Ухвала суду № 34839980, 08.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Любчик В.М.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2013 року справа №227/3991/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2013 року у справі №227/3991/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання незаконною відмови з перерахунку йому щомісячного довічного грошового утримання судді та зобов'язання відповідача зробити перерахунок і виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 01 січня 2013р. по 02 червня 2013р. з розрахунку 80% від суддівської винагороди судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області, який займає адміністративну посаду заступника голови суду без обмеження граничного розміру, та починаючи з 03 червня 2013 р. з розрахунку 88% без обмеження граничного розміру.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з червня 1992 року він працював на посаді судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області. Стаж роботи, що дає право на відставку, складає 24 роки 6 місяців 5 днів. Постановою Верховної Ради України №2762 від 02 грудня 2010 року його звільнено у відставку.

З 23 грудня 2010р. в УПФУ в м. Добропіллі та Добропільському районі він отримує щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 88% його заробітної плати, що становить 8147,69 грн.

Починаючи з 01 січня 2013 року система оплати праці суддів змінилась, розмір зарплати працюючих суддів значно підвищився, однак розмір його грошового утримання залишився незмінним.

31 липня 2013 року він звернувся до відповідача з проханням визначити розмір щомісячного грошового утримання у відповідності з оплатою праці працюючого заступника голови Добропільського міськрайонного суду, з посади якого він пішов у відставку, проте в цьому йому було відмовлено. Дану відмову вважає безпідставною і такою, що суперечить діючому законодавству.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2013 року позов задоволений, внаслідок чого визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 в розмірі 80% від заробітної плати працюючого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області за період з 01 січня 2013р. по 02 червня 2013р., визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у розмірі 88% заробітної плати працюючого судді Добропільського міськрайонного суду без обмеження за період з 03 червня 2013р., стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області на користь позивача недораховане щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці за період з 01 січня 2013 р. по 02 червня 2013 року в розмірі 30375 грн 55 коп та зобов'язане відповідача починаючи з 03 червня 2013р. здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання відповідно до вимог ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010р. №2453-VI у розмірі 88% грошового утримання працюючого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області без обмеження на підставі довідки Територіального управляння Державної судової адміністрації України в Донецькій області №08-23/35 від 09 січня 2013 р. про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у розмірі 17778 грн 50 коп, що становить 15645 грн 08 коп, з урахуванням виплат, які були здійснені за цей період і до надходження нової довідки про підвищення розміру заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального права. Вказує, що п.4 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання лише суддям Конституційного Суду України та ці положення не розповсюджуються на суддів місцевих загальних судів у відставці. Також апелянт вважає, що у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_2, оскільки органами Пенсійного фонду України проводиться призначення та виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці на підставі Порядку представлення документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, а цим порядком перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці не передбачений.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність сторін в порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 23 грудня 2010 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області як суддя у відставці, отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 88% заробітку судді, його стаж, що дає йому право на довічне утримання, становить 24 років 6 місяців 5 днів.

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України Донецької області від 09 січня 2013р. №08-23/35 про заробітну плату працюючого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області на відповідній посаді заробіток з врахуванням посадового окладу в розмірі 11470 грн, доплати за перебування а адміністративні посаді 5%, або 573 грн 50 коп та надбавка за вислугу років 50%, що дорівнює 5735 грн, дорівнює сумі 17778 грн 50 коп (а.с.11)

31 липня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання згідно з рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп\2013 у частині відповідності Конституції України окремим положенням ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з оплати праці працюючого судді на відповідній посаді (а.с.18).

01 серпня 2013 року управління Пенсійного Фонду України у м. Добропіллі та Добропільському району листом №124/Т-39-01-01 відмовило позивачу у проведенні перерахунку довічного грошового утримання посилаючись на те, що утримання ОСОБА_2 нараховані вірно, згідно норм діючого законодавства, підстав для перерахунку не має (а.с.5).

Статус суддів у відставці визначається Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

За змістом ст. 43 та п. 8 ч. 4 ст. 47, ст. ст. 136-138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що діяли на час звільнення позивача у відставку, передбачене належне матеріальне та соціальне забезпечення судді, в тому числі і щомісячне довічне грошове утримання, є елементами статусу судді та однією з основоположних гарантій незалежності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010р., щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

В подальшому з 01.10.2011 року частину 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції, відповідно до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Пунктом 8 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі №1-2\2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) від 03.06.2013р. №3-рп\2013 визначено про те, що частина третя статті 138 Закону №2453 у редакції Закону №3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість, підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону №2453 в редакції до змін, внесених Законом №3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

У частині першій статті 126 Конституції України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених Основним Законом, є надання їм за рахунок держави матеріального та соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності суддів, їх незалежності та правової захищеності.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було змінено порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода.

При цьому Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. не пов'язує визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розміром заробітної плати, яку суддя отримував до виходу у відставку, а визначає у відсотковому розмірі до грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Отже, при збільшенні розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді перерахунку підлягає розмір щомісячного довічного утримання судді для приведення його у відповідність з вимогами ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Окрім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання.

Так, згідно з пунктом 3 підпункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011р., з наступними змінами, серед основних завдань Пенсійного фонду України є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Посилання відповідача при відмові позивачу в перерахунку виплат на ч. 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України, є безпідставним, оскільки до даних правовідносин застосовується вищенаведена норма ч. 3 ст. 138 вказаного Закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що ОСОБА_2 має право на перерахунок його суддівського довічного грошового утримання у розмірі 88% від грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді Добропільського міськрайонного суду Донецької області на підставі наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області довідки від 09.01.2013р. №08-23/35, тому відмова відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відповідності до вимог ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є неправомірною.

Відповідно до ст.195ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та вважає доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2013 року у справі №227/3991/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2013 року у справі №227/3991/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва