Постанова № 34807155, 06.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2013 р. (13:11) Справа №801/9129/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Алексєєвої Т.В., при секретарі судового засідання Могильної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Резуненка Михайла Анатолійовича третя особа ОСОБА_3

про визнання дій протиправними

за участю:

представника позивача - ОСОБА_4, довіреність № б/н від 11.10.13, паспорт НОМЕР_5;

представника відповідача 1 - Буслаєвої Т.П., довіреність № 2.7-4.4/4.4/1790 від 17.12.12, паспорт НОМЕР_6;

представника відповідача 2 - Бурнашева О.В., довіреність № 10/4-14/5255 від 29.10.12, посвідчення НОМЕР_7;

представника третьої особи - ОСОБА_7, довіреність № б/н від 07.12.12, паспорт НОМЕР_8;

Обставини справи: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Резуненка Михайла Анатолійовича, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у рамках виконавчого провадження № 33263732 щодо опису, арешту, проведення оцінки та реалізації з публічних торгів особистого майна, яке належить позивачці, а саме:

- нежитлові приміщення літер "С", площею 73,8 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлові приміщення літер "В", "Д" площею 112,5 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- квартира АДРЕСА_2, площею 66,3 кв. м.;

- квартира АДРЕСА_3, площею 30,6 кв. м;

- нежитлові приміщення підвалу площею 91,6 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення: підвал - площею 92,9 кв. м., перший поверх - площею 7,7 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення першого поверху площею 116 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2.

У судовому засіданні 06.11.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи надав суду письмові пояснення стосовно позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до систем органів Міністерства юстиції України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Отже, органи державної виконавчої служби, їх посадові та службові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити, чи діяли відповідачі на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо і добросовісно.

Судом встановлено, що Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України здійснюється примусове виконання наступних виконавчих проваджень:

- виконавче провадження № 33263732 з примусового виконання виконавчого листа № 2-0107/455/2012, виданого 21.06.2012 року Залізничним районним судом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 основної суми боргу за розписками в розмірі 14767255,00 грн., 3% річних у розмірі 425303,50 грн., що загалом складає 15192558,50 грн.;

- виконавче провадження № 35683488 з примусового виконання виконавчого листа № 122/2223/2012, виданого 03.12.2012 року Центральним районним судом м. Сімферополя, резолютивною частиною якого зазначено: в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 16.03.2010 року, реєстровий номер 1034, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у розмірі 35291846,15 грн., яка складається з: суми основного боргу - 7984200,00 грн., відсотків за користування позикою - 1682,15 грн., пеня за несвоєчасне повернення позики 27305964,00 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення загальною площею 1983,8 кв. м., які складаються з: приміщень у підвалі літ. "А" № 1,2,1; на другому поверсі літ. "А" - № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31; на третьому поверсі літ "А" - № 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40 загальною площею 1128,3 кв. м.; у підвалі літ "Б" - № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8; на першому поверсі літ "Б" - 1/2 частки № І, 1/2 частки № ІІ; на другому поверсі літ "Б" - № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37 загальною площею 679,1 кв. м.; на першому поверсі літ "З" - № 3, 4, 5, 6, 7; на другому поверсі літ "З" № 8, 9 загальною площею 176,4 кв. м., розташовані в АДРЕСА_2, відповідно, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Асторія", шляхом реалізації вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах. Зазначити початкову ціну предмета іпотеки у розмірі 12000000 (дванадцять мільйонів) грн.

За даними виконавчого провадження боржником є ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_5.

Судом встановлено, що постановами державного виконавця від 04.07.2012 року та 14.12.2012 року відкриті виконавчі провадження з виконання вищевказаних виконавчих документів.

Згідно ч. 3 ст. 2 закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження у встановленому Міністерством юстиції України порядку можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. Постановою директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, Головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі на керівника групи можуть покладатися права і повноваження у виконавчому провадженні, встановлені цим Законом, для начальників відділів примусового виконання рішень та заступників начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції - начальників відділів державної виконавчої служби (далі - начальники відділів).

Судом встановлено, що відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, керуючись ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" Головою Державної виконавчої служби України Стадніком Г.В. прийнята постанова від 14.02.2013 року "Про утворення виконавчої групи" (а.с. 17-18), згідно якої при відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України утворена виконавча група щодо виконання виконавчого листа № 2-0107/455/2012 року, виданого 21.06.2012 року Залізничним районним судом м. Сімферополя та виконавчого листа № 122/2223/2012, виданого 03.12.2012 року Центральним районним судом м. Сімферополя та затверджено склад виконавчої групи.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Бойко О.М. до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції направлено доручення, яким членам виконавчої групи доручено провести виконавчі дії в межах чинного законодавства, щодо виявлення опису та арешту майна боржника ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_4), АДРЕСА_5 (а.с. 20-21).

Також Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Бойко О.М. до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції супровідним листом від 03.04.2013 року вих. № К-16316/5-1 направлено доручення № 2 з вимогою до членів виконавчої групи провести виконавчі дії в межах чинного законодавства, щодо виявлення опису та арешту майна боржника ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_4), АДРЕСА_5 (а.с. 116-117).

Супровідним листом від 04.06.2013 року вих. № К-16316/5-1 направлено доручення № 3 з аналогічною вимогою (а.с. 118-119).

Супровідним листом від 25.09.2013 року вих. № К-16316/5-1 направлено доручення № 4 з вимогою з вимогою до членів виконавчої групи провести виконавчі дії в межах чинного законодавства, щодо виявлення опису та арешту майна боржника ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_4), АДРЕСА_5 в тому числі майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами (а.с. 122-124).

Згідно ч. 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно п. 3.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Сторонами не доведено, що виконавчі провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-0107/455/2012 року, виданого 21.06.2012 року Залізничним районним судом м. Сімферополя та виконавчого листа № 122/2223/2012, виданого 03.12.2012 року Центральним районним судом м. Сімферополя об'єднані у зведене виконавче провадження, однак судом встановлено, що усі рішення, що стосуються виконання вказаних виконавчих листів приймаються враховуючи обидва виконавчі листа та стосуються стягнення коштів з одного боржника.

На підставі викладеного, суд зазначає, що дії, які оскаржуються позивачем не можуть бути оскаржені в іншому судочинстві, ніж в адміністративному.

Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Суд зазначає, що аналогічна позиція з цього питання викладена у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 13.12.2010 року № 3.

Більш того, суд зауважує, що статтею 121-2 ГПК України та статтею 383 ЦПК України від 18.03.2004 року визначено обмежене коло осіб, які мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у господарських та цивільних справах відповідно у порядку господарського та цивільного судочинства, а тому спори за зверненням інших осіб на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби при виконанні зазначених судових рішень належать до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи, що позивач - ОСОБА_1 не є стороною вищезазначеного виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у цивільних справах, а відноситься до інших осіб, приймаючи до уваги, що позивачем, крім того, оскаржується законність дій відповідачів щодо опису, арешту, проведення оцінки та реалізації з публічних торгів майна, яке належить позивачці, але помилково включено державними виконавцями до складу майна боржника, здійснених під час проведення виконавчих дій при спільному примусовому виконанні виконавчих листів № 2-0107/455/2012 року, виданого 21.06.2012 року Залізничним районним судом м. Сімферополя та №122/2223/2012, виданого 03.12.2012 року Центральним районним судом м. Сімферополя, що виключає можливість оскарження їх в порядку ГПК України, суд приходить до висновку, що зазначений спір належить до адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства України Окружним адміністративним судом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лиш на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, судом встановлено наступне.

Згідно п. 5) ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до статті 60 Закону України особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ще у 2010 році, тобто до 11.06.2012 року - дати набрання законної сили рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя по справі № 2-0107/455/2012 та до 19.11.2012 року - дати набрання законної сили рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя по справі №122/2223/2012 (2/122/1074/2012), а відповідно і до видачі виконавчих листів по вказаним справам та відкриття виконавчого провадження стосовно примусового виконання виконавчих листі про стягнення з ОСОБА_8 сум заборгованості на користь ОСОБА_3, звернулась до Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим з позовом щодо визнання за нею права особистої власності на нерухоме майно:

- нежитлові приміщення літер "С", площею 73,8 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлові приміщення літер "В", "Д" площею 112,5 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- квартира АДРЕСА_2, площею 66,3 кв. м.;

- квартира АДРЕСА_3, площею 30,6 кв. м;

- нежитлові приміщення підвалу площею 91,6 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення: підвал - площею 92,9 кв. м., перший поверх - площею 7,7 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення першого поверху площею 116 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.12.2010 року по справі № 2-9642\10 суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, рішення набрало законної сили 31.12.2010 року (а.с. 9-11).

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08.02.2011 року по справі № 2-9642\10 виправлені помилки у мотивувальній та резолютивній частинах рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.12.2010 року, ухвала суду набрала законної сили (а.с. 12-13).

На підставі викладеного суд зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчих листів № 2-0107/455/2012 року, виданого 21.06.2012 року Залізничним районним судом м. Сімферополя та №122/2223/2012, виданого 03.12.2012 року Центральним районним судом м. Сімферополя, за ОСОБА_1 вже було припинено право загальної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на майно, перелічене у рішенні Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20.12.2013 року по справі №2-9642\10 з урахуванням ухвали від 08.02.2011 року, розділене спільне нажите майно подружжя та визнано за ОСОБА_1 право особистої власності на нерухоме майно:

- нежитлові приміщення літер "С", площею 73,8 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлові приміщення літер "В", "Д" площею 112,5 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- квартира АДРЕСА_2, площею 66,3 кв. м.;

- квартира АДРЕСА_3, площею 30,6 кв. м;

- нежитлові приміщення підвалу площею 91,6 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення: підвал - площею 92,9 кв. м., перший поверх - площею 7,7 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення першого поверху площею 116 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2.

На підставі викладеного судом зроблено висновок, що на момент вчинення виконавчих дій, а саме прийняття постанови про утворення виконавчої групи від 14.02.2013 року та надання доручення членам робочої групи щодо виявлення, опису та арешту майна боржника ОСОБА_8 перелічене вище майно вже не знаходилось у спільній власності подружжя.

Судом досліджена також ухвала Апеляційного суду АР Крим від 10.10.2013 року по справі № 22-ц-190/5548/13, якою рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.12.2010 року залишено без змін. З тексту ухвали та норм Цивільного процесуального кодексу України випливає, що ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, тобто ухвала Апеляційного суду АР Крим від 10.10.2013 року по справі № 22-ц-190/5548/13 набрала законної сили 10.10.2013 року (а.с. 154-157).

Згідно статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з наведеним, приймаючи до уваги ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 10.10.2013 року по справі № 22-ц-190/5548/13, якою рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 20.12.2010 року залишено без змін, суд приходить до висновку, що особистою власністю позивача ОСОБА_1 є нерухоме майно:

- нежитлові приміщення літер "С", площею 73,8 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлові приміщення літер "В", "Д" площею 112,5 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- квартира АДРЕСА_2, площею 66,3 кв. м.;

- квартира АДРЕСА_3, площею 30,6 кв. м;

- нежитлові приміщення підвалу площею 91,6 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення: підвал - площею 92,9 кв. м., перший поверх - площею 7,7 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення першого поверху площею 116 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2.

Оскільки вказане нерухоме майно не належить боржнику ОСОБА_8 відносно примусового стягнення з якого відкрите виконавче провадження за виконавчими листами № 2-0107/455/2012 року від 21.06.2012 року та №122/2223/2012 від 03.12.2012 року, то на нього не можуть розповсюджуватися дії органів виконавчої служби щодо опису, арешту, проведення оцінки та реалізації з публічних торгів в рамках виконавчого провадження №33263732.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи відповідачем - Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Резуненко Михайлом Анатолійовичем не здійснювались будь-які дії щодо опису, арешту, проведення оцінки та реалізації з публічних торгів майна, що належить позивачці на праві особистої власності в рамках виконавчого провадження №33263732, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги відносно вказаного відповідача не обґрунтованими.

Приймаючи до уваги, що відповідачем - Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України всі здійснювані дії в рамках виконавчого провадження №33263732 не враховували відомості про те, що перелічене ОСОБА_1 майно знаходиться у її особистої власності, суд вважає за необхідно задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

У судовому засіданні 06.11.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, у повному обсязі постанову складено 11.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в межах виконавчого провадження № 33263732 щодо опису, арешту, оцінки і реалізації особистого майна ОСОБА_1:

- нежитлові приміщення літер "С", площею 73,8 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлові приміщення літер "В", "Д" площею 112,5 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- квартира АДРЕСА_2, площею 66,3 кв. м.;

- квартира АДРЕСА_3, площею 30,6 кв. м;

- нежитлові приміщення підвалу площею 91,6 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення: підвал - площею 92,9 кв. м., перший поверх - площею 7,7 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2;

- нежитлові приміщення першого поверху площею 116 кв. м., розташовані у літері "А" по АДРЕСА_2.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Алексєєва Т.В.