Постанова № 3495300, 18.01.2008, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2-а-315/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» січня 2008 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С., суддів Аблова Є.В., Вовченко О.А., при секретарі Деркач С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Міністерства оборони України, Управління Державного казначейства у Одеській області, Управлінню праці та соціальної політики населення Комінтернівської районної державної адміністрації про визнання дії неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Міністерства оборони України, Управління Державного казначейства у Одеській області, Управління праці та соціальної політики населення Комінтернівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.

В судовому засіданні 15.01.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити різницю щорічної допомоги до 9 Травня за 2004-2007 роки, надбавку до пенсії, як учаснику бойових дій за період з 23.12.2004 року по теперішній час в повному обсязі. Представники відповідачів заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на безпідставність позовних вимог, законність дій відповідачів. Представник Міністерства оборони України подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому справа на підставі положень ст.128 КАС України розглядалась без участі представника відповідача за наявними в справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідачі (Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління праці та соціального захисту населення) на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснюють повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, в тому числі й одноразових виплат, передбачених ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Відповідач (Управління Державного казначейства України в Одеській області) є регіональним органом виконавчої влади щодо здійснення фінансування видатків з Державного бюджету України, Відповідач (Міністерство оборони України) є центральним органом виконавчої влади, на якого були покладені функції щодо нарахування пенсій військовослужбовцям за період до 01.01.2007 року, а тому їхні рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.17,104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач є ветераном війни, учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від ІНФОРМАЦІЯ_1 Серія НОМЕР_1 (а.с.9).

Відповідно до вимог статті 12 Закону України № 3551-X11 від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 9 травня учасникам війни та бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах п'яти мінімальних пенсій за віком. Це право на отримання щорічної разової грошової допомоги підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 6-рп/2007 року, яким визнано неконституційним положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Абзац 1 частини 1 статті 28 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення повинно було виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу як учаснику війни та бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій. Але, як встановлено під час офіційного з'ясування обставин справи, за весь час виплати цієї щорічної разової допомоги позивачу виплачували значно менше, а ніж встановлено Законом.

Так, згідно заперечень відповідача від 03.10.2007 року №04-2094 (а.с.68-69) позивачем отримана щорічна разова грошова допомога як учасником війни та бойових дій у розмірі: у 2004 році - 120 грн., у 2005 році - 250 грн., у 2006 році - 250 грн., у 2007 році - 280 грн.

Як встановлено статтею 12 Закону України № 3551-XII від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2004 році відповідач повинен був виплатити 1423,45 грн. (розмір прожиткового мінімуму складає 284,95 грн. * 5), а виплачено тільки 120 грн., тобто недоплата за 2004 рік складає 1303,45 грн.;у 2005 році відповідач повинен був виплатити 1660,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму складає 332,00 грн. * 5), а виплачено тільки 250 грн., тобто, недоплата на 2005 рік складає -1410,00 грн.; у 2006 році відповідач повинен був виплатити 1795,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму складає 359,00 грн. * 5), а виплачено тільки 250 грн., тобто, недоплата на 2006 рік складає - 1795,00 грн., у 2007 році відповідач повинен був виплатити 2030,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму складає 406,00 грн. * 5), а виплачено тільки 280 грн., тобто, недоплата на 2007 рік складає - 1750,00 грн. Загальна сума недоплати - 6043,45 грн.

Стаття 46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Як передбачено частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Оцінюючи дії (бездіяльність) відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та приходить до висновку про їхню протиправність. Але суд задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині частково, тобто визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу боргу лише за 2006-2007 роки в розмірі 3295,30 грн., оскільки рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області за аналогічними позовними вимогами позивача до того ж відповідача за 2003-2005 роки від 08.12.2006 року справа №2-а-120/06 (а.с.70) в позові було відмовлено.

Статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року передбачено, що пенсії за вислугу років учасникам бойових дій виплачуються з надбавкою у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком. Надбавка позивачу призначена у розмір 101,50 грн.

