Ухвала суду № 34816498, 30.09.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9061/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Врони А.О., при секретарі Антощенко В.В., за участю заявника ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2, державного виконавця - Кошеварової О.А., заінтересованої особи ОСОБА_3, представника заінтересованої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5, відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, заінтересована особа: ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5, відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, заінтересована особа: ОСОБА_3, в скарзі просив визнати неправомірною постанову від 21.05.2007 року державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_6 про відкриття провадження, визнати неправомірною постанову від 20.05.2013 року державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5 про закінчення виконавчого провадження, визнати неправомірною довідку державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5 про наявність заборгованості у ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 в сумі 40229 грн., визнати неправомірною довідку начальника відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_7 про наявність заборгованості у ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 в сумі 33456 грн.

Скарга мотивована тим, що 29.08.2013 року заявнику стало відомо про те, що 21.05.2007 року державним виконавцем Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № АЕ-363 від 02.11.2000 року, виданого 30.03.2007 року Павлоградським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліментів в розмірі 1\4 частини. З листа державного виконавця Кошеварової O.A. від 30.08.2013 року за вих. № 49103 заявнику стало відомо, що в заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження було зазначено прізвище ОСОБА_3, а не ОСОБА_8 як було зазначено у виконавчому листі. Державним виконавцем Преображенською К.О. у виконавчому листі, а також на титульній сторінці було самостійно виправлено прізвище ОСОБА_8 на ОСОБА_3 Так, постановою державного виконавця Кошеварової O.A. від 20.05.2013 року виконавче провадження про стягнення з заявника аліментів на користь ОСОБА_3 було закрито в зв'язку з фактичним виконанням, з роз'ясненням звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості по аліментам за період з 2000 по 2012 роки в сумі 40229 грн. Пізніше 30.07.2013 року стягувачу державним виконавцем Кошеваровою O.A. була надана довідка про наявність заборгованості по аліментам за період з червня 2005 року по січень 2012 роки в сумі 33456 грн. Від ДВС в м. Павлограді заявник не отримував жодного повідомлення про наявність зобов'язання сплачувати аліменти по виконавчому листу від 30.03.2007 року.

В судовому засіданні представник заявника підтримав доводи скарги, просив її задовольнити в повному обсязі, наголосив, що державний виконавець самостійно вніс виправлення в дублікат виконавчого листа всупереч норм чинного законодавства.

В судовому засіданні державний виконавець при вирішенні скарги покладався на розсуд суду.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи вказав, що виконавчий лист про стягнення аліментів з заявника на користь заінтересованої особи виданий на підставі рішення суду, де вказано прізвище сторін ОСОБА_8, також пояснила, що певний час заявник сплачував аліменти на користь заінтересованої особи на утримання неповнолітньої дитини добровільно.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга на дії державної виконавчої служби підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

При здійсненні своїх повноважень державний виконавець, зокрема, керується положеннями Закону України "Про виконавче провадження", яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.03.2007 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано дублікат виконавчого листа на підставі рішення суду у справі № АЕ-363 від 02.11.2000 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

21.05.2007 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа АЕ-363 від 02.11.2000 року, виданого 30.03.2007 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №17738858, 21.05.2007 року ОСОБА_3 подано заяву начальнику відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_7 про примусове виконання рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Тобто при зміні прізвища, ім'я чи по батькові фізичної особи стягувача державний виконавець змінює назву сторони виконавчого провадження.

При розгляді скарги в судовому засіданні заявник та представник заявника не заперечували проти того, що ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_3, наголошували на тому, що державним виконавцем внесені виправлення до виконавчого листа всупереч нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду на підставі заяви стягувача, ОСОБА_8, яка змінила своє прізвище на ОСОБА_3.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 20.05.2013 року виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа закінчено на підставі п. 6 ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із закінченням строку стягнення та досягнення дитиною повноліття. Державним виконавцем визначено суму заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 40229 грн. станом на 03.01.2012 року.

