Рішення № 3500301, 24.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.09 Справа№ 23/272

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом малого приватного підприємства (надалі –МПП) “Гро”, м. Львів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Дія”, м. Дрогобич,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Зубр-2000”, м. Львів,

про стягнення 33673,68 грн.

За участю представників:

від позивача - Гарбузюк Р.,

від відповідача –не з”явився,

від третьої особи –не з”явився

Суть спору: МПП “Гро”, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ “Дія”, м.Дрогобич, 12501,9 грн. попередньої оплати, 18813,6 грн. збитків, спричинених простроченням виконання зобов”язання, 2052,81 грн. втрат, спричинених інфляцією, 305,37 грн. трьох відсотків річних та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що МПП “Гро” перерахувало відповідачу в якості передоплати за мировою угодою у справі № 24/130 та по договору № 01/11 12501,9 грн. попередньої оплати за дубові заготовки. Відповідач у строки, встановлені мировою угодою та договором № 01/11, позивачу дубові заготовки не поставив. Відтак, позивач з метою уникнення зупинки виробництва вимушений був укласти 28 листопада 2008 р. Договір на поставку дубових заготовок з ТзОВ “Зубр-2000”, якому на виконання умов вищезгаданого договору перерахував 18813,6 грн., які і просить стягнути в якості збитків. На вищевказані суми попередньої оплати позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні за період з 17.02.2008 р. по 30.11.2008 р. Крім цього, позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 22, 526, 530, 536, 621, 693 ЦК УКраїни. Позивачем 05.03.2009 р. подано в канцелярію суду клопотання (вхідний номер суду 4295) за № 20 від 05 березня 2009 р., в якому МПП “Гро” просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки в сумі 2789,17 грн. (станом на останню дату, на яку оприлюднено офіційний індекс інфляції). У судовому засіданні 05.03.2009 р. позивач відмовився від згаданого клопотання. Позивачем 06.04.2009 р. подано суду уточнену позовну заяву за № 26, в якій він просить стягнути з ТзОВ “Дія” на свою користь 12501,9 грн. попередньої оплати, 18813,6 грн. реальних збитків, 3018,62 грн. інфляційних збитків за період з 17.02.2008 р. по 28.02.2009 р. та 3 % річних в сумі 375 грн. Позивач також просить покласти на відповідача 34,84 грн. інших судових витрат, які пов”язані з розглядом справи (8,92 грн., сплачених Головному управлінню статистики у Львівській області за отримання довідки про включення до ЄДРПОУ ТзОВ “Дія”, 8,92 грн., сплачених Головному управлінню статистики у Львівській області за отримання довідки про включення до ЄДРПОУ ТзОВ “Зубр-2000”, 17 грн., сплачених за отримання довідки про включення ТзОВ “Дія” до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника у засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст. ст. 525, 526, 530, 536, 625, 629, 693 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов”язковим до виконання сторонами. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 6525 грн. вартості дубових заготовок, сплачених на виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою суду у справі № 24/130. Однак, вказана сума за своєю правовою природою не є попередньої оплатою продукції за договором купівлі-продажу. Позивачем перераховано відповідачу зазначену грошову суму на виконання його зобов”язань за затвердженою судом мировою угодою у справі № 24/130, предметом якої було стягнення 1130,8 грн. пені та 4391,4 грн. збитків, нарахованих на підставі п. 2.5. Договору № 01/05. Вказане визнається самим позивачем у позовній заяві № 53 від 10.12.2008 р., про це зазначено й у платіжному дорученні № 109/7 від 14 грудня 2007 р. про перерахування позивачем 6525 грн. Відтак, вимоги ст. 693 ЦК України на вказану суму не поширюються. Позивачем при укладені мирової угоди у справі № 24/130 обрано свій спосіб захисту права, що виникло на підставі договору № 01/05. У п.п. 2.1., 3.4., 4.2. мирової угоди у справі № 24/130 зазначено, що ТзОВ “Дія” зобов”язується поставити МПП “Гро” 750 сирих дубових заготовок на суму 6525 грн., вартість яких (6525 грн.) МПП “Гро” попередньо опалачує відповідачу і в зв”язку з укладенням цієї мирової угоди зобов”язання сторін за договором № 01/05 від 05.05.2004 р. припиняються. З огляду на викладене, враховуючи чинність станом на 24.04.2009 р. ухвали господарського суду Львівської області у справі № 24/130 від 18.12.2007 р., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6525 грн., сплачених на виконання умов мирової угоди від 22.11.2007 р., задоволенню не підлягають. За таких обставин, не підлягають задоволенню й вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних з цієї суми.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 5976,9 грн. попередньої оплати, перерахованої платіжним дорученням № 108/7 від 14 грудня 2007 р. на виконання умов договору № 01/11 від 23 листопада 2007 р. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України. Позивач своїми листами від 12 лютого 2008 р. за № 16 та від 10 серпня 2008 р. за № 44 на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України вимагав у відповідача поставити йому за договором № 01/11 дубові заготовки. Проте листом від 11 квітня 2009 р. за № 30 МПП “Гро” змінило свої вимоги та на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України просило повернути йому суму попередньої оплати, перераховану за договором № 01/11. Враховуючи, що станом на 24.04.2008 р. у матеріалах справи відстуні та відповідачем суду не подані докази поставки позивачу дубових заготовок за договором № 01/11, а також відсутні докази повернення позивачу 5976,9 грн. попередньої оплати, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 693 ЦК України підлягають задоволенню й позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування 5976,9 грн. попередньої оплати. З огляду на положення ч. 1 ст. 8 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивач обгрунтовано нарахував проценти, виходячи з їхнього розміру, встановленого ст. 625 ЦК України. Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 185,69 грн. процентів, нарахованих на суму попередньої оплати за договором № 01/11 від 23 листопада 2007 р. за період з 17.02.2008 р. по 28.02.2009 р. (378 днів).

