Постанова № 34807959, 19.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

19 вересня 2013 року Справа № 814/2532/13-а

м. Миколаїв

12:32

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Баришнікова А. О.,

представника відповідача: Бойка О.В.,

прокурора: Редченка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преміум», вул. Космонавтів, 83-а, м. Миколаїв, 54031 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 за участю:Прокуратури міста Миколаєва, Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54015 про:скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2013 № 0001072202 і № 0001082202,

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001072202, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 23.05.2013.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001082202, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 23.05.2013.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преміум» судові витрати в сумі 2294 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року Справа № 814/2532/13-а

м. Миколаїв

12:32

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представника позивача: Баришнікова А. О.,

представника відповідача: Бойка О.В.,

прокурора: Редченка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преміум», вул. Космонавтів, 83-а, м. Миколаїв, 54031 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 за участю:Прокуратури міста Миколаєва, Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54015 про:скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2013 № 0001072202 і № 0001082202, -, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПРЕМІУМ» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ або відповідач) від 23.05.2013 № 0001072202 і № 0001082202.

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало на безпідставність висновків ДПІ про порушення Податкового кодексу України.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (т. с. 1, ар. 97-98), в яких, з посиланням на висновки акта перевірки, зазначив, що позивач не довів реальність господарських операцій, результати яких Товариство відобразило у показниках податкових декларацій.

В судовому засіданні представник Товариства позовні вимоги підтримав, представник відповідача і прокурор просили у задоволенні адміністративного позову відмовити.

19.09.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

в т а н о в и в:

В період з 10.04.2013 по 30.04.2013 ДПІ здійснила позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по взаємовідносинам з ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» за період з 01.01.2010 по 01.04.2013, результати якої оформила актом від 15.05.2013 № 1055/22-200/32996973 (надалі - Акт, т. с. 1, ар. 8-78).

Як вказано в Акті, Товариство порушило підпункт 138.1.1 пункту 138.1, пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункт 185.1 статті 185, пункт 198.1, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, наслідком чого стало заниження у ІІ кварталі 2011 року - ІV кварталі 2012 року податку на прибуток в сумі 2 471 347 грн. і у червні, липні, вересні, жовтні, грудні 2011 року, лютому, серпні, вересні, жовтні 2012 року, січні 2013 року податку на додану вартість в сумі 2 437 273 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 23.05.2013 № 0001072202 (надалі - Рішення № 1, т. с. 1, ар. 80, 82) ДПІ, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і абзац 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з податку на прибуток на 2 471 347 грн. і застосувала штраф в сумі 530 611 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 23.05.2013 № 0001082202 (надалі - Рішення № 2, т. с. 1, ар. 81, 82) ДПІ, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і абзац 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з ПДВ на 2 437 273 грн. і застосувала штраф в сумі 1 006 101 грн.

На стор. 13 Акта (т. с. 1, ар. 20) відповідач вказав, що Товариство зависило витрати (показники у рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» відповідних декларацій з податку на прибуток) на вартість придбаних у ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» товарів (сільськогосподарська продукція). Цей висновок ґрунтується на доводах ДПІ про «… проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру».

Виходячи зі змісту Акта, доказами порушення Товариством вказаних вище вимог Податкового кодексу України є:

обставини, що викладені в акті, складеному ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС (від 22.03.2013 № 788/22-20/37269136) «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ИНФИНИТИ» (код за ЄДРПОУ 37585953) за період з 21.03.2011 по 30.09.2012 року», надалі - акт перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (стор. 14-33 Акта, т. с. 1, ар. 21-40);

відсутність товарно-транспортних накладних та документів щодо підтвердження якості придбаних Товариством товарів (стор. 45 Акта, т. с. 1, ар. 52).

Копію акта перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» відповідач суду не надав, проте його зміст приведений в Акті. Так, відповідно до акта перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», «… встановлено порушення ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 статті 198, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України …, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 21.03.2011 по 30.09.2012 на загальну суму 190 330 099 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість період 0 21.03.2011 по 30.09.2012 на загальну суму 193 394 123 грн.».

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом. Таке визначення, зменшення (збільшення), відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом надіслання (вручення) контролюючим органом платнику податків податкового повідомлення-рішення. Саме податкове повідомлення-рішення (у випадку встановлення порушень) є результатом податкового контролю (підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України.

Акт не містить інформації щодо прийняття на підставі акта перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» відповідних повідомлень-рішень. Враховуючи це, суд вважає, що відповідач неправомірно використав акт перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» в якості доказу порушення норм Податкового кодексу України позивачем. До того ж, суд зауважує, що твердження ДПІ про те, що придбані позивачем у ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» товари останнє придбало саме у ТОВ «ИНФИНИТИ», є абсолютно недоведеними.

Висновки акта перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» ґрунтуються на інформації, що міститься у складеному ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (від 17.01.2013 № 164/22-200/37585953) «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНФИНИТИ» (код за ЄДРПОУ 37585953) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.03.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 21.03.2011 по 30.09.2012» (стор. 16 Акта, т. с. 1, ар. 23).

З цього приводу суд зазначає, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 у справі № 814/647/13-а дії ДПІ «… по зазначенню в акті перевірки від 17.01.2013 № 164/22-200/37585953 висновків щодо непідтвердження фактичної реалізації та постачання товарів товариства з обмеженою відповідальністю «Инфинити» та, як наслідок, непідтвердження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 507 376 712 грн. та не підтвердження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 493 220 564 грн. … висновків щодо непідтвердження фактичної реалізації та постачання товарів товариства з обмеженою відповідальністю «Инфинити» та, як наслідок, непідтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 193 647 211,08 грн. та непідтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 200 399 139,30 грн.» були визнані неправомірними, а ДПІ була зобов'язана вилучити з автоматизованих систем «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та «Аудит» внесену на підставі акта від 17.01.2013 № 164/22-200/37585953 інформацію про непідтвердження доходів, витрат, зобов'язань та кредиту у вказаних вище сумах.

Як пояснив позивач (т. с. 1, ар. 109), придбані ним у ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» товари (олія соняшникова, макуха з насіння соняшника, меляса бурякова, соя) були реалізовані Товариством. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГЕКОТОП» і позивач уклали договори комісії (№ 0306М від 03.06.2011, № 2607Ж від 26.07.2011, № 0609М від 06.09.2011, № 1010Ж від 10.10.2011), на виконання яких ТОВ «ЮГЕКОТОП» (комісіонер) уклало з Company "OREXIM LIMITED" (Велика Британія) зовнішньоекономічні контракти, предметом яких є поставка нерезиденту вказаних товарів (детальна інформація про укладення і виконання договорів комісії, про укладення і виконання зовнішньоекономічних контрактів викладена у розділі 3.3 Акта, т. с. 1, ар. 68-77).

Відповідно до наданих Товариством документів (специфікації до договорів купівлі-продажу, акти приймання-передачі на підтвердження виконання договорів купівлі-продажу, акти на підтвердження приймання товару за договорами комісії, додатки до договорів комісії), позивач приймав товари і передавав їх комісіонеру на території м. Миколаєва. Умовами зовнішньоекономічних контрактів також передбачалось, що олія соняшникова і макуха з насіння соняшника передаються на умовах FOB порт Миколаїв.

Стосовно посилань ДПІ на те, що «… у випадку відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання товарів, в даному випадку - товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат … на ТОВ «ТД «ПЕРМІУМ» відсутні будь-які документи, які повинні підтверджувати якість товару …» (стор. 47 Акта, т. с. 1, ар. 54), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених визначеними вище документами.

Первинним документом, згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріально-цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а отже визначає взаємовідносини з виконання перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. Товариство здійснювало операції з придбання товарів та не виступало як замовник за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

Відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити про ненадання послуг з перевезення вантажів і, відповідно, про неправомірне включення вартості цих послуг до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, і до складу податкового кредиту.

У тексті Акта відсутні висновки про те, що Товариство відобразило у відповідних податкових деклараціях вартість послуг з перевезення вантажів.

Доводи ДПІ про те, що документи на підтвердження якості товарів є первинними документами у розумінні норм Податкового кодексу України, тому їх відсутність спростовує здійснення господарських операцій, є безпідставними. Як вказано у пункті 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Обов'язковими реквізитами первинних документів, відповідно до пункту 2.4 вказаного Положення, є найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, відсутність документів на підтвердження якості придбаних Товариством у ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» товарів не може розцінюватися як відсутність первинних документів.

Як вказано у пункті 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, включають зокрема собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України забороняє віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджених митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На думку суду, Товариство підтвердило первинними документами, передбаченими підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 і пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, правильність формування витрат і податкового кредиту, тому висновки ДПІ про заниження податкових зобовязань суд визнає неправомірними.

Суд зазначає, що заперечення контролюючого органу щодо реальності господарських операцій може грунтуватися на відсутності первинних документів, в той час як Актом підтверджена їх наявність.

Крім того, суд вважає за необхідне окремо зазначити таке. Підставою для проведення перевірки Товариства ДПІ визначила підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Згідно з цією нормою, документальна позапланова перевірка здіснюється в зв'язку з отриманням судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Відповідач надав постанову слідчого слідчої групи Головного управління ДПС України - старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Миколаївській області Олійникова В.Р. від 08.04.2013 № 2195/7/09-010 (т. с. 5, ар. 33-35). У цій постанові вказано, що «… своїми діями вказана група осіб сприяла діючим підприємствам, серед яких ТОВ «Торговій Дім «Премуім» … в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.».

У пункті 86.9 статті 86 Податкового кодексу України вказано, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Доказів на підтвердження існування на момент прийняття Рішень відповідного судового рішення, що набрало законної сили, відповідач не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність факту заниження Товариством податкових зобов'язань і, відповідно, про протиправність прийнятих ДПІ Рішень.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001072202, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 23.05.2013.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001082202, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 23.05.2013.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Преміум» судові витрати в сумі 2294 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 24 вересня 2013 року.