Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
30 вересня 2013 року Справа № 814/3712/13-а
м. Миколаїв
15:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,
представників позивача: Гуцол Н.М.,
представника відповідача 1: Алейнікової В. М.,
відповідача 2: Герасимчука В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», вул. Промислова, 5, м. Вишневе, Святошинський район, Київська область, 08132, вул. Середня, 83/а, м. Одеса, 65005 до відповідачів:Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 Начальника Приморського інспекційного відділу Південного інспекційного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Герасимчука Віталія Григоровича, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 Начальника Миколаївського інспекційного відділу, заступника начальника Приморського інспекційного відділу Південного інспекційного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Котляра Артема Олександровича, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 про:визнання дій відповідачів неправомірними; визнання протиправним і скасування припису від 06.08.2013 № 426; визнання протиправним і скасування припису від 06.08.2013 № 187; визнання протиправним і скасування постанови від 20.08.2013 № 154, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії начальника Миколаївського інспекційного відділу, заступника начальника Південного інспекційного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Котляра Артема Олександровича та начальника Приморського інспекційного відділу, Південного інспекційного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Герасимчука Віталія Григоровича по проведенню позапланової перевірки магазину «Сільпо» по пр. Героїв Сталінграду, 20/7 в м. Миколаєві, та складанню акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.08.2013.
3. Визнати протиправним і скасувати Припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.08.2013 № 426.
4. Визнати протиправним і скасувати Припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.08.2013 № 187.
5. Визнати протиправною і скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.08.2013 № 154.
6. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» судові витрати в сумі 1250,23 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2013 року Справа № 814/3712/13-а
м. Миколаїв
15:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,
представників позивача: Гуцол Н.М.,
представника відповідача 1: Алейнікової В. М.,
відповідача 2: Герасимчука В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», вул. Промислова, 5, м. Вишневе, Святошинський район, Київська область, 08132, вул. Середня, 83/а, м. Одеса, 65005 до відповідачів:Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 Начальника Приморського інспекційного відділу Південного інспекційного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Герасимчука Віталія Григоровича , вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 Начальника Миколаївського інспекційного відділу, заступника начальника Приморського інспекційного відділу Південного інспекційного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Котляра Артема Олександровича , вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 про:визнання дій відповідачів неправомірними; визнання протиправним і скасування припису від 06.08.2013 № 426; визнання протиправним і скасування припису від 06.08.2013 № 187; визнання протиправним і скасування постанови від 20.08.2013 № 154,,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
1. Визнати протиправними дії заступника начальника Південного інспекційного управління - начальника Миколаївського інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Миколаївській області Котляра Артема Олександровича (надалі - відповідач 1) і начальника Приморського інспекційного відділу Південного інспекційного управління Інспекції ДАБК у Миколаївській області Герасимчука Віталія Григоровича (надалі - відповідач 2) по проведенню позапланової перевірки магазину «Сільпо» по пр. Героїв Сталінграду, 20/7 в м. Миколаєві та складанню Акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.08.2013.
2. Визнати протиправним і скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (надалі - Інспекція або відповідач 3) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 426 від 06.08.2013.
3. Визнати протиправним і скасувати припис Інспекції № 187 від 06.08.2013.
Заявою від 22.08.2013 (ар. с. 40-42) позивач доповнив позовні вимоги вимогою про визнання протиправною і скасування постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 154 від 20.08.2013.
В обґрунтування позову Товариство вказало, що у відповідачів не було підстав для проведення перевірки; перевірку було проведено з численними порушеннями відповідного порядку; позивач не є суб'єктом містобудування, що виключає притягнення його до відповідальності; приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил були видані в порушення вимог законодавства.
У письмових запереченнях проти адміністративного позову (ар. с. 54-58) Інспекція зазначила, що перевірку Товариства було здійснено відповідно до статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон № 3038), статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність», Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, затвердженого наказом ДАБІ № 22 від 02.06.2011, пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553; при проведенні перевірки був присутній представник Товариства; посадові особи Інспекції мали право визначити категорію складності об'єкта будівництва; перевіркою був встановлений факт експлуатації Товариством об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію, тому Інспекція правомірно застосувала до позивача штраф, розмір якого встановлений Законом України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (надалі - Закон про відповідальність).
В судовому засіданні представник Товариства позовні вимоги підтримала, відповідач 2 і представник відповідача 3 просили у задоволенні позову відмовити. Відповідач 1 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (ар. с. 83).
