YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Львівська область

/

Львівський окружний адміністративний суд

Постанова № 3498435, 15.01.2009, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

15.01.2009

Номер справи

2а-9804/08/1370

Номер документу

3498435

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗОЛОЧІВСЬКОМУ РАЙОНІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року о 16 год., 04 хв.

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-9804/08/1370

за позовом

ОСОБА_1 не з'явився

до

Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області, представник - не з'явився

Управління Державного казначейства України у Золочівськоу районі Львівської області, представник - не з'явився

про

зобов'язання нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дітям війни в сумі 2313,50 грн.

Суд -

ВСТАНОВИВ:

В зв'язку із складністю справи складення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. Постанова в повному обсязі буде виготовлена 16 січня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області (ЄДРПОУ 20859150, Львівської області м. Золочів, вул. Валова 4-а), нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1 Львівська область, Золочівський район,АДРЕСА_1) недоплачену щомісячну соціальну грошову допомогу дитині війни за липень - грудень 2007 року та травень - грудень 2008 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року).

3. В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1 Львівська область, Золочівський район,АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гавдик З.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року о 16 год., 04 хв.

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-9804/08/1370

за позовом

ОСОБА_1 не з'явився

до

Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області, представник - не з'явився

Управління Державного казначейства України у Золочівськоу районі Львівської області, представник - не з'явився

про

зобов'язання нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дітям війни в сумі 2313,50 грн.

Позивач ОСОБА_1. звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Золочівському районі Львівської області; Управління Державного казначейства України у Золочівському районі Львівської області про зобов'язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги дитині війни за 2007 - 2008 роки в сумі 2313,50 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує наступним: згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 цього ж Закону, в редакції за 2006 рік встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення НОМЕР_2 від 24 грудня 2008 року. Заявою від 10 січня року просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення НОМЕР_3 від 24.12.2008 року та НОМЕР_4 від 24.12.2008 року.

09.01.2009 року за вх. 712 на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшло пояснення від Управління державного казначейства у Золочівському районі Львівської області за № 4-26/2045 від 24.12.2008 року, у якому відповідач просить визнати Управління Державного казначейства у Золочівському районі Львівської області неналежним відповідачем, оскільки воно не є учасником правовідносин у сфері соціального захисту населення та законодавчо не уповноважено на здійснення владних управлінських функцій з приводу виділення коштів.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, з наступними змінами та доповненнями в редакції, що діяла у 2007 році, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року за № 489-V, з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року за № 107-VІ, з наступними змінами та доповненнями, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV з наступними змінами та доповненнями.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вказаний принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, тобто суд обмежений предметом і обсягом заявлених вимог.

Згідно ч. З ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

При прийняті постанови суд виходить з того, що позивач - ОСОБА_1. 15 серпня 1942 року народження є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_5 від 8 квітня 1998 року (копія є в матеріалах справи).

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою: визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни та надання дітям війни соціальної підтримки.

Згідно ст. 6 цього ж Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (в редакції від 9 липня 2007 року).

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» згідно із цим же Законом.

Однак таке зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.

Так рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 встановлено, що у Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що крім інших, положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Конституційний Суд України вирішив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього ж Закону.

Положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у вказаній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Також установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї ж статті, збільшений на 1 відсоток.

Суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, оскільки позивач в позові вказує, що дізналась про порушення свого права з після висвітлення в пресі рішень Конституційного суду України від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, Крім цього, вказані підвищення соціальної підтримки, не одержані позивачем своєчасно з вини органу, що їх призначає та виплачує, а відтак підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахування і виплату державної соціальної підтримки, як дитині війни за 2007 рік підлягає задоволенню частково, а саме з липня (ухвалення вказаного рішення Конституційного суду від 9 липня 2008 року) по - грудень 2007 року (включно).

Щодо, позовних вимог позивача про нарахування і виплату державної соціальної підтримки, як дитині війни за січень - грудень 2008 року суд виходить з того, що підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, внесено зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яку викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Однак рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі N 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього ж Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій же справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затвердити на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити державну соціальну підтримку, як дитині війни за 2008 рік підлягає задоволенню частково, а саме з травня 2008 року (ухвалення вказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року) по грудень 2008 року (включно).

Всього позовні вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області нарахувати і виплатити державну соціальну підтримку, як дитині війни, підлягають задоволенню за липень - грудень 2007 року та травень - грудень 2008 року, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007 року), в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.