У відповідності до положень ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За правилами ст. 30 вказаного Закону України державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Згідно зі ст. 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами п.п. 7.21 - 7.24 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що сума аліментів стягнена в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом (п.7.22).

У випадку якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно, квитанції (або їх завірені копії) про перерахунок аліментів долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець у порядку, визначеному розділом XIII цієї Інструкції, звертається до органів внутрішніх справ з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів. До подання (повідомлення) державного виконавця про притягнення боржника до кримінальної відповідальності додаються копія виконавчого документа, розрахунок заборгованості, у якому зазначаються дата, з якої особа почала ухилятися від сплати аліментів, і загальна сума боргу та документи, що підтверджують ухилення від виконання зобов'язань за судовим рішенням.

Положеннями Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти можуть стягуватися або за рішенням суду, або сплачуватися зі ініціативою платника на підставі поданої ним заяви, а також аліменти на утримання дитини можуть сплачуватися на підставі договору між батьками про сплату аліментів на дитину (статті 183, 187, 189 СК України). Відповідно до частин 1,4 ст.194 Сімейного кодексу України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання; заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

За приписами ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Стягнення такої заборгованості має здійснюватись в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення аліментів, оскільки така заборгованість є наслідком невиконання боржником рішення суду та не є іншою заборгованістю боржника зі сплати аліментів, яка виникла з підстав, передбачених ст.ст.187, 189 СК України, стягнення якої, у свою чергу, проводиться у загальному порядку, визначеному Законом. Датою припинення нарахування аліментів у даному випадку є дата досягнення дитиною повноліття, однак виконавче провадження може бути закінчено лише за умови стягнення з боржника заборгованості з виплати аліментів у повному обсязі.

При цьому, суд звертає увагу, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів з боржника на утримання його доньки у розмірі 1/4 частки від усіх його доходів вже вирішені в судовому порядку, рішення суду набрало законної сили, розмір аліментів, які підлягають стягненню, судом встановлений.

Враховуючи те, що на дату досягнення дитиною повноліття за боржником обліковувалася заборгованість зі сплати аліментів, яка не була стягнута з боржника у повному обсязі, у державного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження.

ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 02 вересня 2013 року зі скаргою на дії державного виконавця, а саме: на дії, що пов'язані з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2007 року, постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.05.2013 року, тобто із пропуском встановленого строку звернення.

Відповідно ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

В обґрунтування причин пропуску строку скаржник посилається на те, що про оскаржувані постанови дізнався лише в серпні 2013 року. Згідно матеріалів виконавчого провадження заявник подав заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 28.08.2013 року.

За таких підстав, суд визнає причини пропуску строку звернення, наведені скаржником, поважними, та вирішує поновити заявнику строк звернення зі скаргою на дії державного виконавця.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати незаконною постанову від 20.05.2013 року державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5 про закінчення виконавчого провадження №17738858.

Крім того, в постанові про закінчення виконавчого провадження вказана заборгованість заявника зі сплати аліментів у розмірі 40229 грн., проте в судовому засіданні державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5 надано пояснення щодо помилково вказаної суми заборгованості зі сплати аліментів, оскільки заборгованість зі сплати аліментів була помилково розрахована за період з 23.10.2000 року по 03.01.2012 року, однак стягувач згідно заяви від 07.04.2011 року просив нараховувати заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.06.2005 року, в заяві про примусове виконання рішення суду від 21.05.2007 року вказано стягувачем, що заборгованість по виконавчому листу з червня 2005 року.

При цьому довідка про заборгованість зі сплати аліментів є доказом щодо наявності та суми заборгованості, заявник може зазначити свою незгоду та викласти підстави такої незгоди з наявністю та сумою заборгованості зі сплати аліментів саме при перевірці суми заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч.4 ст.195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

У звязку з вищевикладеним та керуючись ст.ст.10,11,383, 387, 388 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5, відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, заінтересована особа: ОСОБА_3, задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 20.05.2013 року про закінчення виконавчого провадження №17738858, з примусового виконання виконавчого листа № АЕ-363, виданого 30.03.2007 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя:

ОСОБА_10