Рішення № 34863194, 01.11.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8741/13-ц

провадження №2/369/3588/13

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2013 року Києво Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Сохань Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2013 року позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_1» звернувся до районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 24 вересня 2008 року між ОСОБА_3 акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_1 банк» та ОСОБА_2 укладено угоду про визначення умов надання кредиту у формі овердрафту за картковим рахунком, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 3 500,00 грн. зі сплатою 26,0% % річних на суму основного боргу та 36% річних на суму простроченої заборгованості. Строк ліміту кредитування 1 календарний рік з дати укладання угоди. За умовами даної угоди ОСОБА_2 мав регулярно сплачувати частину кредиту та відсотки за користування кредитом. Проте з 2009 року відповідач не вносив необхідні платежі. Неодноразові звернення працівників банку результатів не дали. Станом на серпень 2013 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті кредиту 2 399, 11 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом 3 508, 44 грн. Оскільки у встановлений строк ОСОБА_2 кредит не погашав, відсотки за користування кредитом не сплачував, тому банк відповідно до умов договору нарахував пеню за порушення строків виконання зобовязань в розмірі 733,26 грн. У звязку із зверненням до суду позивач поніс додаткові витрати: за оплату судового збору 229, 40 грн.

Тому просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за угодою №6949002 про визначення умов надання кредиту у формі овердрафту за картковим рахунком від 24 вересня 2008 року у розмірі 6640, 81 грн та судові витрати у розмірі 229,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні відповідач заперечував проти позову. Суду пояснив, що 24 вересня 2008 року між ним та банком було укладено угоду, згідно умов якої він отримав кредит в сумі 3 500 грн. Проте з 2009 року він не виконує взяті на себе зобов`язання. Оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого права лише у вересні 2013 року, тому вважає, що ним пропущений строк позовної давності у відповідності ст. 257 ЦК України. Тому просив суд відмовити у задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що згідно статуту ПАТ «ПУМБ», затвердженого Загальними зборами акціонерів від 24 грудня 2012 року, Закрите акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_1 банк» змінило назву на ОСОБА_3 акціонерне товариство «Перший Український ОСОБА_1», при цьому ПАТ «Перший Український ОСОБА_1» є правонаступником всіх прав та зобовязань ЗАТ «Перший Український ОСОБА_1 банк».

24 вересня 2008 року між ЗАТ «Перший Український ОСОБА_1 банк» та ОСОБА_2 було укладено угоду №6949002 про визначення умов надання кредиту у формі овердрафту за картковим рахунком. За цією угодою ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Пунктом 2.3.1 угоди ОСОБА_2 зобовязаний не пізніше ніж 15 календарних днів після закінчення кожного календарного місяця протягом строку дії ліміту кредитування повернути 10% від залишку основного боргу на кінець розрахункового періоду, але не менше 10 грн та сплатити всі нараховані за розрахунковий період проценти за користування кредитними коштами.

Згідно п.2.3.3. угоди проценти нараховуються банком виходячи із щоденного залишку заборгованості за основним боргом протягом всього строку користування кредитними коштами починаючи з дня виникнення заборгованості за основним боргом (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за основним боргом.

Проценти на суму основного боргу розраховуються за ставкою 36% відсотків річних (виходячи з 360 днів у році). Проценти на суму простроченої заборгованості розраховуються за ставкою 36% річних (виходячи з 360 днів у році).

Відповідальність за неналежне виконання взятих на себе зобовязань передбачена ст. 3 угоди про визначення умов надання кредиту у формі овердрафту за картковим рахунком. У випадку недотримання клієнтом строків виконання грошових зобовязань за цією угодою, клієнт на вимогу банку сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за основним боргом та нарахованими процентами за кожний день прострочення.

Відповідно до умов ст. 3 угоди відповідачу було нараховано пеню у розмірі 733, 26 грн.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що станом на серпень 2013 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість в розмірі 6 640 грн. 81 коп., яка складається із заборгованості за кредитом 2399,11 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 3508,44 грн, пеня за порушення строків виконання зобовязань 7333,26 грн.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов'язався у термін до 24 вересня 2009 року, проте вказане зобов'язання позичальник не виконав.

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Ст.ст.256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Оскільки угодою №6949002 про визначення умов надання кредиту у формі овердрафту за картковим рахунком від 24 вересня 2008 року встановлено кінцевий термін повернення кредиту 24 вересня 2009 року, то саме з цієї дати почав перебіг строк позовної давності. Позов про стягнення заборгованості за цим договором подано до суду ОСОБА_3 акціонерним товариством «ПУМБ» лише 06.09.2013 року, тобто поза межами строку, встановленого п.2.2.2 угоди.

Згідно з положеннями ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем було подано до суду заяву до ухвалення судового рішення про застосування судом строку позовної давності відповідно до вимог ст.267 ЦК України. Більш того, враховуючи положення п.7 ч.13 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", за якими у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Представниками позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що їхнім довірителем пропущено з поважних причин строк для звернення до суду з позовом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити Публічному акціонерному товариству «Перший Український ОСОБА_1» у задоволенні позову у зв'язку з пропуском ним строку позовної давності.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 256, 257, 259, 261, 267, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення рішення. Особи,які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя