Рішення № 3500079, 23.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.09 р. Справа № 10/185

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Оберемко Ю.О. - довіреність;

від відповідача – Калачик О.В. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк,

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромінвестДонбас” м. Донецьк,

про стягнення заборгованості в сумі 554 374, 44 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк, з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромінвестДонбас” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 451 012,01грн., за спожиту реактивну електроенергію в сумі 608,43грн., інфляційних витрат в сумі 40 207,55грн., 3% річних в сумі 6016,36 грн. та пені в сумі 29 878, 47грн. за договором про постачання електричної енергії № 30 від 31.01.2006 р. ( далі - Договір ).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір, додатку угоду № 9 до нього, додаткову угоду № 251-Г від 23.01.2008р. яка була розірвана у зв’язку з порушенням відповідачем строків по сплаті, Акти прийому-передачі, рахунки, розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Представник відповідача у судових засіданнях та відзиві б/н від 22.12.2008р. позов визнав частково з посиланням на невірне нарахування позивачем інфляційних, 3 % річних та пені; наполягав на перерахунку заявлених вимог.

03.02.2009р. позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він збільшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 451 012,01грн., суму інфляційних в розмірі 69 915,35грн., 3 % річних в сумі 3 718,65 грн. та пеню в сумі 29 728,43 грн. за Договором та Додатковою угодою № 251-Г від 23.01.2008р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за Договором.

Уточнення прийнято судом в порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, уточнення до позовних вимог проти позову заперечував частково.

Суму основного боргу за період грудень 2007 р., червень - серпень 2007 р. визнав у повному обсязі.

Проти розрахунку пені, 3 % річних, індексу інфляції за сумою боргу за період червень-серпень 2008 р. не заперечував. Вважає, що індекс інфляції розрахований на суму боргу 259 403,53 грн. завищений та складає 13 128, 15 грн.

Надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 70%. В обґрунтування клопотання він посилався на тяжкий фінансовий стан підприємства у зв’язку з занепалим становищем цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна”, що знаходиться в оренді у відповідача. Надав документи у підтвердження доводів клопотання.

17.03.2009 р. від представника позивача надійшло письмове пояснення щодо заявлених позовних вимог, в якому він підтримав:

- суму основного боргу та посилався на її утворення за періоди червень – серпень 2008 р. та грудень 2007 р. у зв’язку з розірванням додаткової угоди № 251-Г у розмірі 191 608,48 грн. та 259 403,53 грн. відповідно;

- суму пені у розмірі 22 072,53 грн. та 7 675,10 грн. відповідно;

- 3 % річних у розмірі 2 759,21 грн. та 959, 44 грн. відповідно;

- індекс інфляції у розмірі 12 021,54 та 57 874, 61 грн. відповідно;

Представник відповідача у судових засіданнях підтвердив надані попередні заперечення щодо утворення заборгованості з основного боргу, повідомив про неотримання листа № 03/ИС-5952 від 12.08.2008 р. про розірвання додаткової угоди № 251-Г, заперечував проти розрахунку індексу інфляції.

В поясненнях до суду представник позивача пояснив, що додаткова угода № 251-Г була розірвана у зв’язку з порушенням відповідачем строків оплати заборгованості та листом від 12.08.2008 р. за № 03/ИС-5952 (арк..52) було повідомлено про це відповідача. Період з якого були нараховані штрафні санкції, індекс інфляції та 3 % річних на суму несплачену за додатковою угодою № 251-Г складає з 20 грудня 2008 р. по лютий 2009 р.

Надав копії поштових квитанцій про відправлення листа від 12.08.2008 р. за № 03/ИС-5952.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії № 30 від 31.01.2006 р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) з приєднаною потужністю 3630кВт, споживач зобов’язався сплачувати постачальнику вартість використаної (придбаної) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.4 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно п.п. 2.2.2, 2.3.3, 2.3.4 постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, що визначені у Розділі 5 Договору, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №4 „Порядок розрахунків” та №5 „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії”, а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Як убачається з наданих позивачем документів (акти прийому-передачі за грудень 2007 р., червень-серпень 2008 р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств) позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, про що сторони не заперечували.

Позивачу постачальником були виставлені рахунки № 30Т/1 від 31.12.2008р., №30Т/7 від 30.06.2008р., №30Т/8 від 31.07.2008р. та №30Т/9 за серпень 2008р. на оплату спожитої електроенергії, що були отримані відповідачем 31.12.2008р., 01.07.2008р., 01.08.2008р. відповідно та рахунок №30Т/9 за серпень 2008р. був надісланий 17.09.2008р. рекомендованою поштою. Факт їх вручення підтверджується підписом на рахунках уповноважених осіб відповідача та по суті відповідачем не заперечується.

23.01.2008р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 251-Г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до Договору (далі – Угода).

Згідно умов Угоди (Розділ 1 та 2 Договору), боржник зобов’язався погашати заборгованість за активну електричну енергію в сумі 262 385,12 грн., у тому числі заборгованість у розмірі 259 403,53 грн. що за 2007 р

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, за період з червня 2008 р. по серпень 2008 р. з боку відповідача станом на дату звернення позивача з позовом до суду (25.09.2008р. – штамп канцелярії) виник борг за спожиту активну електроенергію в сумі 191 608,48 грн., що підтверджується матеріалами справи. Даний факт відповідачем по суті не заперечувався.

Згідно умов Угоди № 251-Г (п. 2.1.2), боржник зобов’язався, зокрема, за період з 20.05.2008р. до 20.12.2008р. погасити 259 403,53грн. боргу за спожиту актину електроенергію.

Як убачається з наданих позивачем документів відповідачем не було сплачено суму боргу в строк до 20.12.2008 р.

У зв’язку з допущенням порушень строків оплати боргу, які були встановлені Додатковою угодою, листом від 12.08.2008 р. за № 03/ИС-5952 позивач повідомив відповідача про розірвання цієї Угоди та заявив до стягнення заборгованість в сумі 259 403,53 грн.

У підтвердження надав копію поштової квитанцій від 17.09.2008 р. (арк.53) про відправлення листа від 12.08.2008 р. за № 03/ИС-5952. та реєстр відправки рекомендованої пошти від 17.09.2008 р.

Представник відповідача у поясненнях до суду заперечував проти отримання вказаного листа, але в той же час будь-яких доказів з цього приводу до суду не надав.

Відповідно до п. 2.4.1 Угоди, якщо від початку розстрочення заборгованості Боржник допускає порушення або неналежне виконання умов, визначених Угодою, дія цієї Угоди в частині надання Боржнику розстрочки погашення заборгованості, може бути припинена Кредитором в односторонньому порядку з першого числа місяця, в якому відбулось порушення. Для припинення дії договору в частині надання Боржнику розстрочки погашення заборгованості достатньо письмового повідомлення Кредитора Боржнику про таке припинення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 191 608,48 грн. . за Договором № 30 за період червень - серпень 2008 р. та заборгованість за грудень 2007 р. у розмірі 259 403,53 грн., яка була реструктуризована Додатковою угодою № 251-Г, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на уточнення позовних вимог позивача від 17.03.2009 р., наявність боргу за період червень – серпень 2008 р. у розмірі 191 608,48 грн. та правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 12 021,54 грн. та 3 % річних в сумі 2 759, 21 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З цих же обставин підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних за заборгованість за період грудень 2007 р. у розмірі 959, 44 грн.

Розглянув позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 57 874,61 грн., які нараховані на заборгованість за грудень 2007 р. у розмірі 259 403,53 грн., суд враховує укладання у січні 2008 р. Додаткової угоди № 251-Г, її розірвання у серпні 2008 р., а також період за який позивач здійснив нарахування за вказаним позовом: грудень 2008 р.- лютий 2009 р. і приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 17 216,13 грн.

В решті позовних вимог на суму 40 658,48 грн. суд відмовляє.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 22 072,53 грн. та 7 675,10 грн. за прострочення платежів за червень-серпень 2008 р. та грудень 2007 р., суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 191 608,48грн. за червень-серпень 2008 р. за Договором та 259 403,53 грн. грудень 2007 р., а всього у розмірі 451 012,01грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, період за який нарахована сума пеню на борг у розмірі 259 403,53 грн. (грудень 2008 р. – лютий 2009 р.), суд вважає його вірним та обґрунтованим.

Позивачем було надано до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. В обґрунтування клопотання посилався на тяжкий фінансовий стан підприємства у зв’язку з занепалим становищем цілісного майнового комплексу „Шахта „Східна”, що знаходиться в оренді у відповідача. Надав документи у підтвердження доводів клопотання.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження обставин тяжкого фінансового стану підприємства.

Як убачається з договору оренди № 4/2006 р. від 10.11.2006 р., відповідач отримав в оренду цілісний майновий комплекс “Шахта “Східна”. Термін дії договору встановлений до 10.11.2006 р.

Як убачається з пояснень відповідача, у період лютого 2008 р. здійснювались відновлені роботи по відкачці ґрунтових вод, які унеможливлювали роботу по здобичі вугілля.

Також суд враховує наявність заборгованості у відповідача:

- за договором оренди № УНГЭ- СПиД 2/2006 від 22.09.2006р. у розмірі 17 815,56грн.;

- у господарських відносинах за договором № 08/10-01 від 08.10.2008р. на суму 16 807,19грн.

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується наданими документами, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити належну до сплати суму пені до 25 285,49 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 509, 526, 551, 625, Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 233 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромінвестДонбас” м. Донецьк, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 451 012,01 грн., суму інфляційних в розмірі 69 896, 15 грн., 3% річних в сумі 3 718,65 грн. та пеню в сумі 29 747,63 грн.

2. Зменшити розмір стягуваної пені до 25 285,49 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромінвестДонбас” (83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22-а ЄДРПОУ 31226834) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131168) в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 260333011292 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 451 012,01 грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромінвестДонбас” (83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22-а ЄДРПОУ 31226834) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131168) в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 26005059804400 в АКИБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) інфляційні витрати розмірі 29 237,67 грн., 3 % річних в сумі 3 718,65 грн. та пеню в сумі 25 285, 49 грн.

5. Відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромінвестДонбас” м. Донецьк, про стягнення інфляційних в сумі 40 658,48 грн.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромінвестДонбас” (83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22-а ЄДРПОУ 31226834) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131168) в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 26005059804400 в АКИБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) витрати по сплаті державного мита в сумі 5 137,16 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109, 35 грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст підписано 24.04.2009 р.

Суддя

Пом. с.: Давидовська Т.В.

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу; 1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.