець оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 50 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за період з 01.05.2008р. по 31.10.2008р. було поставлено відповідачу товару на загальну суму 340822,58 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 79- 150 т. 1, а.с. 1 - 150 т.2, а.с. 1- 159 т.3, а.с. 1-149 т.4, а.с. 1-150 т.5, а.с. 1-150 т.6, а.с. 1-150 т.7, а.с. 1-39 т.8).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та відповідним штампом магазину, який отримав товар і який належить до мережі магазинів ПП „Союз-Лідер”.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.05.2008р по 31.10.2008р. заборгованість ВАТ „Чернігівпродтовари” перед ТОВ „Полюс Плюс” становила 128705,18 грн. Даний акт підписані обома сторонами та скріплений печатками.

Дана сума боргу не заперечувалась відповідачем під час розгляду справи.

Позивачем направлялась відповідачу претензія №1 від 25.11.2008р. про сплату боргу в сумі 128705,18 грн. Відповідач отримав претензію 04.12.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але відповіді на претензію не надав.

Станом на 19.12.2008р. ВАТ „Чернігівпродтовари” свої зобов’язання за договором повністю не виконало, за отриманий товар не розрахувалося.

Отже, позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення 128705,18 грн. боргу по оплаті товару, поставленого за договором поставки №36 від 07.02.2008р. у період з 01.05.2008р. по 31.10.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що ним протягом 02.12.2008р. –04.02.2009р. перераховано позивачу в рахунок оплати товару 96000,00 грн., в т.ч. 5000,00 грн. –згідно платіжного доручення №8656 від 02.12.2008р., 10000,00 грн. –згідно платіжного доручення №6581 від 25.12.2008р., 20000,00 грн. –згідно платіжного доручення №9006 від 05.01.2009р., 10000,00 грн. –згідно платіжного доручення №28 від 06.01.2009р., 20000,00 грн. –згідно платіжного доручення №94 від 08.01.2009р., 3000,00 грн. –згідно платіжного доручення №150 від 13.01.2009р., 5000,00 грн. - згідно платіжного доручення №9122 від 16.01.2009р., 4000,00 грн. - згідно платіжного доручення №9210 від 27.01.2009р., 10000,00 грн. - згідно платіжного доручення №9350 від 03.02.2009р., 2000,00 грн. - згідно платіжного доручення №9386 від 04.02.2009р. та 7000,00 грн. - згідно платіжного доручення №б/н від 04.02.2009р.

Ухвалою від 20.03.2009р. суд зобов’язав сторони провести відповідну звірку та скласти акт звірки. Дана вимога сторонами виконана не була. Тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Так, судом встановлено, що у період з 01.11.2008р. по 18.03.2009р. відповідач перераховував позивачу в рахунок оплати товару 96000,00 грн., що також підтверджується позивачем у своїх письмових поясненнях.

Також слід зазначити, що з перерахованої відповідачем суми (96000,00 грн.) сума 20706,51 грн. віднесена позивачем в оплату товару, поставленого з 01.11.2008р. по 18.03.2009р., а сума 78293,49 грн. віднесена позивачем в рахунок боргу, який виник станом на 31.10.2008р.

Як вбачається з письмових додаткових пояснень позивача, за період з 19.03.2009р. по 14.04.2009р. відповідачем не здійснювалась оплата боргу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем після порушення провадження у справі заборгованості по оплаті товару, яка виникла станом на 31.10.2008р., на загальну суму 78293,49 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин в частині стягнення боргу в сумі 78293,49 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Таким чином, виходячи з вищевикладене, сума боргу відповідача становить 50411,69 грн. (128705,18 грн. –78293,49 грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов’язання по оплаті своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 50411,69 грн.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України). Поведінка особи, що достатньо свідчить про укладення договору слід кваліфікувати як акцепт.

Укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору. Водночас, досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом.

З практичної точки зору можна констатувати, що надання належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов, і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Законодавча вимога письмової форми для договору дозволяє констатувати факт укладення договору, коли відомості про досягнення згоди щодо частини істотних умов відображені у самому договорі, точніше у його тексті, а згода щодо інших істотних умов може бути досягнута в усній формі, про що може свідчити, наприклад, письмові докази або поведінка сторін договору, що приступили до його виконання.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії договору поставки товару даний договір був підписаний обома сторонами та завірений печатками сторін. Також в матеріалах справи знаходяться видаткові накладні, які підтверджують факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару в певному асортименті, в певній кількості, за певною ціною одиниці товару та загальною вартістю товару.

Такі дії сторін договору свідчать про те, що вони приступили до його виконання і досягли згоди щодо таких істотних умов договору, як асортимент, кількість та ціна товару.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 78293,49 грн.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Чернігівпродтовари” (проспект Миру, 49-А, м. Чернігів, 14005, код в ЄДРПОУ 05518061, р/р 260020176878 у ЧФ ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, МФО 353649)на користь товариством з обмеженою відповідальністю „Полюс Плюс” (вул. Мстиславська, 173/8, м. Чернігів, 14033, код ЄДРПОУ 31379266, р/р 26004005543 в АК „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100) 50411,69 грн. боргу, 1287,05 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

15.04.09