Абзац 1 частини 1 статті 28 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність. Виходячи з вказаної норми позивач повинен був отримувати підвищену пенсію за вислугу років на 150% прожиткового мінімуму. Згідно Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки розмір прожиткового мінімуму складав: у 2004 році - 284,89 грн., у 2005 році - 332,00 грн. з 01.01.2006 року по 01.04.2006 року -350,00 грн., з 01.04.2006 року по 01.10.2006 року - 359,00 грн., з 01.10.2006 року по 01.04.2007 року - 380,00 грн., з 01.04.2007 року - 406,06 грн. На думку позивача розмір надбавки до його пенсії повинен був складати: з 23.12.2004 року по 01.01.2005 року -284,69 грн. * 150% - 427,00 грн., з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року - 332,00 грн. * 150% = 498,00 грн., з 01.01.2006 року по 01.04.2006 року - 350 грн. * 150% = 525,00 грн., з 01.04.2006 року по 01.10.2006 року - 359,00 грн. * 150% = 538,50 грн., з 01.10.2006 року по 01.04.2007 року - 380,00 грн. * 150% = 570,00 грн., з 01.04.2007 року - 406,00 грн. * 150% = 609,00 грн.

Позиція відповідачів щодо визначення розміру надбавки в розмірі 101,50 грн. ґрунтується на п.2 постанови Кабінету Міністрів України №1/2002 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» виходячи з того, що всі виплати, передбачені зазначеним вище Законом із 01.01.2002 року повинні здійснюватись виходячи з розміру 19,91 грн.

Суд не може погодитись із вказаною підставою для відмови у виплаті позивачу надбавки у визначеному ним розмірі з наступних підстав:

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Статтею 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними, в зв'язку з чим, суд не може визнати ґрунтовним посилання відповідачів на положення нормативного акту нижчого за правовою силою ніж Закон, який обмежує права та пільги учасників бойових дій, як на підставу не надавати пільги, встановлені Законом.

За період позовних вимог з 23.12.2004 року по 01.01.2007 року діяла норма ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 09.04.1992 року, що безумовно визначає законність вимог позивача. За період із 01.01.2007 року вимоги позивача про перерахунок пенсії та зобов'язання доплатити різницю є ґрунтовними з огляду на те, що позивачу призначена пенсія, як військовослужбовцю звільненому у запас на підставі п.п. «б» ч.1 ст.12 вищеназваного Закону. Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 року, пенсія вказаним категоріям військовослужбовців зберігається в раніше визначених розмірах, в тому числі й у розмірах доплат до пенсії. Ця позиція ґрунтується на положеннях ст.58 Конституції України, що визначає неможливість дії норм права у зворотному часі та ст.63 вищезазначеного Закону, що забороняє здійснювати перерахунок раніше призначеного розміру пенсії в сторону зменшення її розміру.

Оскільки відповідач Міністерство оборони України здійснювало покладені на нього функції щодо нарахування та виплати пенсій військовослужбовцям, звільненим у запас до 01.01.2007 року, він повинен нести відповідальність за період з 23.12.2004 року по 01.01.2007 року в розмірі 10381,50 грн. (розрахунок відповідачем не оскаржений), а відповідач Управління Пенсійного фонду України в Одеській області з моменту передачі йому функцій по нарахуванню та виплати пенсій колишнім військовослужбовцям тобто з 01.01.2007 року в розмірі 3943,00 грн. (розрахунок відповідачем не оскаржений).

З огляду на вищезазначене суд не знаходить підстав для задоволення будь-яких позовних вимог відносно Управління Державного казначейства України в Одеській області, а тому на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України в задоволенні позовних вимог до нього потрібно відмовити.

Встановивши під час офіційного з'ясування обставин справи невідповідність оскаржуваних дій законові, суд на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України повинен винести постанову про визнання їх протиправними та зобов'язання вчинити певні дії щодо поновлення прав позивача. Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Код ЄДРПОУ 33767887 (67500, Одеська область, смт.Комінтернівське, вул.Центральна 33) щодо відмовиОСОБА_1 у виплаті різниці в розмірі 3295,00 грн. щорічної допомоги до 9 Травня за 2006-2007 роки.

3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Код ЄДРПОУ 33767887 (67500, Одеська область, смт.Комінтернівське, вул.Центральна 33) виплатити на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1) різницю в розмірі 3295 грн. 00 коп. щорічної допомоги до 9 Травня за 2006-2007 роки.

4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна 83) провести перерахунок раніше призначеноїОСОБА_1 (АДРЕСА_1) пенсії як учаснику бойових дій виходячи із положень ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та виплатити заборгованість по пенсії з 01.01.2007 року в розмірі 3943 грн. 00 коп.

5. Зобов'язати Міністерство оборони України (01021, м.Київ, вул.Грушевського 30/1) виплатитиОСОБА_1 (АДРЕСА_1) заборгованість по пенсії з 23.12.2004 року по 01.01.2007 року в розмірі 10381 грн. 50 коп.

6. В решті в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.