Постанова № 34808984, 11.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2013 року № 826/16222/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.09.2013 № 0000604310.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

06.11.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.09.2013 за результатами невиїзної документальної перевірки ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-червень 2013 року відповідачем складено Акт № 1093/43-10/00039002 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 ПК України у зв'язку з не сплатою узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-червень 2013 року на загальну суму у розмірі 121764,85 грн.

27.09.2013 на підставі Акту перевірки, у зв'язку з порушенням п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000604310, яким на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% від суми податкового боргу - 121764,85 грн., що становить 24352,98 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як видно з матеріалів справи, 16.02.2013 позивач подав податковому органу через засоби електронного зв'язку податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в якій за 2013 рік визначив податкове зобов'язання у розмірі 260324,93 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,2737 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19.

Водночас, відповідно до змісту ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому, як встановлено судом з пояснень представника позивача, податкові зобов'язання до названої декларації у розмірі 260324,93 грн. стосовно земельної ділянки площею 0,2737 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19 позивач вніс помилково, оскільки на підставі рішення Київської міської ради від 12.07.2012 № 828/8165 та відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.12.2012, копії яких наявні в матеріалах справи, така ділянка перебуває у користуванні ТОВ «Веон Плюс».

За змістом п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

В подальшому, у зв'язку з самостійним виявленням позивачем помилки, що містилась у раніше поданій ним податковій декларації, а саме у вказаній декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 16.02.2013, позивач 30.08.2013 надіслав податковому органу уточнюючу податкову декларацію, в якій зменшив такі податкові зобов'язання на суму у розмірі 260324,93 грн.

За змістом п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За змістом вказаних норм обов'язок щодо дотримання встановленого законом строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань виникає лише у випадку наявності цих зобов'язань. Зменшення позивачем суми податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку виключає узгодженість такої суми як суми податкових зобов'язань, а відтак виключає обов'язок позивача сплатити цю суму та правомірність дій податкового органу щодо нарахування пені на цю суму. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.04.2013 у справі № К-36189/10.

Крім того, судом також враховується, що уточнюючу податкову декларацію позивач подав до проведення відповідачем відповідної перевірки.

Зважаючи на помилкове визначення позивачем у податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності податкових зобов'язань у розмірі 260324,93 грн., що підлягає до сплати в бюджет, та поданням у зв'язку з цим згідно із вимогами п. 50.1 ст. 50 ПК України належно оформленого уточнюючого розрахунку із виправленими показниками щодо зменшення податкового зобов'язання, підстави вважати, що відбулося самостійне узгодження позивачем помилково визначеного ним у податковій декларації податкового зобов'язання відсутні, а відтак, відсутні і підстави для висновку про виникнення у позивача податкового боргу з такого зобов'язання, що, в свою чергу, виключає підстави для застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених ПК України, за січень-червень 2013 року. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.01.2013 у справі № К/9991/70805/11.

З огляду на вищевказане, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 ПК України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 № 0000604310 - безпідставним та неправомірним

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 № 0000604310, прийняте Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 243,52 грн. (двісті сорок три гривні 52 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (03680, м. Київ, вул. Леванєвського, 2, код ЄДРПОУ 38716554) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяК.С. Пащенко