Позовні вимоги в частині стягнення 18813,6 грн. збитків підлягають частковому задоволенню з огляду на таке. Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Відповідно до ч. 2 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб”єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов”язання.

Позивач на виконання умов мирової угоди від 22 листопада 2007 р. у справі № 24/130 сплатив відповідачу платіжним дорученням № 109/7 від 14 грудня 2007 р. 6525 грн. вартості 750 шт. сирих дубових заготовок розміром 1050 мм х 62 мм х 62 мм. Відповідач свїх зобов”язань за мировою угодою не виконав, заготовок, оплачених позивачем, не поставив. Крім цього, відповідач не виконав умов договору № 01/11 від 23 листопада 2007 р. та не поставив позивачу в строк до 17.02.2008 р. 435 дубових заготово розміром 1050 мм х 62 мм х 62 мм по ціні 13,74 грн. за штуку. З метою уникнення простою позивач 28 листопада 2008 р. вимушений був доручити виготовлення заготовок іншій особі і укласти договір на поставку 804 шт. сирих дубових заготовок розміром 1050 мм х 62 мм х 62 мм по ціні 23 грн. за штуку з ТзОВ “Зубр-2000”, оскільки вартість товару станом на 28.11.2008 р. зросла. Враховуючи невиконання відповідачем умов мирової угоди, витрати позивача на перерахування відповідачу за мировою угодою 6525 грн. вартості 750 шт. сирих дубових заготовок та непоставку їх станом на день вирішення спору останнім, суд дійшов висновку, що невиконанням мирової угоди відповідачем заподіяно позивачу збитків у розмірі 17550 грн. (23,4 грн. х 750 шт.), у вигляді додаткових витрат. Крім цього, відповідачем невиконанням взятих на себе зобов”язань за Договором № 01/11 заподіяно позивачу збитків у вигляді 521,64 грн. додаткових витрат, які відповідач вимушений був понести, закуповуючи у ТзОВ “Зубр-200” решту 54 дубових заготовок по ціні 23,4 грн. за штуку, а не по ціні 13,74 грн. за штуку, як це передбачено Договором № 01/11 від 23 листопада 2008 р. Решта 13,74 грн. витрат на кожну з вказаних 54 заготовок позивач поніс би у будь-якому випадку, як за договором № 01/11 від 23 листопада 2007 р. так і за договором від 28 листопада 2008 р. Крім цього, як зазначено вище, суд дійшов висновку про повернення позивачу 5976,9 грн. попередньої оплати, сплаченої за договором № 01/11. Відтак, витрати у межах цієї суми (5976,9 грн.) МПП “Гро” компенсовано. У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані докази закупівлі МПП “Гро” решти 381 заготовки (435 –54=381) з недопоставлених відповідачем заготовок по договору № 01/11 від 23 листопада 2007 р. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення решти збитків наявними у матеріалах справи доказами не підтверджуються і задоволенню не підлягають.