30.09.2013 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до укладеного 01.10.2012 договору оренди № 0110/12-7А (ар. с. 25-26), Товариство користується приміщеннями, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 20/7 (приміщення магазину загальною площею 1422,8 кв.м. на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9), власником яких є Приватне акціонерне товариство «СІЛЬПО РІТЕЙЛ».
11.07.2013 на адресу Держархбудінспекції надійшов лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України про проведення перевірки експлуатації нежитлових приміщень торгівельної мережі «Сільпо» на всій території України (надалі - лист СБУ, ар. с. 91-96).
Цей лист Інспекція отримала від Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ар. с. 90).
Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України визначені Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 (надалі - Положення про інспекцію). Так, згідно з пунктом 1 Положення про інспекцію, Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України (пункт 2 Положення про інспекцію) і здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні територіальні органи (пункт 6 Положення про інспекцію). Предметом державного контролю є дотримання юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт (підпункт 8 пункту 4 Положення про інспекцію). Держархбудінспекція проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням, дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (підпункт 10 пункту 4 Положення про інспекцію) і складає акти перевірок у сфері містобудівної діяльності (підпункт 7 пункту 5 Положення про інспекцію).
У частині 2 статті 41 Закону № 3038 вказано, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначений перелік підстав для проведення позапланової перевірки, до яких зокрема віднесені звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства і вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до заперечень проти адміністративного позову, лист СБУ Інспекція вважає зверненням юридичної особи.
З цього приводу суд зазначає, що, відповідно до пункту «в» частини 1 статті 18 Закону України від 30.06.1993 № 3341-ХІІ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» (а саме ця стаття вказана у листі СБУ в якості підстави для проведення перевірки), державні органи, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України, з метою боротьби з організованою злочинністю зобов'язані за дорученням спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянами.
Межі компетенції Інспекції в частині здійснення архітектурно-будівельного контролю, як вказано вище, визначені Порядком № 553, і в ньому відсутня така підстава для проведення перевірки, як доручення правоохоронних органів.
Відповідно до направлень на здійснення позапланової перевірки від 23.07.2013 № 911 (ар. с. 59) і від 02.08.2013 № 932 (ар. с. 60), відповідач 1 і відповідач 2 здійснили перевірку Товариства, результати якої оформили актом від 06.08.2013 (надалі - Акт, ар. с. 16-17).
Як вказано в Акті, власником об'єкту «Нежитлові приміщення магазину» за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 20/7, відповідно до технічного паспорту, є Приватне акціонерне товариство «СІЛЬПО РІТЕЙЛ». Оскільки документи, що свідчать про прийняття вказаного об'єкту в експлуатацію не були оформлені, посадові особи Інспекції (відповідач 1 і відповідач 2) дійшли висновку про порушення Товариством (орендарем приміщень) частини 8 статті 39 Закону № 3038.
06.08.2013 відповідач 2 видав припис № 426 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - припис № 426, ар. с. 18-19), яким зобов'язав директора Товариства негайно вжити заходів « … щодо зупинення експлуатації магазину «Сільпо» (громадський будинок «Нежитлові приміщення магазину» - відповідно до технічного паспорту виготовленого ММБТІ від 15.07.2011, № 31185) за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 20/7 в м. Миколаєві (наказ начальника Інспекції ДАБК в Миколаївській області від 06.08.2013 № 115) до введення в експлуатацію шляхом оформлення відповідних документів».
06.08.2013 відповідач 2 видав припис № 187 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - припис № 187, ар. с. 20-21), яким зобов'язав Товариство негайно зупинити «… експлуатацію магазину «Сільпо» (громадський будинок «Нежитлові приміщення магазину» - відповідно до технічного паспорту виготовленого ММБТІ від 15.07.2011, № 31185) за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 20/7 в м. Миколаєві (наказ начальника Інспекції ДАБК в Миколаївській області від 06.08.2013 № 115) до введення в експлуатацію шляхом оформлення відповідних документів».
У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.08.2013 (надалі - протокол, ар. с. 22-23) зазначено що перевіркою було виявлено порушення частини 8 статті 39 Закону № 3038, відповідальність за яке встановлена абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону про відповідальність.
У приписах і у протоколі вказано, що об'єкт будівництва відноситься до ІІІ категорії складності.
Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.08.2013 № 154 (надалі - Постанова, ар. с. 43) Інспекція наклала на позивача штраф в сумі 103 230 грн.
Відповідно до частини 8 статті 39 Закону № 3038, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно з абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону про відповідальність, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності) або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва ІІІ категорії складності, не прийнятих в експлуатацію, - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Як вказано вище, відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку № 553, предметом державного архітектурно-будівельного контролю, є зокрема дотримання інших (не зазначених у підпунктах 1 і 2) вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацію, щодо створення об'єкта будівництва. Виходячи з визначення, що міститься у статті 1 Закону України від 20.05.1999 № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність», об'єкти будівництва є об'єктами архітектури. Відповідно до статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Отже, Інспекція була вправі перевірити дотримання вимог частини 8 статті 39 Закону № 3038.
Закон № 3038 не містить визначення «суб'єкт містобудування». Відповідно до визначення, що міститься у статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.
Таким чином, Товариство як користувач об'єкта архітектури є суб'єктом архітектурної діяльності (суб'єктом містобудування).
Проте, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 553). Виходячи з цього, проведення перевірки за відсутності власника об'єкта будівництва (суб'єкта містобудування, який збудував об'єкт будівництва) є незаконним.
Суд погоджується з позивачем в тому, що відповідач 1 і відповідач 2 не мали права безперешкодного доступу до приміщення магазину, оскільки, відповідно до підпункту 1 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Доводи Товариства про те, що, відповідно до пункту 8 Порядку № 553, акт складається лише за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, суд визнає хибними, оскільки складення акта передбачено також пунктом 16 Порядку № 553.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Ця норма узгоджується з пунктом 3 частини 4 статті 41 Закону № 3038.
На думку суду, у разі виявлення факту експлуатації об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію, Інспекція вправі була направити власнику такого об'єкта припис про оформлення відповідних документів.
Пунктом 9 частини 4 статті 41 Закону № 3038 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію. Про існування такого рішення (наказу начальника Інспекції ДАБК у Миколаївській області від 06.08.2013 № 115) зазначено у приписах. Суд зазначає, що ані Законом № 3038, ані Порядком № 553 не передбачено дублювання рішення про заборону експлуатації об'єкта у приписах.
Суд вважає незаконним накладення на Товариства штрафу.
Як вказано вище, частиною 2 статті 2 Закону про відповідальність передбачена відповідальність суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тих, що виконують функції замовника і підрядника одночасно. Доказів того, що Товариство є замовником будівництва, Інспекція не надала.
Крім того, застосування штрафу на підставі абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону про відповідальність має ґрунтуватися на доведеності того факту, що об'єкт будівництва належить до ІІІ категорії складності.
У статті 32 Закону № 3038 вказано, що усі об'єкти будівництва поділяються на І, ІІ, ІІІ, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорії складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, стаття 32 Закону № 3038 не надає відповідачу права визначати категорію складності об'єкта будівництва.
Суд зауважує, що, по-перше, цей Порядок визначає механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорії складності (а не до ІІІ), по-друге, він був затверджений відповідно до статті 32 Закону, яка не уповноважує Інспекцію визначати категорію складності, по-третє, у пункті 7 Порядку вказано, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Самочинним будівництвом, відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Наслідки виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту самочинного будівництва встановлені частиною 1 статті 38 і частиною 2 статті 391 Закону № 3038: у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням (стаття 38); у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування (стаття 391).
Доказів того, Товариство використовує обєкт самочинного будівництва, відповідачі не надали.
Посилання Інспекції на Настанову щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорії складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої рішенням Науково-технічної ради Мінрегіонбуду України № 59 від 16.06.2011 (як на підставу для визначення Інспекцією категорії складності об'єкта будівництва), суд до уваги не приймає, оскільки, цей документ не є нормативно-правовим актом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що перевірку Товариство було здійснено безпідставно; при проведенні перевірки відповідачі не дотримались вимог Порядку № 553; видання Товариству приписів і застосування до нього штрафу було неправомірним.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії начальника Миколаївського інспекційного відділу, заступника начальника Південного інспекційного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Котляра Артема Олександровича та начальника Приморського інспекційного відділу, Південного інспекційного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області Герасимчука Віталія Григоровича по проведенню позапланової перевірки магазину «Сільпо» по пр. Героїв Сталінграду, 20/7 в м. Миколаєві, та складанню акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.08.2013.
3. Визнати протиправним і скасувати Припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.08.2013 № 426.
4. Визнати протиправним і скасувати Припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.08.2013 № 187.
5. Визнати протиправною і скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.08.2013 № 154.
6. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» судові витрати в сумі 1250,23 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Птичкіна
Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України
та підписана суддею 04 жовтня 2013 року.
Судове рішення № 34808084, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/3712/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: