Рішення № 34820282, 06.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2013 року Справа № 913/2226/13

Провадження №2/913/2226/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 235755 грн. 74 коп.

Суддя Cедляр О.О.,

Секретар судового засідання Чех Т.М.,

У засіданні брали участь:

від позивача - Єгоров В.С., довіреність №14-30 від 30.01.2013;

від відповідача - Тоцький О.І., довіреність № 1144 від 19.10.2012,

у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду було оголошено перерву з 28.10.2013 до 06.11.2013,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 129 776 грн. 83 коп., 3% річних у сумі 89 340 грн. 06 коп. та інфляційні нарахування у сумі 16 638 грн. 85 коп. за договором постачання природного газу для надання бюджетним установам та організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання № 9/3 БО від 30.09.2011 року.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 879 від 11.10.13, позовні вимоги відхилив з підстав визначених у ньому.

Крім того, відповідачем подана заява № 879/1 від 11.10.2013 про застосування строку позовної давності, оскільки на його думку, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені вже після її спливу.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, що були присутніми у судовому засіданні, суд дійшов наступного.

Між, Постачальником - Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз», (Постачальник) та Покупцем - Комунальним спеціалізованим теплопостачаючим підприємством «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, укладено договір поставки природного газу № 9/3БО від 30.09.2011 для надання бюджетним установам, організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався передати Покупцю природний газ, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати вартість природного газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та умовах , передбачених Договором.

На виконання умов п.1.2 даного договору Постачальник передав Покупцю в період з листопада по грудень 2011 року та січня по серпень 2012 року природний газ (далі - газ) з урахуванням вартості його транспортування на загальну суму 12 224 654 грн. 62 коп., що підтверджено актами приймання-передачі ( а.с. 33-42).

Згідно п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 40% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 30% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 7.3.1 Договору встановлено, що у разі порушення Покупцем умов п.4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін, поширює дію на відносини, що склались між Сторонами з 01.10.2011 і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Згідно пункту 9.3 розділу ІХ Договору, позовна давність за Договором до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до пункту 1.12 Додаткової угоди № 1/2 від 01.01.2012, розділ ІХ Договору "Вирішення спорів" перейменовано на Розділ 9 "Порядок вирішення спорів" та викладено у наступній редакції: "Спірні питання та розбіжності щодо виконання умов Договору вирішуються в порядку, установленому законодавством."

Пунктом 4.6 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1/2 від 01.01.2012 визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 40 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 30% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу (додаток №1), заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.2.2 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1/2 від 01.01.2012 передбачена відповідальність Споживача, а саме встановлено, що: у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, зі Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як зазначено у п. 10.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №1/2 від 01.01.2012, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012.

Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Крім того, сторонами в п.4.2 Додаткової угоди № 1/2 від 01.01.2012, визначена ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить: 3860,0400 грн. з ПДВ.

Також, сторонами укладені Додаткові угоди № 3 від 01.01.2012 та № 4 від 03.05.2012, згідно яких ціна за 1000,0 кубічних метрів газу з 01.01.2012 становить: 3982,7400 грн. з ПДВ та Додаткова угода № 5 від 30.09.2011 відповідно до якої ціна за 1000,0 кубічних метрів газу з 01.07.2012 становить: 4698,5760 грн. з ПДВ, відповідно.

Водночас, між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач у справі), як Новим кредитором, та Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз», як Первісним кредитором, був укладений договір № 14/6982/12 від 13.11.2012 про відступлення права вимоги (далі-Договір) .

Згідно п. 1.1 Договору сторони передбачили, що Первісний кредитор передає, а Новий Кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Первісного Кредитора Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжанськтеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради за договором на постачання природного газу № 9/3 БО від 30.09.2011 у сумі 2 258 988 грн. 96 коп.

Як зазначено у п.1.2 Договору про відступлення права вимоги, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 Договору, до Нового Кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Пунктом 2.2 Договору про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 цього Договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

Позивачем до матеріалів справи доданий акт приймання-передачі документів від 19.11.2012, з якого вбачається, що Первісний кредитор передав Новому кредитору - позивачу у справі всі документи, які зазначені в п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги (а.с.57-58).

Позивач в своїй позовній заяві вказує, що відповідно до договору про постачання природного газу № 9/3БО від 30.09.2011 відповідач у справі несвоєчасно розрахувався за поставлений йому газ ПАТ «Луганськгаз», а тому він звернувся до суду з вимогою про стягнення з нього пені у сумі 129 776 грн. 83 коп., 3% річних у сумі 89 340 грн. 06 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 16 638 грн. 85 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, та просив суд при прийнятті рішення у даній справі, застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та відповідача, надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги);

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного між сторонами Договору поставки природного газу № 9/3БО від 30.09.2011 ПАТ «Луганськгаз» поставив відповідачу природний газ протягом листопада 2011 року - серпня 2012 року, за який останній своєчасно не розрахувався, що підтверджується актами приймання-передачі поставленого газу ( а.с. 33-42) та актом звірення розрахунків (а.с. 54).