Задоволенню підлягають також вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 17 грн. витрат, сплачених позивачем платіжним дорученням № 35/9 від 13 березня 2009 р. ДП “Інформаційно-ресурсний центр” за видачу довідки про включення ТзОВ “Дія” до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Така довідка вимагалась ухвалами суду в зв”язку з необхідність встановити процесуальну правоздатність відповідача та його юридичну адресу. Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 17,84 грн., сплачених Головному управлінню статистики у Львівській області за отримання довідок про включення до ЄДРПОУ ТзОВ “Дія” та ТзОВ “Зубр-2000”, то вони задоволенню не підлягають, оскільки такі довідки ухвалами суду від 12.12.2008 р., 29.01.2009 р., 05.03.2009 р. у позивача не вимагались. Вказаними ухвалами суд зобов”язував позивача подати йому довідку про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а не до ЄРПОУ.

Позовні вимоги в частині стягнення 3018,62 грн. інфляційних за період з 17 лютого 2008 р. по 28 лютого 2009 р. задоволенню не підлягають, оскільки ст. 625 ЦК України передбачено сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення боржником, який прострочив виконання грошового зобов”язання. Як встановлено судом, позивач, скориставшись наданим йому ч. 2 ст. 693 ЦК України правом, листами від 12 лютого 2008 р. за № 16 та від 10 серпня 2008 р. за № 44 вимагав від відповідача виконання зобов”язань за договором № 01/11 щодо передачі товару –сирих дубових заготовок. Відтак, на підставі зазначених листів-вимог у відповідача не виникло грошового зобов”язання перед позивачем. Позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути йому попередню оплату за договором № 01/11 лише 11.04.2009 р. До цього часу відповідачу не було відомо про заміну позивачем своєї вимоги про передання оплаченого товару на вимогу про повернення суми попередньої оплати. Відтак, грошове зобов”язання з повернення суми попередньої оплати за договором № 01/11 від 23.11.2007 р. у відповідача виникло, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, через 7 днів з моменту отримання листа позивача № 30 від 11.04.2009 р. Посилання позивача на те, що надіслання ним відповідачу копії позовної заяви у справі, в якій ставиться вимога про повернення суми попередньої оплати за договором № 01/11, є вимогою виконання обов”язку з повернення суми попередньої оплати в розумінні частини другої статті 530 ЦК України не обгрунтовані. Передбачене статтею 56 ГПК України надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов”язком позивача як учасника судового процесу і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов”язку, про яку йдеться у ч. 2 ст. 530 ЦК України. Такий висновок суду відповідає висновку Вищого господарського суду України, зробленому у п. 6 Інформаційного листа від 20.10.2006 р. за № 01-8/2351.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 8, 22, 525, 526, 530, 625, 629, 693 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дія” (82100, м. Дрогобич, вул. Тураша, 28, Ідентифікаційний код 30444898) на користь Малого приватного підприємства “Гро” (79066, м. Львів, а/с 8197, код ЄДРПОУ 13797945) 5976,9 грн. попередньої оплати, 185,69 грн. процентів, нарахованих на суму попередньої оплати, 18071,64 грн. збитків, 242,34 грн. державного мита та 82,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя