Постанова № 34806363, 04.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ/FONT>

04 листопада 2013 року 08:10 №826/13798/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Стехбуд»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2013 №0005902201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2013 №0005902201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 11.04.2013 №1033/22-01/33308049 щодо відсутності факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» та його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс», прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 №0005902201, якими позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 194 094,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 11.04.2013 №1033/22-01/33308049 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 26.04.2013 №0005902201. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» та його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс».

В судове засідання 02.10.2013 представник відповідача не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/13798/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс» за період серпень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 129 396,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС складено акт від 11.04.2013 №1033/22-01/33308049 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 №0005902201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 194 094,00 грн., у тому числі: 129 396,00 грн. – основний платіж, 64 698,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва ДПС від 11.04.2013 №1033/22-01/33308049 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» та його контрагентами:

товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» за договором від 30.05.2011 №45/С;

товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс» за договором від 07.06.2011 №47/С.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» (замовник) та його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс» (підрядники) були укладені типові договори, відповідно до яких підрядник зобов’язується організувати та виконати відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання, вимог ДБН України, повний комплекс робіт по утепленню та оздобленню фасаду на будівництві житлового будинку певної секції на ділянці №36 у 4-му мікрорайоні житлового масиву Позняки Дарницького району міста Києва у терміни встановлені договором.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів підряду від 30.05.2011 №45/С та від 07.06.2011 №47/С; копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 рік; копії актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 рік; копії ліцензій на господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» №АВ 512075 та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс» №АВ 490674; копія розрахунково-платіжної відомості за серпень 2011 року №НЗП-00008; копії платіжних доручень від 14.09.2011 №240 та від 14.09.2011 №239; копії податкових накладних від 31.08.2011 №24 та від 31.08.2011 №19.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» вказано на акт державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 25.05.2012 №303/22-3/35632482 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період січень, лютий, червень, серпень, вересень, жовтень 2011 року».

Також, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс» вказано на акт державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 26.07.2012 №2773/22-9/35633235 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.06.2011 по 30.11.2011 року».

Незважаючи на неможливість проведення зустрічних звірок, за відсутності аналізу первинних та податкових документів товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та товариства з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс», органом державної податкової служби робиться висновок щодо відсутності реального здійснення операцій між контрагентами.

Суд звертає увагу, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» відповідачем також не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс». Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами.

Аналізуючи доводи позивача та відповідача щодо реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» та його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс», суд наголошує на наступному.

За посиланням позивача, між товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «КЖБК» було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт від 18.05.2011 №235, для виконання якого позивачем було залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та товариство з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс». Позивачем наведено докази щодо необхідності залучення вказаних підприємств для виконання своїх зобов’язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «КЖБК», обґрунтовано наявність ділової мети, вказано на економічну доцільність.

Відповідачем зазначені доводи позивача не спростовано.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 04.04.2013 №К/800/8602/13, від 13.06.2013 № К/9991/71532/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» та його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «БМР-Сервіс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Стехбуд» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2013 №0005902201, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 26.04.2013 №0005902201.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.