Відповідач розрахувався за спожитий природний газ у повному обсязі, проте з порушенням строків, встановлених даним договором.

Повідомленням про відступлення права вимоги від 21.11.2012 № 29/1-3774 ПАТ «Луганськгаз» (Первісний кредитор) повідомив КСТП «Рубіжанськтеплокомуненерго» (Боржника) про заміну кредитора у зобов'язанні та передачу права вимоги боргу в сумі 2 258 988 грн. 96 коп. та стягнення всіх санкцій, і збитків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за Договором (а.с.59).

Посилання відповідача на те, що позивач не надав йому документи, що підтверджують перехід права вимоги, з посиланням на частину 2 статті 517 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим, має місце прострочення кредитора у зобов'язанні, є необґрунтованим та безпідставними з огляду на наступне.

Згідно статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Всі документи, зазначені у частині 1 статті 517 Цивільного кодексу України, ПАТ «Луганськгаз» (Первісний кредитор) були передані ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (Новий кредитор) за актом приймання-передачі документів від 19.11.2012 ( а.с. 57-58).

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач звертався до позивача з вимогою про надання йому доказів на підтвердження права вимоги за Договором, а також не підтвердив суду неможливість виконання зобов'язання по оплаті заборгованості без надання йому даних доказів позивачем.

Також є безпідставними і твердження відповідача про неукладеність договору про відступлення права вимоги № 14/6982/12 від 13.11.2012, оскільки матеріали справи містять належні докази виникнення боргу у сумі 2 258 988 грн. 96 коп. , який було передано за даним договором ( п.1.1 договору), що також підтверджено самим відповідачем згідно акту звірення розрахунків ( а.с. 54) , який підписаний без доповнень та зауважень.

Більш того, сторони договору про відступлення права вимоги в пункті 1.2 встановили, що крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 Договору, до Нового Кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Таким чином, посилання відповідача на те, що позивач не мав права вимагати стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції, оскільки борг, з якого ці вимоги є похідними, не був переданий, відхиляються судом за безпідставністю, з огляду на те, що Первісний кредитор передав право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за Договором без визначення періоду такого невиконання, тобто і на момент, коли зобов'язання по вчасній оплаті спожитого газу було порушено, оплата відбулась з порушенням строку платежу, проте, до укладення договору про відступлення права вимоги.

Проте, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 129776 грн. 83 коп. підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

З матеріалів справи та розрахунку наданого позивачем вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, що нарахована на борг, який виник:

- за зобов'язаннями листопада 2011 року за період з 16.12.2011 по 21.12.2012 в сумі 699 грн. 33 коп.,

- за зобов'язаннями грудня 2011 року за період з 16.01.2012 по 10.02.2012 в сумі 6346 грн. 86 коп.,

- за зобов'язаннями лютого 2012 року за період з 05.07.2012 по 03.10.2012 в сумі 21831 грн. 10 коп.

- за зобов'язаннями березня 2012 року за період з 06.07.2012 по 05.10.2012 в сумі 78609 грн. 74 коп.,

- за зобов'язаннями квітня 2012 року за період з 06.07.2012 по 05.11.2012 в сумі 13816 грн. 34 коп.,

- за зобов'язаннями травня 2012 року за період з 06.07.2012 по 05.12.2012 в сумі 1788 грн. 37 коп.,

- за зобов'язаннями червня 2012 року за період з 06.07.2012 по 05.01.2013 в сумі 2625 грн. 45 коп.,

- за зобов'язаннями липня 2012 року за період з 06.08.2012 по 05.02.2013 в сумі 2152 грн. 93 коп.,

- за зобов'язаннями серпня 2012 року за період з 06.09.2012 по 05.02.2013 в сумі 1906 грн. 73 коп.

Пунктом 6.2.2 Договору про постачання природного газу № 9/3БО від 30.09.2011, в редакції Додаткової угоди № 1/2 від 01.01.2012 передбачена відповідальність Споживача, а саме встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, зі Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня позивачем нарахована обґрунтовано, водночас, Відповідачем була подана заява про застосування позовної давності, якою відповідач просить суд при прийнятті рішення у даній справі, застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення пені вже після її спливу.

Відповідно до п. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (п.1 ст. 258 ЦК України).Як зазначено в ч. 1 п. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно умов Договору про постачання природного газу № 9/3БО від 30.09.2011, в редакції, що діяла до 01.01.2012, позовна давність до вимог про стягнення пені встановлена сторонами у три роки. В Договорі, згідно редакції додаткової угоди № 1/2 від 01.01.2012 взагалі відсутнє посилання на тривалість позовної давності, тому застосовується позовна давність, що передбачена законом.

Якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

Отже, за зобов'язаннями листопада 2011 року пеня нарахована за період 16.12.2011 по 21.12.2012 в сумі 699 грн. 33 коп., тоді як враховуючи, що з 01.01.2012 позовна давність обчислювалась в один рік, а позивач звернувся до суду 16.08.2013 (згідно календарного штемпеля на конверті), то в даному випадку пеню слід рахувати з 16.12.2011 по 31.12.2011, яка і буде складати 699 грн. 33 коп.

За зобов'язаннями грудня 2011 року пеня нарахована за період 16.01.2012 по 10.02.2012 в сумі 6346 грн. 86 коп., однак, з врахуванням редакції договору згідно додаткової угоди № 1/2 від 01.01.2012, позовна давність щодо вимоги про стягнення пені за вказаний період сплинула 16.07.2013.

Також, враховуючи річну позовну давність до стягнення підлягає пеня:

- за зобов'язаннями лютого 2012 року за період з 16.08.2012 по 05.09.2012 в сумі 2290 грн. 94 коп.;

- за зобов'язаннями березня 2012 року за період з 16.08.2012 по 05.10.2012 в сумі 42638 грн. 40 коп.;

- за зобов'язаннями квітня 2012 року за період з 16.08.2012 по 05.11.2012 в сумі 9098 грн. 57 коп.;

- за зобов'язаннями травня 2012 року за період з 16.08.2012 по 05.12.2012 в сумі 1297 грн. 44 коп.;

- за зобов'язаннями червня 2012 року за період з 16.08.2012 по 05.01.2013 в сумі 2097 грн. 54 коп.;

- за зобов'язаннями липня 2012 року за період з 16.08.2012 по 05.02.2013 в сумі 2082 грн. 77 коп. ;

- за зобов'язаннями серпня 2012 року за період з 16.08.2012 по 15.02.2013 в сумі 2188 грн. 30 коп., а загалом 62393 грн. 29 коп.

Згідно частин 3-4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 62393 грн. 29 коп. є такими, що підлягають задоволенню. Стосовно решти суми пені слід відмовити у зв'язку з пропуском позовної давності.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних за період з 15.12.2011 по 05.02.2013 у сумі 89340 грн. 06 коп. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, вірно нарахованими та підлягають задоволенню у повній сумі.

Щодо заявленої позивачем суми інфляційних нарахувань 16638 грн. 85 коп., слід зазначити наступне.

Суд не може погодитись з розрахунком інфляційних нарахувань, зроблених позивачем, враховуючи, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця розраховується за поточний місяць, а з 16 по 31 число - розрахунок починається з наступного місяця. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Втрати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобов'язання за певний період і вони є невід'ємною складовою суми основного боргу.

Відповідно до розрахунку позивача період інфляційних нарахувань за зобов'язаннями січня 2012 року у сумі 2552185 грн. 39 коп. позивачем визначений з 16.01.2012 по 15.02.2012 ( з інфляцією за лютий 2012 - 100,2%), визначений з 16.02.2012 по 15.03.2012 ( з інфляцією за березень 2012 - 100,3%), однак з врахуванням вищезазначеного вірним є сума інфляційних нарахувань враховуючи суму заборгованості за січень 2012 року на кінець лютого 2012 року - 1134231 грн. 84 коп. та на кінець березня 2012 року - 20695 грн. 33 коп., а тому сума інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню з відповідача у лютому-березені 2012 року складає 4640 грн. 52 коп.

Крім того, відповідно до розрахунку позивача період інфляційних нарахувань за зобов'язаннями лютого 2012 року у сумі 3125471 грн. 16 коп. позивачем визначений з 16.02.2012 по 15.03.2012 ( з інфляцією за березень 2012 - 100,3%), тоді як вірним є сума інфляційних нарахувань враховуючи суму заборгованості за лютий 2012 року на кінець березня 2012 року - 2644989 грн. 43 коп., а тому сума інфляційних нарахувань на борг, за зобов'язаннями лютого 2012 року у березні 2012 року складає 7934 грн. 97 коп.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні нарахування у сумі 12575 грн. 49 коп.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 62393 грн. 29 коп., 3% річних у сумі 89340 грн. 06 коп., інфляційних нарахувань у сумі 12575 грн. 49 коп., є такими, що підлягають задоволенню. В решті вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, 06.11.2013, оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального спеціалізованого теплопостачаючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне, Луганської області, вул. Іванова, буд.157, ідентифікаційний код 33515421 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720 пеню у сумі 62393 грн. 29 коп., 3% річних у сумі 89340 грн. 06 коп., інфляційних нарахувань у сумі 12575 грн. 49 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3286 грн. 44 коп., видати наказ.

3. В решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 11.11.2013.

Суддя О.О. Седляр