Рішення № 34820645, 11.11.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2013 року 2/425/710/13

425/2691/13-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Кулішовій О.С.,

за участю представника позивача та третіх осіб,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рубіжне Луганської області цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, -

встановив:

08 серпня 2013 року Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області звернулася з позовом до Рубіжанського міського суду Луганської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відібрання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що з 2008 року по теперішній час відповідачі, які є батьками малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживають з ним, не виховують його, матеріальну допомогу не надають, дитина виховується бабусями ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в звязку з свідомим ухиленням батьків від виховання сина представник Служби у справах дітей просить суд відібрати малолітнього ОСОБА_5 від батьків та передати його бабі ОСОБА_3, що буде відповідати інтересам малолітньої дитини.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи в їх відсутності не надали, заперечень на позов не надали.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечує, додатково пояснила, що вона є матірю ОСОБА_1, тобто є бабою малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з моменту досягнення ОСОБА_5 семимісячного віку її донька ОСОБА_1 не виконує по відношенню до свого сина ОСОБА_6 батьківські обовязки, не піклується про нього, не виховує його, матеріальну допомогу не надає, разом з дитиною не проживає. Батько дитини ОСОБА_2 декілька років також не піклується про сина, не виховує його, матеріальну допомогу не надає. Останнім часом малолітній ОСОБА_5 проживає разом з ОСОБА_3, яка в судовому засіданні просила відібрати малолітнього від батьків без позбавлення батьківських прав та передати малолітнього ОСОБА_5 їй.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечує, додатково пояснила, що є матірю ОСОБА_2, тобто є бабою малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З моменту народження малолітній проживав разом з ОСОБА_4 та вона його виховувала та опікувалася ним. Коли ОСОБА_5 виповнилося 2,5 роки його мати ОСОБА_1 залишила ОСОБА_5 проживати з бабою ОСОБА_4, батько ОСОБА_2 почав зловживати спиртними напоями. На теперішній час онук ОСОБА_5 проживає з іншою бабою ОСОБА_3, яка піклується про нього та виховує його. Також, ОСОБА_4 просила відібрати малолітнього ОСОБА_5 від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати його бабі ОСОБА_7.

Суд, розглянувши справу в межах позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб, показання свідка ОСОБА_8, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 24 грудня 2007 року народився ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЕД № 104933, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області 10.01.2008 року, відповідно до якого його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).

Відповідно до рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 01.02.2010 року по цивільній справі № 2-298/2010р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 67).

В судовому засіданні було встановлено, що неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час розгляду справи проживає разом з своєю бабою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8, 9).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8, який є чоловіком ОСОБА_3, надав свідчення, що батьки малолітнього ОСОБА_5 не піклуються про нього, не виховують його, матеріальної допомоги не надають. ОСОБА_6 проживає разом з бабусею ОСОБА_3 та ним, вони кохають дитину, повністю піклуються та виховують ОСОБА_5, водять його до дитсадку, також в житті дитини активну участь приймають інші бабуся та дідусь ОСОБА_5, які також виховують ОСОБА_5, допомагають матеріально, ОСОБА_4 у випадку хвороби ОСОБА_5 перебуває з ним на лікарняному, оскільки є пенсіонером. Свідок ОСОБА_8 погоджується з тим, що малолітній ОСОБА_5 залишиться проживати разом з ОСОБА_3 та ним.

Згідно акту від 22.10.2013 року та побутової характеристики від 22.10.2013 року ОСОБА_1, яка є матірю малолітнього ОСОБА_5, зареєстрована за вказаною вище адресою разом з ОСОБА_3, проте з 2007 року у зазначеній квартирі не проживає, місце проживання ОСОБА_1 не встановлено (а.с. 69, 70).

02.07.2013 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП невиконання обовязків щодо виховання дітей (а.с. 64).

Згідно копії паспорту ОСОБА_2, він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проте з 28 квітня 2013 року по теперішній час за вказаною адресою не проживає, що підтверджується відповідним актом (а.с. 60). Згідно побутової характеристики ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя (а.с. 61-63).

Відповідно до довідки Комунального дошкільного навчального закладу (дитячий садок № 1) Берізка № 36 від 21.06.2013 року, ОСОБА_5 відвідує цей дитсадок з 17.08.2010 року, батьки ОСОБА_6 не приймають участі в зборах та заходах батьків в дитсадку, вихованням дитини займаються його бабусі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 8, 58).

17.07.2013 року Комісією з питань захисту прав дітей Рубіжанської міської ради було надано висновок щодо необхідності підготовки документів для звернення до суду з питання відібрання малолітнього ОСОБА_5 від батьків без позбавлення батьківських прав та передати його бабі ОСОБА_3, в звязку з невиконанням батьками батьківських обовязків (а.с. 2).

Таким чином, суд приходить до висновку, що батьки малолітнього ОСОБА_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме: не піклуються про фізичний і духовний розвиток свого сина, взагалі не спілкуються з ним, не виявляють інтересу до сина, не створюють умов для отримання сином освіти тощо. Доказів в спростування цього суду не надано.

06.11.2013 року Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради надала висновок № 524 щодо необхідності відібрання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав, в звязку з ухиленням батьків від виконання батьківських обовязків та це буде відповідати інтересам дитини. Також у висновку зазначено, що малолітнього ОСОБА_5 необхідно залишити бабі ОСОБА_3 на подальше проживання та виховання, оскільки нею створені усі необхідні умови для повноцінного розумового та фізичного розвитку дитини (а.с. 9, 56).

На підставі ст. 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках передбачених пунктами 2-5 частини першої ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоровя і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Відповідно до ст. 164 СК України відібрання дитини від батька, не позбавляючи його батьківських прав, може мати місце за рішенням суду, в тому числі, у випадку ухиляння батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_9 України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав № 3 від 30.03.2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частини 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Таким чином, суд вважає доведеним нехтування відповідачами своїми батьківськими обовязками щодо малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у звязку з чим, керуючись виключно інтересами дитини, суд приходить до висновку, що є всі підстави відібрати малолітнього ОСОБА_5 від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення батьків батьківських прав та передати його бабі ОСОБА_3. Суд вважає за необхідне зазначити, що відібрання малолітнього ОСОБА_5 від батьків є тимчасовим заходом, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволять обставини.

За таких обставин, позовні вимоги про відібрання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав, підлягають задоволенню в повному обсязі, так як відповідають інтересам неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь Держави слід стягнути судовий збір в розмірі 114,70 гривень.

Керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 170 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України Про охорону дитинства, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав задовольнити повністю.

Відібрати у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення їх батьківських прав, і передати дитину бабі ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1 та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, солідарно на користь Держави (отримувач: УДКСУ у м.Рубіжне , код отримувача 37904431, банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, п/р 31211206700071, код класифікації доходів бюджету: 22030001), судовий збір в розмірі 114,70 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ОСОБА_9. Мирошникова