ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.02.2009 Справа № 4/7-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства підприємства "Дружба" м. Херсон
до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Херсон
про стягнення 111759грн. 50коп.
за участю представників сторін:
від позивача -юрист Бульба Т.В., головний бухгалтер Солодюк О.К.
від відповідача - приватний підприємець ОСОБА_1.,
уповноважена особа ОСОБА_2.
Відкрите акціонерне товариство підприємство "Дружба" звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 111.759грн.50коп., посилаючись на несплату відповідачем платежів, які позивач повинен був отримати за експлуатацію торгівельного місця ринку, на якому розташована торгівельна точка відповідача.
Він зазначає, що відповідачу на праві власності належить магазин площею 185,64кв.м., який розташований в м.Херсоні по вул. Миру №20 на земельній ділянці ринку площею 111,53 кв.м., що передана в користування позивача на правах оренди. Позивач несе витрати на утримання та обслуговування торгівельного місця, на якому розташована торгівельна точка відповідача, тому відповідно до Правил торгівлі на ринках та статті 224 ГК України відповідач повинен відшкодувати йому зазначені витрати на утримання торгівельного місця за період з 01.01.2007року по 30.11.2008року відповідно до затверджених ринком тарифів.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що магазин належить йому на праві власності, він самостійно несе витрати на його утримання, тому відповідно до Указу Президента України від 28.06.1999року №761/99 він не повинен сплачувати збір за торгове місце, так як магазин, який належить йому на праві власності, не є торговим місцем.
Крім того, відповідач зазначає, що між ним та позивачем відсутні господарські правовідносини, передбачені статтями 173, 174 ГК України, а тому відсутній і його обов'язок сплачувати збір за розташування торговельного місця.
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до статті 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 29.01.2009року за клопотанням відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -
в с т а н о в и в :
Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.07.2005року приватному підприємцю ОСОБА_1 (відповідач по справі) на праві власності належить магазин загальною площею 185, 64 кв.м., розташований в м.Херсоні по вул. Миру №20. Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстровано за відповідачем у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Херсонським державним БТІ 03.07.2007року №15095910.
Зазначене вище нерухоме майно розташоване на земельній ділянці яка відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеному виконавчим комітетом Херсонської міської ради з ВАТ підприємство «Дружба»11.01.2001року передана в користування позивача строком на 40 років під розміщення ринку «Старт», який в наступному перейменовано в ринок «Дружба».
Між позивачем та відповідачем склалися господарські правовідносини які регулюються Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002року Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України (далі -Правила), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.2002року за №288/6576.
Зазначеними Правилами визначено вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільськогосподарських продуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів, тощо, а також надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.
Пунктом 13 зазначених Правил надано поняття торговельного місця. Торговельне місце -площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагонів, лотків, тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках, тощо.
Відповідно до пункту 7 зазначених Правил адміністрація ринку узгоджує з місцевим органом самоврядування режим роботи ринку та забезпечує утримання території ринку і організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.
На підставі Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002року Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України, рішенням Херсонської міської ради від 10.11.2006року №146 затверджені правила торгівлі на ринках міста Херсона.
Пунктом 1 Правил торгівлі на ринках м.Херсона встановлено, що ними визначаються вимоги щодо функціонування створених у встановленому порядку ринків міста Херсона, організації оптової та роздрібної торгівлі на них сільськогосподарських продуктів, продовольчих та непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів, тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.
Пунктом 3 Правил торгівлі на ринках м.Херсона зазначено, що ринок незалежно від форми власності та організаційно-правової форми керується у своїй діяльності законодавством України та цими Правилами. Ринок здійснює господарську діяльність та надає послуги за цінами і тарифами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Згідно з пунктом 18 вказаних Правил за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством. Тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.
Продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір та плату за утримання торгівельного місця в належному стані і інші послуги ринку до початку торгівлі. Справляння ринкового збору, плати за утримання торговельного місця в належному стані й інші послуги ринку здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( пункти 23 Правил торгівлі на ринках).
Слід зазначити, що вказані вище Правила не передбачають обов'язкового укладення між продавцем та ринком письмової угоди (договору) на надання торгівельного місця та плати за його експлуатацію, тому в разі відсутності між сторонами договірних відносин, плата за використання торгівельного місця здійснюється за тарифами, які затверджуються адміністрацією ринку (пункт 3, 19 Правил торгівлі на ринках м.Херсона).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за використання торговельного місця за період з 01.01.2007 року по 30.11.2008року підлягають задоволенню частково виходячи із наступного.
Відповідно до Правил торгівлі на ринках та наказу ДП «Дружба Плюс» ВАТ підприємство «Дружба» №4 від 01.05.2006року затверджені розцінки і тарифи для приватних підприємців за використання торгівельного місця на території ринку «Дружба», в тому числі за експлуатацію 1 кв.м. торгівельного місця в сумі 50грн.00коп., які підлягають сплаті продавцями щомісячно.
Відповідач в період з 01.01.2007року по 30.11.2008 року здійснював на території ринку торгівельну діяльність на площі 111,53 кв.м, а отже він повинен сплачувати щомісячно збір за використання торгівельного місця.
Обов'язок відповідача сплачувати збір за утримання торгівельного місця закріплений вищезазначеними Правилами та Правилами торгівлі на ринках м.Херсона, які є нормативними актами, що визначають порядок сплати зазначеного збору та надають позивачу право самостійно затверджувати тарифи за використання торгівельних місць.
Відповідачем не виконувалися вимоги Правил торгівлі на ринках і щомісячно платежі за експлуатацію торгівельного місця не перераховувалися або перераховувалися частково, чим спричинено збитки позивачу.
Розрахунком суми позову, наданим суду позивачем, підтверджується, що відповідач в період з 01.01.2007року по 01.07.2007року та з 01.07.2008року по 30.11.2008року частково сплачував платежі за використання торгівельного місця на території ринку «Дружба», а з 01.07.2007року по 31.12.2007року та з 01.01.2008року по 30.06.2008року взагалі не сплачував збір за експлуатацію торгівельного місця.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічна норма права міститься і в статті 22 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено вчинення з боку відповідача господарського правопорушення закріпленого вищезазначеними Правилами, яке впливає на права та законні інтереси позивача, а саме - невнесення платежів за експлуатацію на ринку торгівельного місця площею 111, 53 кв. м. (площа першого поверху магазину) із розрахунку 50кв.м. за 1 кв.м. площі, що становить 5576грн.50коп. щомісячно.
Як свідчать матеріали справи, в період з 01.01.2007року по 31.05.2007року відповідачем перераховувалися позивачу платежі частково в розмірі 1650 грн. 00коп. щомісячно, тому його борг за цей період становить 19.632грн. 50коп. (27.882грн.50коп -8250грн.00коп) .
В період з 01.06.2007року по 31.12.2007року (на протязі 7 місяців) належали до сплати платежі в загальній сумі 39.035грн.50коп., які відповідачем не сплачувалися взагалі.
В період з 01.01.2008року по 30.06.2008 року (6 місяців) відповідач також не сплачував платежів за торгівельне місце і його борг становить 33.459грн.00коп.
В період з 01.07.2008року по 30.11.2008року відповідачем перераховувалися позивачу платежі частково в розмірі 1650 грн. 00коп. щомісячно, тому його борг за цей період (5 місяців) становить 19.632грн.50коп. (27.882грн.50коп -8250грн.00коп) .
Загальна сума неотриманих позивачем платежів в період з 01.01.2007року по 30.11.2008року становить 111.759грн.50коп., що є його збитками , які б він одержав у разі належного виконання відповідачем Правил торгівлі на ринках.
Разом з тим, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача вартість прямих затрат позивача, за мінусом 16.193грн.95коп., які відповідно до калькуляції вартості експлуатації торгівельного місця є прибутком позивача в розмірі 16,1% .
Судом відхиляються посилання відповідача на те, що магазин є його власністю, а тому не підпадає під визначення торгівельного місця з урахуванням наступного.
Як свідчать матеріали справи, магазин загальною площею 185, 64 кв.м., розташований в м.Херсоні по вул. Миру №20, на території та на земельній ділянці ринку, яка відведена йому у встановленому законом порядку, що не заперечувалося представниками відповідача в засіданнях суду. Площа першого поверху магазину становить 111,53кв.м.
На позивача пунктами 31, 32, 35 Правил торгівлі на ринках м.Херсона покладено обов'язок утримувати територію ринку в належному санітарно-технічному та протипожежному стані, забезпечувати розвиток санітарно-технічної бази ринку, оснащувати його необхідними обладнанням та інвентарем, засобами вимірювальної техніки, забезпечувати безпечний та безперешкодний рух людей та транспортних засобів, запобігати порушень санітарних норм та правил, створювати належні умови торгівлі продавцям та покупцям та інше. При цьому пунктом 35 Правил саме на ринок покладено обов'язок справляти ринковий та торгівельний збір та перераховувати його до місцевого бюджету.
Відповідно до затвердженої калькуляції вартості платежів за утримання 1 квадратного метру торгівельного місця ринком сплачується орендна плата за землю, здійснюється прибирання, дезинфекція, освітлення, охорона та вивіз сміття з усієї території ринку, якою користуються в тому числі і покупці, які відвідують магазин відповідача. Крім того, позивач несе витрати пов'язані з утриманням електромереж ринку, освітленням території ринку, ремонтом доріг, водопостачанням та утриманням громадської вбиральні, тощо.
Зазначені в калькуляції витрати відповідно до Правил торгівлі на ринках м. Херсона (пункти 3, 19) позивач має право встановлювати самостійно в залежності від попиту і пропозицій, тому посилання відповідача на те, що він повинен відшкодовувати позивачу лише витрати в частині оренди за землю, на якій розташований його магазин та прибирання прилеглої території, не приймаються судом як належний доказ по справі в розумінні статті 34 ГПК України.
Не приймаються судом і посилання відповідача на те, що магазин є його власністю, він самостійно його обслуговує, а тому не повинен сплачувати торгівельний збір, оскільки Правилами торгівлі на ринках не передбачено такого виключення.
Його посилання на Указ Президента України від 28.06.1999року №761/99 також безпідставні, оскільки зазначеним Указом врегульовано порядок механізму сплати ринкового збору як місцевого податку і збору, який сплачується за кожний день торгівлі, але не є предметом спору. Безпідставне і посилання відповідача на Інструкцію державного комітету Статистики, затверджену наказом Державного комітету статистики України 26.07.2005року №209, оскільки нею надається роз'яснення ринкам щодо порядку заповнення статичної форми державного статистичного спостереження №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них». Звіт відповідно до цієї Інструкції складається ринками та подається до органів статистики за місцем розташування. Зазначена Інструкція не регулює правовідносини продавців з ринком, а тому не може спростовувати наданого Правилами поняття торгівельного місця на ринках.
Відхиляється судом і посилання відповідача на розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації №1059 від 28.08.2008року щодо встановлення граничних розмірів плати за послуги ринку, оскільки зазначеним розпорядженням встановлені розміри плати за послуги ринку за 1 день, а Правилами торгівлі на ринках м. Херсона надано позивачу право самостійно затверджувати тарифи, відповідно до яких відповідач зобов'язаний сплачувати платежі за експлуатацію торговельного місця не за 1 день, а за місяць. До того ж зазначене розпорядження прийняте 28.08.2008року, воно не має зворотної дії в часі, тому майже не стосується періоду за який позивачем нарахована плата за експлуатацію торговельного місця.
В засіданнях суду як сам приватний підприємець, так і його уповноважена особа, погоджувалися з тим, що магазин знаходиться на території ринку позивача, на земельній ділянці, яка відведена позивачу у встановленому законом порядку та посилалися на те, що вони розуміють, що повинні відшкодовувати ринку його затрати, але на їх думку ці затрати мають бути значно меншими і підлягають відшкодуванню лише в частині орендної плати за землю та прибирання території. Інших витрат, зазначених в калькуляції позивача? відповідач не визнає, стверджуючи, що він, як власник магазину, самостійно несе витрати на утримання свого майна.
З зазначеною думкою відповідача та наданим ним розрахунком в засідання 03.02.2009року суд не може погодитись. Позивач просить відшкодовувати загальноринкові витрати, вартість яких закладена в калькуляції, право самостійного затвердження якої пунктами 3, 19 Правил торгівлі на ринках м.Херсона надається позивачу. Зазначені тарифи затверджуються виходячи із витрат ринку, а не відповідача, оскільки саме ринок відповідно до пунктів 31, 32, 35 Правил торгівлі на ринках м.Херсона забезпечує постійне вивезення сміття та відходів, належне очищення та вологе прибирання території ринку, утримання громадської вбиральні, дезинфекцію території, забезпечує проведення спеціальних санітарних заходів направлених на знищення комах, гризунів, шкідників, тощо. Крім того, ринок забезпечує належну охорону всієї території ринку, в тому числі і об'єкту відповідача, освітлення ринку, здійснює забезпечення засобами зв'язку. Саме затрати ринку підлягають щомісячному відшкодуванню за експлуатацію торгівельного місця відповідачем.
Позивачем надсилалися відповідачу пропозиції укласти договір експлуатації торгівельного місця, яким би сторони могли на підставі вільного волевиявлення обумовити конкретну суму належну до сплати, однак зазначені пропозиції відповідачем залишені без реагування, тому правовідносини сторін регулюються Правилами торгівлі на ринках.
З урахуванням вищезазначеного? позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 95.565грн.55коп.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених вимог.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі зазначених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (інші реквізити суду невідомі) на користь відкритого акціонерного товариства підприємства "Дружба" м. Херсон вул.Бурназяна, 10 код 01552894 (інші реквізити суду невідомі) - 95.565грн.55коп. основного боргу, 955грн.65коп. витрат по сплаті державного мита та 100грн.90коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті суми позову відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст.84 ГПК України 06.02.2009року.
Судове рішення № 3499541, Господарський суд Херсонської області було прийнято 03.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/7-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: